WEB-ресурс научно-практических конференций

Булкот О.В.

Київський національний університет ім. Т.Шевченка

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА УМОВ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ КРИЗИ

Постановка проблеми Найбільш активними рушійними силами у стимулюванні глобалізаційного розвитку є міжнародні фінансові організації. Саме вони в процесі включення у світовий валютно-фінансовий простір усіх груп країн, формують сталі і системні зв ’ язки між ними, які виходять за межі суто валютно-фінансових і розвиваються як економічні в цілому. [1] Проблема полягає в тому, що роль окремих груп країн у цьому процесі визначається саме міжнародними фінансовими організаціями, оскільки вони перебирають на себе функції створення рамкових умов світового економічного порядку, зокрема валютного, акумулювання у світовому масштабі тимчасово вільних валютних коштів і їх розподіл між країнами-позичальниками. Реалізація цих функцій міжнародних фінансових організацій і є одним з основних чинників утворення єдиної світової валютно-фінансової системи та інтеграції в цю систему національних економік.

Питання про реальну результативність діяльності, вчасну реакцію на виникаючі в світовій економіці шоки та кризи, своєчасність, адекватність та об’єктивність допомоги, що надається міжнародними валютно-фінансовими організаціями (МВФО) економікам, що потерпають від несприятливих економічних чинників висувають важливість питання про реорганізацію, чи то ліквідацію окремих міжнародних організацій, як таких, що не відповідають потребам сучасного світу та виникаючої біполярної світової валютної системи зокрема. Отже, актуальним постає питання реформування, а подеколи і ліквідації існуючих МФІ особливо в світлі сучасної світової фінансової кризи.

Виклад основного матеріалу Сучасна система міжнародних організацій налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих понад 100 міжнародні організації, тією чи іншою мірою, залучені до обговорення та регулювання економічних проблем. Вони відрізняються за своїм складом, розміром, функціям та ступенем впливу на міжнародну економіку та економіку окремих країн світу. [2]

МВФО не існують у політичному вакуумі. Вони є частиною світової державно-центристської системи, і їхні інституціональні форми і діяльність відбивають національні інтереси, а якщо подивитись більш глибше, це також надії і страхи держав і урядів у рамках цієї системи. Історія швидкого зростання кількості та ролі МВФО після Другої світової війни демонструє те, як вони тісно пов'язані з життям сучасного індустріального суспільства й експансією біполярної міжнародної системи на увесь світ.

Зміна розстановки сил в світовому господарстві, зокрема виникнення в 60-х роках ХХ століття трьох центрів (США, Західна Європа, Японія) на противагу післявоєнному американоцетризму, та зародження і розвиток в 90-х роках ХХ ст. біполярної світової валютної системи, що безпосереднім чином відобразилось в діяльності МВФО – зумовило появу двох тенденцій взаємовідносин між головними центрами глобальної економіки – розбіжності в політиці та партнерство з глобальних проблем міжнародних фінансів промислово розвинутих країн, країн, що розвиваються, країн постсоціалістичної системи, країн Східної Європи та азійських країн.

Нова валютно-фінансова архітектура вимагає суттєвого укріплення та посилення ролі МО, та в першу чергу Міжнародного Валютного Фонду, оскільки головною метою його створення був контроль з а «правилами гри», що були встановлені для забезпечення нормального функціонування валютної системи золото-девізного стандарту, а вже пізніше, з 60-х років ХХ сторіччя до цільової функції МВФ як наддержавної установи додалася субфункція надання кредитно-фінансової допомоги для здійснення антиінфляційної політики та вирівнювання платіжних балансів у країнах, що розвиваються.

Отже, можемо зробити висновок, що діяльність МВФО від часу їх створення і до сьогодні постійно підлягає змінам в зв’язку з низкою об’єктивних причин, найбільш вагомою серед яких, на нашу думку, є стан світового фінансового ринку. На даний момент, внесення коректив в основні напрямки діяльності МВФО обґрунтовано формуванням нової світової валютної системи, яка по своїй сутності є біполярною та тяжіє до валютного поліцентризму. Вже зараз визначаються контури та основні засади функціонування майбутньої валютно-фінансової системи.

Таким чином, зрозуміло, що міжнародні фінансові організації в тому вигляді, в якому функціонують тепер, пережили себе, оскільки середовище їх діяльності різко змінилося під впливом дії тенденції до глобалізації, в зв’язку з чим існує нагальна потреба реформування МВФО, яку визнають не лише країни, що розвиваються, економічно розвинені країни, а і самі організації.

Тому, з огляду на вищевикладене, можемо запропонувати наступні заходи щодо вирішення досліджуваної нами проблеми: надати міжнародним фінансовим організаціям можливість відігравати провідну роль у розбудові та розвитку нової світової валютно-фінансової системи зокрема і глобальної економічної системи в цілому а також закріпити за МВФ функції забезпечення стабільності новостворюваної світової фінансової архітектури; [6] варто переглянути власне організаційну структуру МВФО та системи прийняття рішень в них; [3, 5, 7]створення так званої Міжнародної Наглядової Ради, до якої б увійшли найбільші світові банки;[3] забезпечення максимальної інформаційної прозорості, що є головною умовою стабільності фінансового ринку; варто приділити значну увагу посиленню ролі міжнародних стандартів та впровадження їх у всіх країнах; [4] важливим є розробка шляхів залучення приватного сектору до прогнозування фінансових криз та усунення їх наслідків; [4, 6, 7] варто реформувати систему міжнародного фінансування; [3, 4] необхідно забезпечити удосконалення співробітництва між самими МВФО та країнами-членами, що є їх позичальниками.

Також, необхідно сприяти розвитку регіональних міжнародних організацій та забезпечити посилення їх ролі при прогнозуванні та подоланні наслідків криз та фінансуванні програм економічного розвитку країн, в тому числі, із використанням фінансової підтримки МВФ. [5]

Література:

1. Поважна Н.Я. Міжнародні валютно - фінансові організації як складова інституціональної основи глобалізації світової економіки // Збірник наукових праць. Міжнародна економіка. – Київ.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України – 2000. – Вип. 27. – С. 198 – 202.

2. Циганкова Т.М. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 120 с. Міжнародний маркетинг

3. Доверьтесь Бреттон-Вуду, Е. Снежко, Д. Рябкова, Инвестгазета 20-26.10.2008, №41, Экономика

4. Механизмы подотчетности органов регулирования финансового сектора / Е.Хюпкес, М.Квинтин, М.У. Тейлор, Вопросы экономики № 39, 2006 г . www.imf.org

5. Реформа международной финансовой системы / Фонд "Бюро экономического анализа" .- 2 0.03. 1999г http :// www . budgetrf . ru / Publications / Magazines / bea / analysis /1999/ bea 20031999 rept / bea 20031999 rept 000. htm

6. Перспективы развития мировой экономики – Б юлетені МВФ різні роки і місяці www.imf.org

7. Финансовый кризис – Обзор МВФ, 15.12.2008 г. www.imf.org