WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Мешко Н.П., Ганкіна М.С.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ШНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Кризова ситуація, що склалася в даний час в Україні фактично паралізувала інвестиційний процес як на мікро- , так на і макрорівні. Це виявилося в абсолютному скороченні об'єму капітальних вкладень і деформації джерел їх формування, різкому зниженні реального виробничого накопичення. Тому пошук шляхів стабілізації економіки, в першу чергу, передбачає активізацію інвестиційної діяльності, яка, перш за все, має бути зорієнтована на корінні структурні перетворення. Це, в першу чергу, стосується такої основоположної пропорції відтворення як співвідношення між фондами накопичення і вжитку у складі національного доходу.

У I півріччі 2009 року Національний банк України прийняв низку нормативних актів, які спрямовані на стабілізацію національної кредитної системи та покращення інвестиційного клімату. У контексті зазначених заходів, уряд України упроваджує разом з Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) програму, яка сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні. Дана програма розрахована на три роки і підтримується Шведським агентством міжнародного розвитку. В ході реалізації проекту буде проведений детальний аналіз найбільш пріоритетних секторів української економіки, визначені перешкоди для залучення в них інвестицій і розроблені конкретні рекомендації по їх усуненню. Не менш важливою складовою цього проекту є аналіз інвестиційної політики України, за результатами якого Україна сподівається приєднатися до нормативних документів ОЕСР в цій сфері та взяти участь в роботові Інвестиційного комітету ОЕСР [1].

Аналіз сучасного стану розвитку інвестиційних процесів в Україні показує, що є незначні позитивні зрушення в оцінках міжнародних агенцій інвестиційного клімату в нашій країні. Станом на травень 2009 року індекс інвестиційної привабливості України, за розрахунками Європейської Бізнес Асоціації, зріс до 2,6 пункти, для порівняння - попередній індекс, який був визначений станом на лютий 2009 року складав 2,2 за п’яти бальною шкалою. Як відомо, індекс інвестиційної привабливості розраховується як середнє арифметичне оцінок п’яти аспектів інвестиційного клімату. Проте, як свідчить аналіз оцінок інших агенцій, інвестиційні ризики в Україні залишаються досить високими. У листопаді 2009 року лондонська компанія " Credit Market Analysis " оприлюднила аналітичний звіт щодо країн з найбільш високим ризиком вкладення інвестицій, серед яких є і Україна [2].

Щодо загальних тенденцій у обсягах інвестицій в Україну, то в цілому вона не є критичною. За даними Державного комітету статистики України, за 2008 рік в Україні було освоєно 272,1 млрд. грн.. капітальних інвестицій, з яких 85,7% – це інвестиції в основний капітал (233,1 млрд грн ). Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єктів власності (капітальний ремонт), упродовж звітного року склали 27,5 млрд грн , або 10,1% від загального обсягу. Обсяги інвестицій у основний капітал за 2008 рік зросли проти 2007 року на 23,6%.

У структурі інвестицій спрямованих в основний капітал найбільшу частку займають інвестиції в промисловість (32,9%), зокрема переробну (21,0%), операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (21,0%). Обсяги прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку країни у 2008 році, становили 6,2 млрд дол. США, а їхній загальний обсяг станом на 1 січня 2009 року досягнув 35,7 млрд дол. США. Найбільшу частку в капіталі вітчизняних корпорацій з іноземними інвестиціями мають інвестори з Кіпру, Німеччини та Австрії. Також до десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 80% загального обсягу прямих інвестицій, входять Нідерланди, Сполучене Королівство, Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Франція, Швеція та Британські Віргінські острови.

Найбільш привабливими для інвесторів є традиційні галузі економіки. Перш за все, це – металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість. Разом із тим дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, сонячна енергетика, виробництво біопалива, телекомунікації, логістика і деякі інші. Світовий банк оцінює потреби України в інвестиціях більш ніж 100 млрд. дол. США [1].

Щодо стану інвестування у поточному 2009 році, то приплив національних інвестицій у цьому році склав 90 млрд гривень у порівнянні з минулим роком, коли національні інвестиції становили 150 млрд гривень. Падіння склало приблизно 45% [3].

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій (ПІЇ) до України в січні-вересні 2009 року склав $2,972 млрд , що в 2,7 разів менше цього показника за аналогічний період 2008 років [4]. За даними Державного комітету статистики, за 9 місяців 2009 року іноземні інвестори вклали в економіку України $3,948 млрд прямих інвестицій, але одночасно вилучили $0,845 млрд. Інвестиції поступили з 125 країн світу. За дев'ять місяців 2009 років Україна направила в економіку інших країн світу $32,2 млн прямих інвестицій. Інвестування здійснювалося переважно у вигляді грошових внесків. Об'єм прямих українських інвестицій в економіку країн світу, з врахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці, на 1 жовтня 2009 року склав $6191,2 млн , в т.ч. в країни ЄС - $5899,4 млн (95,3% загального об'єму), в країни СНД – $196,5 млн (3,2%), в інші країни світу – $95,3 млн (1,5%) [5].

Світова практика показує, що істотне підвищення народного добробуту досягається не шляхом зниження норми накопичення, а, навпаки, при її досить високому рівні і високих темпах зростання національного доходу. Але для цього необхідно забезпечувати високий або постійно зростаючий рівень ефективності виробництва. Тому головною особливістю сучасної інвестиційної стратегії повинне стати підвищення ефективності національної економіки, яка б дозволила розширити кордони накопичення, припинила б зниження, а потім і стабілізувала норму виробничого накопичення. Галузеву структуру інвестицій, що склалася в даний час в Україні, не можна вважати оптимальною, бо вона постійно відтворює далеко не здійснену галузеву структуру економіки в цілому.

Таким чином, для подолання незадовільного стану в інвестиційній сфері, первинне значення має розвиток ринкових стосунків, становлення приватного підприємництва, перш за все, в сферах фінансової і виробничої інфраструктур, в галузі надання послуг виробничого і споживчого характеру, приватизації підприємств побутового обслуговування і становлення ринкових форм інвестування галузей цих сфер.

Список літератури:

1. Державна агентство України з інвестицій та інновацій. - www.in.gov.ua

2. Європейська Бізнес Асоціація. - www.eba.com.ua/ua .

3. http://www.imk.com.ua

4. "ИНТЕРФАКС-УКРАИНА". - www.interfax.com.ua

5. Держкомстат. - www.ukrstat.gov.ua