WEB-ресурс научно-практических конференций

Вуєк О.Є.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

ВІДТВОРЕННЯ СЕМАНТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ «ЖИТТЯ» ТА «СМЕРТЬ» В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕЗІЇ В. Б. ЄЙТСА

Історичне вчення про концепт бере свій початок ще від П’єра Абеляра, який розглядав його як форму охоплення смислу, як зібрання понять замкнених в душі, що сприймає мову [1, с. 150]. Дослідження проблеми концептуалізації дійсності, пройшовши багато етапів розвитку, і досі не є завершеним. Навпаки, сьогодні все більше уваги приділяється дослідженню цього питання. У другій половині XX і на початку XXI століття, коли центральним об’єктом досліджень теоретиків мови стає жива мова, коли розвитку набуває положення висловлене В. фон Гумбольдтом про те, що в основі усіх лінгвістичних досліджень повинна бути людина, але не просто як особистість, а як «мовна особистість», концепти «життя» та «смерть» набувають статус важливих об’єктів теорії мови та лінгвокультурології.

За визначенням Ю.С.Степанова, концепт – це те, завдяки чому людина сама входить у культуру, а у деяких випадках і впливає на неї [5, c . 40] . Дотримуючись цієї точки зору можна стверджувати, що дослідження особливостей відтворення концептів у перекладах методами зіставного та компонентного аналізу може надати якнайточніші результати та відкрити шлях порозуміння у міжкультурному просторі .

Дана стаття досліджує особливості відтворення семантичних концептів „ життя ” та „ смерть” в поетичних творах Вільяма Батлера Єйтса та їх українських перекладах виконаних Віталієм Коротичем.

Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом сучасної лінгвістики до концептуалізації дійсності та визначається використанням лінгвокогнітивного та культурологічного підходів для аналізу мовних засобів відображення концептуальної картини світу англійців. Це дозволяє, в результаті дослідження особливостей засобів вербалізації концептів „життя” та „ смерть” у поетичних творах В. Б. Єйтса та їх перекладах, простежити співвідношення картини світу сучасних англійців та українців.

Переклад поетичних творів В.Б.Єйтса був здійснений кількома перекладачами: Олександром Мокровольським, Максимом Стріхою, Віктором Коптіловим, та Віталієм Коротичем. Дана стаття досліджує переклади саме останнього.

Досить часте звернення до питань життя та смерті є характерн ою рис ою поезії Єйтса. Перекладам Віталія Коротича характерна простота лексики, лаконічність форми, мінімальна кількість трансформацій, адекватність відтворення змісту. У відтворенні концептів „життя” та „смерті”, перекладач як можна ближче дотримується оригіналу, проте у його трактуванні поняття смерті набуває дещо більш позитивного звучання: “ What is it but nightfall ? // No , no , not night but death ; // Was it needless death after all ? // For England may keep faith ” – „Що – знов ніч розгорнула сни? // О, ні, ні, -- то вже смерть гряде. // Може марно вмерли вони слово Англії -- ще тверде?” [ 4 , c . 121].

У своїй поезії В.Б.Єйтс часто звертається до питань філософії, сумних сторінок історії Ірландії. Можливо з цієї причини його творам характерні атмосфера всеохопної безнадії, смутку, страху, навіть розпачу. У перекладах Віталія Коротича це враження дещо нівелюється: And hens to moor - cocks call ; // Minute by minute they live : // The stone ’ s in the midst of all .” – „Лиш комишниця пискне з води // Мить за миттю усе мине , // Тільки камінь тут назавжди” [4, c .120]; “ Last night they trundled down the road // The dead young soldier in his blood :” – „Минулої ночі повз наш пройшла вона сад -- // Лежить на дорозі юний мертвий солдат ” [4, c .136]. Вилучення означення in his blood дещо пом’якшує створений образ в українському варіанті.

Лаконічність перекладацького стилю Віталія Коротича можемо спостерігати у трансформації складних граматичних конструкцій: “ All other lovers being estranged or dead ,” -- „Коханці інші далеко – може їх смерть торкала ” [4, c .169]. Заміна конструкції пасивного стану being estranged прикметником далеко та іменником смерть надає формі вірша простоти, робить його легшим у читанні та, що характерно для більшості перекладів Віталія Коротича, полегшує гнітючу атмосферу приреченості, властиву поезії Єйтса.

З метою даного дослідження нами було проведено компонентний аналіз лексичних одиниць life , death , життя та смерть . В результаті було встановлено, що лексична одиниця life налічує 28 словникових значень, її український відповідник життя -- 11, death – 15 значень, смерть -- 5. До ядра концепту «смерть» в англійській мові входять наступні лексичні одиниці: death , dead man , grave , tomb , to die із наступним словниковим значенням: a n act of dying , the end of life . В українській мові до ядра концепту «смерть» входять слова: смерть, тіло, нелюд, могила, домовина , померти, завмерти, згаснути, та словникові значення п рипинення життєдіяльності організму і загибель його, припинення існування людини, тварини, розмов.. щось дуже погане, неприємне, небажане. До ядра концепту життя в англійській мові входять лексичні одиниці life , birth , conduct , course , зі словниковими значеннями t he condition that distinguishes animals and plants from inorganic objects and dead organisms , the animate existence or term of animate existence of an individual в українській мові – життя, народження, душа та словникові значення існування всього живого, стан живого організму в стадії розвитку, зросту. . За нашими підрахунками, спільні для двох мов ядерні значення складають 39,2 %. Із вищезазначеного можна зробити наступні висновки:

1. У творчості В.Б.Єйтса концепт „смерті” є всепоглинаючим настільки, що витісняє собою поняття життя, поняття смерті присутнє навіть у любовній ліриці.

2. У перекладах Віталія Коротича концепт „смерті ” набуває менш трагічного зображення. Перекладач досягає даного ефекту без використання евфемізмів, за допомогою мінімальної кількості трансформацій, лаконічності форми.

3. У результаті проведеного компонентного аналізу було виявлено, що спільність значень даних концептів у двох мовах складає лише 39,2%. Можна зробити припущення, що в українській ментальності поняття життя та смерті трактуються із більшою долею пошани, благоговіння, тому їх вербалізація дещо обмежена, відповідно - менша кількість словникових значень. Проте, детальніше дослідження даного питання може стати темою більш ґрунтовного дослідження.

Список літератури:

1. Августин Аврелий. Исповедь. Петр Абеляр. История моих бедствий. - М.: Республика, 1992. - 335с.

2. ВуєкО.Є. Відтворення семантичного концепту „смерть” в українських перекладах поезії Вільяма Батлера Єйтса (на матеріалі перекладів Олександра Мокровольського) // Науковий вісник Чернівецького національного університету: збірник наукових праць. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – С.74-78.

3. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. - М.: Прогресс, 1985.

4. ЄйтсВ.Б. Лірика: Пер. з англ. / Упоряд. О. М. Мокровольський; Авт. предм. та приміт. С.Д. Павличко. - К.: Дніпро, 1990. - 214 с.

5. C тепанов Ю. С. Константи. Словари русской культуры: опыт исследования. – М.: Наука, 1967. – 824 с.