WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Ткачук Л.М., Морозов І.О.

Вінницький національний технічний університет, Україна

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

В умовах економічної кризи, жорсткої конкуренції і нестабільної політичної ситуації вітчизняні підприємства постають перед необхідністю розробляти стратегічні плани дій відповідно до поставлених цілей та наявних ресурсів, що в кінцевому результаті дає можливість оцінити ефективність комерційної діяльності, контролювати витрати і співставляти їх з отриманим прибутком. В той час, як у зарубіжних країнах із розвинутою ринковою економікою проблемам стратегічного планування приділяють значну увагу, більшість вітчизняних підприємств нехтують ним, що призводить до необґрунтовано поставлених цілей та прийняття невірних управлінських рішень, і, як наслідок, зменшення рівня рентабельності та у деяких випадках банкрутства. Це зумовлено в першу чергу тим, що вітчизняним підприємствам важко застосовувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не завжди цивілізовані форми конкурентної боротьби.

Кожна компанія повинна знайти свій стиль роботи, що найкраще враховує специфіку умов, можливостей, цілей і ресурсів. Усім компаніям необхідно думати про майбутнє і розробляти довгострокові стратегії, що дозволило б оперативно реагувати на мінливі умови ринку. Маркетинг відіграє важливу роль у стратегічному плануванні. Він надає необхідну інформацію для розробки стратегічного плану. Стратегічне планування, у свою чергу, визначає роль маркетингу в організації. Стратегічне маркетингове планування складається з трьох стадій: стратегічного плану, управління маркетингом та реалізації плану.

Як свідчать дослідження [1] , більшість вітчизняних компаній ведуть свою діяльність без розробки стратегічних планів. Цьому є наступні пояснення:

? менеджери противляться складанню письмового плану, оскільки це вимагає значного часу;

? висувається аргумент, що ринок змінюється занадто швидко, тому від планів немає ніякої користі.

Вважаємо, що формальне планування має ряд переваг, а саме спонукає керівництво постійно думати про майбутнє, змушує компанію чіткіше визначати свої цілі й політику, приводить до кращої узгодженості в роботі і дає об'єктивні показники ефективності діяльності. Ретельне планування допомагає компанії передбачати зміни середовища й оперативно реагувати на них, а також завжди бути наготові до непередбачених обставин.

Успішні світові компанії зазвичай складають річні, довгострокові і стратегічні плани. Річний план являє собою короткостроковий план, що описує поточну ситуацію, цілі компанії, стратегію на майбутній рік, програму дій, бюджет і форми контролю. Довгостроковий план описує основні фактори і сили, що впливатимуть на організацію протягом наступних декількох років. Він містить довгострокові цілі, основні маркетингові стратегії, що будуть використані для їх досягнення, і визначає необхідні ресурси. Такий довгостроковий план повинен щорічно оновлюватися з метою внесення коректив відповідно до змін, що відбулися. Стратегічний план створюється для того, щоб допомогти компанії використовувати у своїх інтересах можливості в постійно змінному середовищі. Це процес встановлення і збереження стратегічної відповідності між цілями і можливостями компанії з одного боку, і мінливими можливостями ринку – з іншого.

Стратегічне планування є фундаментом для інших видів планування в компанії. Воно починається з визначення глобальних цілей і місії компанії, що є підґрунтям для встановлення більш конкретних цілей. Для цього збирається повна інформація про внутрішнє середовище організації, її конкурентів, ситуацію на ринку та про все інше, що може впливати на роботу компанії. Цей процес носить назву SWOT-аналізу. Після проведення SWOT-аналізу готується докладний звіт про сильні і слабкі сторони компанії, можливості та загрози, з якими їй доведеться зіткнутися. Потім вище керівництво вирішує, якими конкретно видами діяльності варто займатися, яку підтримку необхідно надати кожному з них. У свою чергу, кожний підрозділ, що відповідає за окремий чи товар вид діяльності, повинен розробити свої докладні маркетингові плани. Таким чином, маркетингове планування, здійснюване на рівнях підрозділів, полегшує стратегічне планування.

Процес планування починається з повного аналізу стану справ у компанії. Компанія повинна проаналізувати середовище, у якому вона функціонує, для виявлення сприятливих можливостей і запобігання загроз.

Аналіз забезпечує всі наступні етапи необхідною інформацією.

На етапі стратегічного планування компанія вирішує, які дії потрібно виконати стосовно кожної бізнес-одиниці. Маркетингове планування включає визначення маркетингових стратегій, що допоможуть компанії в досягненні її загальних стратегічних цілей.

На етапі реалізації стратегічні плани перетворюються в життя, у результаті чого досягаються цілі компанії. Реалізують маркетингові плани співробітники організації, що працюють з іншими людьми як усередині компанії, так і за її межами.

Контроль містить у собі аналіз і оцінку результатів виконання планів і пов'язаної з цим діяльності, а також впровадження коригувальних заходів, у разі потреби, для досягнення поставлених цілей. Стратегічний план містить у собі кілька компонентів: місія, стратегічні імперативи, стратегічний аудит, SWOT-аналіз, аналіз бізнес-портфеля, цілей і стратегій.

Таким чином, планування стратегічною маркетинговою діяльністю сприяє зміцненню стратегічних та конкурентних позицій підприємства, забезпеченню його тривалої життєздатності при зміні зовнішніх умов функціонування.

Список літератури:

1. Менеджмент організацій: Підручник / За заг . ред . Л.І. Федулової. – К. : Либідь, 2003. – 448 с.

2. Траут Джек. Траут про стратегію: прорватись у свідомість та підкорити ринки: Пер. з англ.. – К. : Стандарт, 2004. – 164с.