WEB-ресурс научно-практических конференций

К. е.н . Кір’ян О.І.

Українська інженерно-педагогічна академія

ФОРМУВАННЯ БІЗНЕС-МИСЛЕННЯ

Актуальність питання в тім, що в сучасних умовах господарювання, окрім загального підходу до формування в персоналу прийомів та навичок для роботи, назріла потреба в формуванні в усього персоналу (в тому числі й в керівництва) особливого виду мислення – так званого бізнес-мислення. Зараз багато хто зайнятий бізнесом, але намагається працювати за старими стереотипами. Тому, на мій погляд, й потрібно відокремити сучасні характеристики мислення від застарілих.

Під поняттям бізнес-мислення пропонуємо розуміти такі погляди працюючих, при яких кожен без винятку робітник володіє:

- достатнім рівнем знань щодо причини утворення та життєдіяльності своєї організації, джерел прибутків, що їх вона отримує, умов, за яких ці прибутки зростають або зменшуються;

- достатнім рівнем колективної свідомості, щоб адекватно розуміти саме свій, особистий вплив на можливі зміни прибутковості організації;

- порядністю, щоб при потребі ставити особисті бажання та потреби (при можливості) нижче за потреби колективу організації;

- толерантністю, щоб адекватно реагувати на діяльність колег з огляду на їх значущість для прибутковості організації та ін.

Розглянемо, як саме керівники підрозділів можуть вплинути на швидкість та якість формування бізнес-мислення в своїх підлеглих.

Досвід показав, що формування в кожного співробітника думки, наче б то саме від нього залежить життєдіяльність організації, що саме його якісно виконані функційні обов’язки якщо не збільшують прибутковість, то вже точно підтримують її на поточному рівні, забезпечують мотиваційну потребу людини в самоповазі, тому роблять її більш сумлінною. Відношення до роботи як до свого творіння заважає робітникам марнувати час, свідомо завдавати шкоди на робочому місці, бойкотувати працю; зате викликає бажання творчо підійти до виконання завдання, постійно шукати прийоми покращення процесу своєї праці та праці колег, різко реагувати на ледарів та ін. Тобто, дії щодо формування колективної свідомості при відсутності будь яких обов’язкових капіталовкладень, спираючись лише на бажання керівника, приносять вагомі прибутки організації за рахунок зменшення браку, зайвих витрат, тощо.

Наступне – це рівень порядності. Цей показник – досить суб’єктивний, його майже неможливо виміряти, він в однієї й тієї ж людини може суттєво змінюватися протягом певного періоду часу та під впливом чинників зовнішнього середовища. На нього також деякою мірою можуть впливати виконуємі функції. Наприклад, порядним для звичайної людини за звичайних умов буде допомога будь-кому, хто потерпає від нападника. Але якщо в таку ситуацію потрапить особистий охоронець, він в першу чергу повинен вивести з небезпечного місця особу, що охороняє, хоча досить легко міг би зупинити нападника. Тобто, з огляду на норми поведінки особистий охоронець в окремих ситуаціях повинен, виконуючи обов’язки, поводити себе непорядно з точки зору пересічних громадян. Особа, що своєю поведінкою зменшує прибуток організації, поводиться непорядно як робітник цієї, але, наприклад, дуже правильно як спостерігач від конкуруючої організації.

Тобто, при оцінці порядності працівника треба визначити, чи дійсно його інтереси в потрібній мірі співпадають з інтересами організації; чи відповідають його дії його функційним обов’язкам; чи забезпечує рівень порядності робітника зростання прибутковості організації.

Також дуже важливим для формування бізнес-мислення є формування в себе та в своїх співробітників толерантного відношення до колег. Це особливо стосується відношення до працівників окремих спеціальностей. Наприклад, більшість співробітників досить агресивно сприймають працівників комп’ютерних напрямків за їх не достатньо охайний вигляд, в більшості – за незвичну поведінку, сленг та ін. І лише найрозумніші керівники визнають право цих спеціалістів на гнучкий графік роботи, виділяють їм окремі кімнати (більшість не може працювати без цигарки, що неприйнятно на робочому місці) та формують в інших членів колективу толерантне ставлення до цих геніїв, що забезпечують в комфортних для них умовах значно більші прибутки організації, ніж при дотриманні усіх класичних правил поводження на робочому місці.

Існує ще багато напрямків мислення, які можуть відрізнятися від загальноприйнятих, та сприяють забезпеченню довгострокової прибуткової діяльності організації. Завдання працівника – оцінити, чи забезпечують його погляди ефективність діяльності, чи допомагають працювати прибутково, чи дійсно принципи практичні.

Та, з іншого боку, до бізнес-мислення відноситься й чітке розуміння, що прибуток повинен формуватися на взаємному збагаченні усіх сторін процесу. В іншому випадку діяльність буде короткостроковою, прибутки – тимчасові, а надалі непорозуміння з оточуючими та з самим собою спровокують витрати значно більші, ніж попередні прибутки.

Висновок: Ефективний бізнесмен повинен враховувати не лише свої інтереси, але й інтереси всіх співробітників та партнерів, доводити їм це. Повинен визначати пріоритети у вимогах до співробітників та партнерів. Повинен чітко усвідомлювати значення формування цих поглядів в кожного зі своїх співробітників. Все це в комплексі й можна назвати ефективним бізнес-мисленням.