WEB-ресурс научно-практических конференций

Фоменко В.А.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПРИМОРСЬКОГО РЕГІОНУ, ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Одним з вагомих аспектів розвитку економіки приморського регіону, зокрема Одеської області є подальше вдосконалення, та розробка концептуально нових методологічних, методичних та наукових основ управління використанням земельних ресурсів. Тенденції та проблеми раціонального землекористування сьогодення визначаються умовами ринкової економіки та соціально-економічними трансформаціями і вимагають кардинально оновлений механізм інтегрованого управління земельними ресурсами регіону. Економічний розвиток області в майбутньому залежить від ефективного раціонального використання земельного фонду, вдосконалення наукових підходів до оцінки його стану та вибору оптимальної концепції і стратегії менеджменту земельних ресурсів.

Земельні ресурси Одеської області складають 3331,3 тисяч гектар, 3/4 частини яких зайнята сільськогосподарськими землями, що формують високий агропромисловий потенціал, який в наш час використовується неефективно, оскільки при високій забезпеченості земельними ресурсами, валової продукції сільського господарства в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь в області та й в цілому у країні виробляється в декілька разів менше, ніж у країнах Європи. Неефективність використання пояснюється екологічним фактором, стан земель Одеської області в цілому можна охарактеризувати як незадовільний. Техногенне навантаження на земельні ресурси, характерне для періоду інтенсифікації аграрного виробництва, спричинило ерозію та дефляцію ґрунтів, деградацію та виснаження земельних ресурсів. Землекористування в приморському регіоні досить специфічне за рахунок надмірного рівня сільськогосподарського освоєння території, а саме її розораності - 84%, що майже не має аналогів у світі. Сьогодні тільки десята частина сільськогосподарських земель регіону має нормальний екологічний стан. Землекористування в області та в цілому в країні носить споживчий характер, що спричиняє такий негативний процес як ерозія земель. Основними причинами ерозії стало знищення лісосмуг, розорювання земель, порушення оптимуму структури угідь, неправильна агротехніка. На значних за площею територіях, 35% від загальної кількості земель Одеської області, ерозія досягла свого апогею, що спричинило появу критично еродованих земель, які потребують невідкладної консервації.

Земельний фонд населених пунктів Одеської області використовується досить нераціонально, основна проблема псевдоцільове використання земель: неефективно використовуються землі, на яких розміщені об'єкти промисловості, транспорту, енергетики, землі рекреаційного та оздоровчого призначення. Спонтанне та стихійне формування землекористувань та землеволодінь в умовах командно-адміністративного, бюрократичного режиму призвело до необґрунтованої конфігурації земельних масивів, відсутності логічного просторового їх розміщення, що абсолютно не узгоджується з класичними основами землеустрою, теорією містобудування та умовами ринкової економіки.

Окремою проблемою постає нераціональне використання земель прибережної захисної смуги Чорного моря, яка поступово внаслідок наявності вкрай недосконалої інституціональної бази землекористування в Україні, упереджених владно-адміністративних рішень на користь зацікавлених осіб, перетворюється в зону приватно забудованих земель без компенсації завданих збитків. Нехтування цим фактом в подальшому, стане причиною того, що цінні природні ландшафти, рідкісні елементи флори і фауни чорноморського узбережжя будуть безповоротно знищенні.

Поставленні проблеми потребують інтегрованого механізму управління земельними ресурсами. Слід зазначити, що система інтегрованого управління земельними ресурсами області передбачає не відокремлений, а комплексний підхід, який надасть змогу розв’язати економічні, соціальні, екологічні та організаційні проблеми.

Перш за все інтегрований механізм управління земельним фондом регіону повинен базуватися на таких тенденціях як планування використання земель, науково-обґрунтоване прогнозування використання земель, землеустрій, контроль за використанням та охороною земель, проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, створення національного банку даних про стан земель, соціально-економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Вирішення еколого-економічних проблем використання земельних ресурсів регіону, як недоліку управління, в першу чергу повинно забезпечити раціональне землекористування. З теоретичної точки зору раціональне землекористування – це максимальне залучення до господарського обігу всіх земель та їх ефективне використання за основним цільовим призначенням, створення найсприятливіших умов для високої продуктивності сільськогосподарських угідь і одержання на одиницю площі максимальної кількості продукції за найменших витрат праці та коштів.

Раціональне використання земель Одеської області повинно синтезувати три аспекти:

1) охорона земель від виснаження, відновлення їх оптимального стану – соціально-економічний аспект;

2) охорона земель від забруднення та його попередження – екологічний аспект;

3) цільове використання земель, громадський контроль за використанням земель – організаційний аспект.

Соціально-економічний, екологічний та організаційний аспекти формують інтегрований механізм, що створює мотивацію землевласників та землекористувачів в забезпеченні раціонального використання, охорони та відтворення земельних ресурсів. Суть цього механізму повинна бути заснована на концепції стимулювання, гарантування та санкціонування.

Обґрунтовані методологічні, методичні та наукові підходи, оптимальна регіональна стратегія та концепція земельного менеджменту нададуть змогу забезпечити раціональне використання, відновлення та охорону земельних ресурсів приморського регіону.

Література:

1. Розвиток земельних відносин в Одеській області: сучасний стан, проблеми та перспективи. – О.: Головне управління Держкомзему в Одеській області, 2008. – 60 с.

2. Сохнич А.Я. Екологічні аспекти землекористування. – Львів: НВФ «Укр. технології», 1998. – 44 с.

3. Управление земельными ресурсами/ П.В. Кухтин , А.А. Левов , В.В. Лобанів и др. – СПб .: Питер , 2005. – 384 с.