WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Костюченко Т.І.

Миколаївський державний аграрний університет

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АПК

Одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності в сучасному геоекономічному просторі безумовно є активізація взаємовигідних відносин з іншими країнами на основі нарощення експортного потенціалу.

Україна як суверенна держава нагромадила певний досвід у формуванні механізму ринкової економіки та застосуванні системи заходів щодо деякого стримування кризових процесів, які набули затяжного і всеосяжного характеру.

Нині немає актуальнішої проблеми для АПК, ніж забезпечення економічної безпеки взагалі і зовнішньоекономічної діяльності зокрема, збільшення випуску конкурентоспроможної продукції.

Донедавна гарантії економічної безпеки АПК хоч і не дуже ефективно, але все ж надавалися Урядом України. Зараз ситуація змінилась, і всі питання, включаючи і міжнародні аспекти, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю, підприємствам доводиться вирішувати практично самостійно.

Зарубіжні дослідники працюють над розв’язанням проблеми економічної безпеки ще з середини 80-х років, що дало їм можливість розробити деякі методологічні інструменти протидії розвитку негативних процесів і явищ у зовнішньоекономічній діяльності. Проте стосовно АПК така проблема значною мірою залишається поки що предметом дискусій, які відрізняються неоднорідністю суджень, а нерідко відзначаються і необґрунтованою полярністю. Спрощені й поверхневі, з точки зору методики, уявлення стосовно кількісних та якісних особливостей такого явища як експорт товарів негативно впливають на ситуацію, що визначилась в даному секторі зовнішньоекономічної діяльності. Стосовно України та її АПК до ускладнень у зовнішньоекономічній діяльності закономірно віднести наступне: зниження доходу від експорту; режим скорочення експортного потенціалу АПК; гальмування розвитку експортного потенціалу під впливом обмеженості паливно-енергетичної сировини агропромислових підкомплексів, що спеціалізуються на виробництві продукції на експорт.

Послаблення економічної безпеки в АПК призвело до того, що тут ре­форми майже призупинились, а якщо і відбуваються, то не дають очікуваних позитивних результатів. Недосконалість механізму економічної безпеки при­зводить до того, що в багатьох випадках найкращі цілі зовнішньоекономіч­ної діяльності перетворюються на свою протилежність і замість виграшу за­вдають шкоди при експорті й імпорті товарів.

Зруйнувавши у свій час планову систему управління, молода українська держава не зуміла створити і застосувати таку модель механізму регулювання економічних, фінансових та правових процесів, котра притаманна високорозвиненим країнам світу щодо економічної безпеки.

Ще декілька років тому внутрішній ринок України був занадто відкритий для зовнішнього світу, що, звісно, виявилось не на користь розвитку АПК. При цьому, на жаль, не враховувалось те, що майже всі зарубіжні країни активно застосовують жорсткий економічний тиск і вважають це цілком цивілізованим методом у відносинах між державами. У зовнішньоекономічних відносинах кожна країна враховує лише свої інтереси, її ніколи не обходить те, що вона може завдати серйозної шкоди партнерам.

Розвиток виробництва і зовні­шньоекономічної діяльності АПК серйозно гальмуються внаслідок як гло­бального протекціонізму, так і локальної експансії. Під впливом зростання обсягів експорту, який не узгоджується належним чином з внутрішнім рин­ком, протягом останніх років внутрішній ринок все більше занепадає і «відкривається» для імпортних товарів. Досить високі ціни на імпортні то­вари підштовхують до зростання цін на вітчизняні вироби. Високі ціни на споживчому ринку обмежують попит на товари, створюють перешкоди на шляху розвитку власного виробництва і процес цей відбувається спіралепо­дібно.

е кономічну безпеку зовнішньоекономічної діяльності необхідно розв’язувати методами, які відображають конк­ретні реальні умови економіки. Варто реалізувати такий методичний підхід, при якому внутрішній і зовнішній ринки, експорт й імпорт продукції розвиватимуться в тісній взаємодії, спрямовуватимуться в єдину площину з тим, щоб економічна безпека здійснювалася на системних засадах.

Серед найважливіших організаційних факторів успіху України на зовнішніх ринках можна виділити такі: формування чітких цілей і пріоритетів міжнародної спеціалізації та зовнішньоекономічної політики; розробка сучасних міжнародних маркетингових програм; визначення сильних і слабких позицій українських виробників, які працюють у міжнародному середовищі, та створення системи державної підтримки міжнародно спеціалізованих підприємств; підготовка обґрунтованих бізнес-планів виходу та присутності українського бізнесу на міжнародних ринках.

Література :

1. Грицюк Н.А. Інноваційні підходи до вивчення стану фінансової безпеки підприємств України// Проблеми науки.- 2009.- №1.- С. 8-16

2. Коломієць В.В. Прийняття стратегічних рішень у сфері експортно-імпортних операцій в умовах ринку // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2004, випуск 10. – С. 96-103.