WEB-ресурс научно-практических конференций

Виноградова Т.Ю.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля , Україна

НАРОДНІ ВИХОВНІ ТРАДИЦІЇ В ШОТЛАНДСЬКІЙ СІМ’Ї

Народні виховні традиції, цінності різних народів світу грають важливу роль в культурі цих народів, формуванні духовно-моральної особистості, і в процесі суспільного розвитку в цілому. Історія суспільного розвитку - процес безперервної зміни поколінь, які зберігають, розвивають і передають далі накопичені ними традиції і цінності матеріальної і духовної культури народу.

Вивчення своєрідності цих цінностей і традицій та їх місця в історико-соціальному і культурному розвитку різних країн і народів допомагає формулювати і вирішувати важливі проблеми виховання молодого покоління, соціального розвитку і прогресу цих народів.

В умовах культурної деградації особливо актуальними стають всі аспекти духовно-морального виховання дітей і молоді. При цьому початковою структурною одиницею суспільства, що закладає основи особистості, є саме сім’я. Проблема актуальна і до цього дня і вимагає сучасного комплексного підходу до її рішення.

Шотландці – це один з тих народів, які не втратили інтересу до своїх споконвічних звичаїв і традицій, люблять їх і дуже високо цінують. Досвід Шотландії в зберіганні народних виховних традицій може бути корисним як у вітчизняній, так і зарубіжній педагогіці.

У процесі історичного розвитку Шотландії сім'я як основна ланка суспільної й соціальної організації людей постійно набувала певного досвіду адаптації в природно-матеріальних умовах і у формуванні духовного світу, створенні та трансформації психолого-педагогічних способів виховання молоді. Цей досвід значною мірою матеріалізувався в морально-етичній, фольклорній, господарській і побутовій культурі шотландського народу. Це матеріально-побутове й духовне середовище забезпечувало творення родинних виховних традицій, звичаїв, які є найстійкішими елементами виховної етнопедагогічної системи стародавніх кельтів. Багато шотландських традицій і звичаїв мають популярність далеко за межами Шотландії. Відчуття національної значущості, гідності і патріотизму, що займають важливе місце в історії і культурі шотландського народу, пронизують всі аспекти їх життя.

Досвід виховання дітей в Шотландії найліпше відображають його родинні традиції, звичаї і обряди. Розвиненість тривких родинно-сімейних, побутових культурних традицій свідчить про високий рівень формування етносу, національності. До таких традицій перш за все слід віднести шотландську пісню й народний танець як два потужні психофізичні чинники вираження морально-етичної й естетичної культурної цілісності душі шотландського народу. Шотландці мають особливу музикальність, пісенність, уміння знаходити вихід зі складних ситуацій, виявляти готовність до будь-яких життєвих випробувань. Кращі традиції усної гельської традиції були в більшості своїй універсальні, прекрасно володіють широким спектром всіх жанрів народної творчості і мають величезне виховне значення. Кельтська народна творчість відкриває дивовижні сторінки історії народу, який прославився досягненнями в мистецтві і ремеслі, військовою доблестю, магією і таємним знанням друїдів. Завдяки чому молодь Шотландії може дізнатися про культурну спадщину свого народу. Так, наприклад, пісенні традиції Гірської Шотландії цікаві не тільки з погляду музики острівних кельтів, але і у виховному значенні. Шотландські народні пісні беруть початок в повсякденному житті шотландців і були кращим способом приємно і з користю провести час. Це було не тільки виконання пісень, але й обмін новинами, казками, жартами, можливість залучитися до стародавніх кельтських традицій. Кланова волинкова музика супроводжувала всі види діяльності членів клану: збір урожаю, рибальство, ткацтво, весілля, народження дітей, прийом гостей. Традиція сімейного музичення, яку можна віднести до характерних особливостей шотландської культури, складалися століттями. На сьогоднішній день усна народна творчість шотландців знаходить віддзеркалення на щорічних фестивалях шотландських ігор і музики, які шотландці із задоволенням відвідують всією сім'єю.

Тривала історична функціональність традицій, звичаїв і обрядів шотландців є свідченням їх духовної та фізичної живучості, цивілізованості, культурної витривалості, доцільності існування у світовому просторі. Саме тому з-поміж великого числа давніх традицій однією з найбільш поцінованих є яскраво виражене відчуття національної гордості, шотландський патріотизм, який є одніїю з домінуючих тем казок і легенд, а також героіко-історичних народних балад, він обумовлений війнами між англійцями і шотландцями, а також боротьбою за особисту і національну свободу.

З найдавніших часів діти були активними учасниками трудових процесів, разом з дорослими дбали про забезпечення матеріального достатку сім'ї. Ідея привчання дітей до виробничих процесів знаходить своє підтвердження в дитячих іграшках, у зменшених предметах праці. Отже, в іграшковій, ігровій формі шотландські батьки привчали дітей до природного матеріального світу, до розуміння призначення і визначення своєї ролі й місця у виробничій і побутовій сферах.

Родина була тим соціальним осередком, у якому кожен її член мав певні обов'язки перед іншими членами родини й громадою. Тому родинно-трудові традиції, зокрема, трудові свята, завжди допомагали розвивати у дітей моральні якості, стимулювали соціальну активність дитини, формували світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації.

Сьогодні люди також не відмовляються від елементів містицизму та надання багатьом традиціям, обрядам і звичаям особливої святості, насамперед від їх поцінування та додержання В багатьох випадках важливого значення набувають родинні реліквії, різні мистецькі вироби, навіть суто побутові предмети. Понад 70% шотландських родин намагаються оберігати й передавати від покоління до покоління речі, які були своєрідними оберегами сімейного затишку.

Дослідженню трансформації та інтеграції родинно-виховних і шлюбно-сімейних відносин надавали теж важливого значення. Високо цінували демократичні традиції рівності, поваги й духовної єдності подружжя. Здебільшого поцінування сім'ї й виховання в ній дітей базувалося на основах християнської моралі та давніх, ще дохристиянських, віруваннях, традиціях і обрядах.

Таким чином, трансформуються й інтегруються шотландські родинно-національні традиції, обряди й звичаї з сучасними їх аналогами та способами передачі окремого дійства, а сучасні форми й методи культурогенної життєдіяльності сім'ї, яка базується здебільшого на засадах прагматизму та раціоналізму, запліднюються давніми духовними ідеями шотландських традицій, звичаїв і обрядів.

Таким чином, національна традиція, її трансформація в сьогоденні й майбутньому стає важливим чинником поступу педагогіки. Людство йде до зближення інтересів, до взаємодії в розвитку й виживанні, і водночас жоден народ не бажає втрачати найліпших якостей і прикмет своєї самобутності, неповторності.

Список літератури:

1. Парсонс Т. Система современных обществ . – М.: Аспект-пресс , 1997.

2. Росс Д. Шотландия . История нации . - СПб .: КАРО, New Lanark : Geddes & Grosset , 2006. - 384с.

3. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникации . - М.: Изд-во Московского университета , 2004. - С. 22

4. Cowan E.J. The people's past : Scottish folk , Scottish history . - Edinburgh : Polygon press , 1980.

5. Kluckhon F. and Strodbeck F., Variation in Value Orientations , Peterson & Co ., 1961. – P.157.

6. Schwarts S.H., Sagiv L. Identifying Culture Specifics in the Content and Structure of Values//Journal of Cross-Cultural Psychology . – 1995. - Vol . 26.