WEB-ресурс научно-практических конференций

Зелінська О.Л.

Інститут економіки і права (філія в м. Севастополі) Академії праці та соціальних відносин, Україна

ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ ДЕРЖАВИ У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Орієнтація України на побудову ефективного механізму використання національних ресурсів зумовлена необхідністю радикальних перетворень та впровадження нових активізуючих досліджень в умовах становлення перехідного типу організації, форм і методів управління суспільством. Економіко-адміністративні правові відносини, які об’єктивно відображають тенденції розвитку суспільства, перебувають у стані оновлення фундаментальних засад. Оновлення та реалізація економіко-правових засад покликано забезпечити рішення проблем ефективного регулювання бюджетно-податкових відносин.

Податкове планування - вагомий інструмент впливу держави на найбільш дискусійні форми бюджетно-податкових відносин, що має стимулювати в першу чергу надходження інвестицій, інновацій, подальший розвиток інфраструктури для вирішення нагальних проблем розвитку економіки України.

Багато питань стосовно державного регулювання економіки, включаючи питання фінансового, грошово-кредитного і податкового планування, прогнозування і регулювання структури економіки, висвітлено у наукових працях М.А. Адамової, А.Ф. Бєліченко, О.Ю. Безгубенко, Т.В. Василькової, Є.М. Вишневської, В.М. Геєця, Б. Губського, В.В. Карлової, А.І. Крисоватого, А.Я. Кізима, Ф.Р. Фоміна та інших.

Однак питання державного податкового регулювання і планування ще не мають остаточного методологічного та практичного вирішення. Потребують теоретичного обґрунтування функції податків, недостатньо опрацьована загальна схема, методи і механізми податкового регулювання економічної діяльності на макро- і регіональному рівнях, напрями оптимізації структури податкових надходжень.

Питання розвитку податкового планування практично не висвітлено в роботах вітчизняних науковців і науковців ближнього зарубіжжя. Розвиток податкового планування тісно пов'язано з розвитком бюджету та оподаткування в ту чи іншу епоху. Таким чином, спираючись на ряд історичних фактів, можливо вивести періодизацію податкового планування.

Досліджуючи розвиток податкового планування як на макро-, так і на мікро рівні з розвитком податків з Древнього світу, коли тільки виникають елементи оподатковування і до часів перебування України в складі Союзі Радянських Соціалістичних Республік, можна виділити три основні узагальнюючи етапи (періоди), наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Періодизація податкового планування

Для теперішнього періоду розвитку однією з основних проблем, з якою стикається держава та платники податків – встановлення межі між безпосередньо податковим плануванням та ухиленням від оплати податків. Держава здатна суттєво вплинути на поведінку платників податку шляхом вдосконалення податкового законодавства.

В країнах с розвитою ринковою економікою держава активно та цілеспрямовано здійснює таку діяльність. Так, Податкове Управління у США в 2003 році зобов’язало аудиторські компанії й консультантів розкривати усі схеми податкової оптимізації, котрі вони продають клієнтам. Виявлена в результаті цих дій схема "Стратегія прискореного списання спірної заборгованості" ( CLAS ) визнана недобросовісної спробою мінімізації податків. Вказана схема дозволила зекономити тільки 29 клієнтам аудиторської фірми KPMG 1,7 млрд. доларів, а самій фірмі заробити на продажі цієї схеми 20 млн. доларів.

Велика Британія в 2006 році звернулась до Європейської комісії з проханням дозволити їй ввести новий порядок сплати ПДВ, який дозволив би скоротити масштаб податкового шахрайства. Схема, що отримала назву "карусель", стала причиною різкого скорочення надходження у Великобританії в 2005 році надходжень ПДВ.

Аналізуючи практику податкового планування в Україні, можна констатувати, що прагнення ухилитися від сплати податків носить достатньо масовий характер.

Однією з головних чинників цього є недостатня пропрацьованість чинного законодавства, відсутність єдиного Податкового кодексу, наявність великої кількості двозначностей, які не дозволяють з достатньою точністю визначити законність чи незаконність того чи іншого способу мінімізації податків. Це, в свою чергу, створює можливість для розробки і застосування схем ухилення від податків.

Другим чинником є відсутність в законодавстві України чітких критеріїв оцінки дій платника податків з податкового планування.

Для вирішення цієї проблеми буде корисний досвід розвинених країн світу, що мають велику і тривалу практику податкового планування. Наприклад, у Франції, для оцінки сумлінності дій платника податків використовується поняття "зловживання правом" ( abus de droit ) . Так, "зловживання правом" - результат юридичних побудов, вироблених з метою повного або часткового звільнення від податку. Податковим органам надається право доводити зловживання правом як самостійно, так і із залученням консультативного органу.

У платників податків є процедура, що дозволяє виключити надалі кваліфікацію його дій як зловживання правом (фіскальний рескрипт). Дана процедура надає платнику податків можливість направити в консультативний або податковий орган запит про правомірність характеру і наявності ознак зловживання правом в операції, яку він має намір здійснити в майбутньому. За відсутності у встановлений термін відповіді або відсутності у відповіді заперечень відповідь вважається позитивною, що позбавляє податковий орган можливості згодом кваліфікувати відповідні операції в якості дій, спрямованих на зловживання правом.

У Швеції працює аналогічний порядок, при якому Комісією з податкового праву видається попередній висновок щодо податкових наслідки угоди чи сукупності угод. Такий висновок може бути запрошено як самим платником податків, так і податковою адміністрацією, а застосування такого висновку є обов’язковим для податкових органів з умов згоди платника податків.

В Українському законодавстві такі положення відсутні. З урахуванням світового досвіду представляється доцільним введення у вітчизняне законодавство поняття "зловживання правом", а також введення "доктрини ділової мети" У сукупності це дасть позитивний ефект у боротьбі з ухиленням від сплати податків. Платникам податків це дозволить більш ґрунтовно відстоювати свої права, а презумпція невинності платника податків не буде розглядатися як положення, що суперечить інтересам держави.

В той час платники податків повинні отримати можливість використати вказаний механізм з метою доведення сумлінності дій, а, отже, свою невинність.

У такому випадку зазначений порядок не тільки не буде суперечити чинному законодавству, але і буде сприяти побудові збалансованої та економічно ефективної податкової системи. Введення подібних механізмів поряд з принципами податкового планування дозволить заповнити прогалини податкового законодавства і забезпечити зрозумілі взаємини між контролюючими органами і платником податків.

Список літератури:

1. Андрущенко В.Л . Фінансова думка Заходу в XX столітті (Теорети­ чна концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів, Каменяр, 2000. - 305 с.
2. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції»/ Гальчинський А.С., Геєць В.М., Бабенко С.Г. та ін. - К.: ІІЦ Госкомстата України, 2004. - 416 с.
3. Чугунов І.Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання. - К.: НИФІ, 2005. - 260 с.
4. Єфіменко Т.І. Основні напрями трансформації податкової системи в Україні // Фінанси України. – 2007. - №9.
5. Ревун В.І. Про реформування й модернізацію податкової системи // Фінанси України. – 2006. - №6.