Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

ІI Международная научно-практическая Интернет-конференция "ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ НОВОЙ ЭКОНОМИКИ XXI ВЕКА" ( 25-26 декабря 200 9 года)

Бурдонос Л.І.

Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України

РОЛЬ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ФОРМУВАННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ (ДОСВІД США)

На прикладі США ми дослідили проблему ролі наукових досліджень у формуванні нової економіки. Вища освіта, вузівська наука відіграють пріоритетну роль у національній економіці США, впливають на стан і подальший розвиток промисловості, науки, культури, в кінцевому результаті - добробут країни і її становище у світі.

ВНЗ США володіють значним навчальним і науковим потенціалом, вони обладнані сучасним обладнанням, яке дозволяє виконувати дослідження практично в будь-яких галузях науки і техніки. США досягли значних успіхів в економічному розвитку, їх досвід відносно ролі науки є цікавим для багатьох країн, тому дослідження ролі наукових досліджень у формуванні нової економіки є актуальним для України, яка прагне забезпечити умови для розвитку інноваційної економіки. Основою розвитку інноваційної економіки являється наукова складова, розвиток науки у вищих навчальних закладах.

Університети США мають значні ресурси, які дозволяють здійснювати дорогі проекти в різних галузях – космонавтики, ядерної енергії, інформаційних технологій. У США найбільше лауреатів Нобелівської премії, які сьогодні живі – 158 осіб із 220 ( 52 фізики, 21 економіст, 35 хіміків і 50 біологів).

Як відомо, велика частина фундаментальних досліджень в США виконується в університетах. Дуже велика роль університетів у забезпеченні інноваційних процесів у США. Важливою складовою діяльності американських ВНЗ поруч з навчанням являється виконання наукових досліджень, а також дослідно-конструкторських розробок – Research arol Development . Рівень і об’єм досліджень, втілення їх результатів у значній мірі визначають становище країни в світовій системі. Наприкінці XX ст. витрати США на НДДКР складали 227-247 млрд. дол. - 2.7 % ВНП країни, для порівняння в Україні - 0,8 %. За десять років витрати США на НДДКР зросли вдвічі і нині складають 5,4%, в Україні 1,3%. Розподіл витрат на НДДКР є наступним: фундаментальні дослідження – 16,1%; прикладні дослідження – 21,0%; дослідно-конструкторські – 62,8%. Сьогодні на США приходиться приблизно 43% витрат на НДДКР промислово розвинених країн Заходу і Японії. На початку ХХІ ст. США витрачали на НДДКР стільки, скільки Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада разом взяті. Проте цивільні НДДКР витрати в цих країнах були на 17% більші чим в США [1].

Витрати на НДДКР провідних економічно розвинутих країн світу виросли, але змінювались різними темпами. В США і Великій Британії були нетривалі спади у витратах на дослідження. За період 1975-2005 рр. витрати на НДДКР в США зросли в 8,2 рази, у Франції – у 17,8 рази, у Японії – у 18 раз [4].

Якщо в кінці Другої світової війни частка США у світовому ВНП склала більше 40%, то в кінці 20 ст. питома вага США у світовому ВНП знизилась до 31-23%, хоч в абсолютному виразі він збільшився і досяг більше 9 трлн . дол. Зменшення частки США у світовому виробництві явилось наслідком збільшення виробництва в країнах Західної Європи і Японії та появи нового економічного гіганта – Китай з його необмеженими людськими ресурсами. Крім того, виникли нові технологічні центри – Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Малайзія на частку яких приходиться все зростаюча частка світового виробництва. США зберігають лідерство в світовій економіці, але воно зараз не являється таким абсолютним, як раніше. Конкуренти буквально наступають на США [2]. Цей процес, судячи із усього, буде зростати. Для того, щоб утримати і зміцнити свої позиції, потрібно на основі оперативно розробляти і втілювати нові технології, виробляти нову ефективну продукцію, з якою можна успішно виходить на світовий ринок. Для цього в США є багато можливостей. Нині продуктивність праці в США на 15-35% вища, чим в інших економічно розвинутих країнах [4]. Тут склалась найбільш динамічна модель економічного розвитку. Про це, насамперед, свідчать дані, які наведені в табл. 1 [1].

Таблиця 1

Країна

Частка,%

Країна

Частка,%

США

31,5

Франція

3,0

Японія

22,0

Тайвань

2,4

Китай

7,2

Сінгапур

2,0

Німеччина

5,8

Канада

1,5

Велика Британія

4,4

Італія

0,9

Південна Корея

3,7

Гонконг

0,4

Значний об’єм НДДКР вимагає залучення до їх виконання великої кількості спеціалістів – вчених і інженерів. Нижче приводяться дані про численних вчених і інженерів в США (в тис.) і ряд промислово розвинутих країн на початку ХХІ ст., які приймають участь у НДДКР : США – 1000, Японія – 787, ФРН – 230, Франція – 149, Велика Британія – 146 [4].

За кількістю учених і інженерів на 10 тис. населення США і Японія значно випереджає інші держави, які визначають рівень світової технології і економіки. В Японії на 10 тис. жителів приходиться 85 вчених і інженерів, США – 80, Німеччини і Франції – 62, Канади – 54, Великій Британії – 53, Італії – 35. США збільшують цей показник на протязі останніх десятиліть швидше інших країн. Зараз США має саму більшу кількість даного рівня. В них сконцентровано близько половини (1948р. 48%, 2005р. 45%) загальної кількості вчених і інженерів великої сімки [1].

Сучасна система НДДКР почала складатися в США в час Другої світової війни, хоч і раніше існували деякі її елементи у вигляді лабораторій промислових корпорацій. Федеральний уряд організував лабораторії на основі Манхетенського проекту (створення ядерної зброї) і став долучати до військових досліджень на контрактній основі провідні університети.

Після Другої світової війни, в період «холодної» війни, науково-технологічна схема, яка склалася в 40-х роках, продовжувала розвиватися. Запуск першого супутника в 1957 р. викликав у США збільшення фінансування наукових досліджень університетів, створення нових дослідницьких центрів, розширення освітніх програм. Після закінчення «холодної» війни зменшилось військове значення НДДКР і зросло його значення для підвищення економічної конкурентноздатності. Товар повинен бути створений (розроблений, досліджений, вироблений) і представлений на ринок по можливості у найкоротший термін і з найменшими витратами. Невипадково корпорації, які виробляють комп’ютери, отримують 78% прибутку від товарів, які знаходяться на ринку протягом двох і менше років, причому цей показник за останні п’ять років підвищився на 7%. Зараз в США склалось науково-технологічне партнерство: держава і її відомства – промисловість і університети. Це дозволяє об’єднувати ресурси для підвищення конкурентноздатності і прискорення економічного росту.

Роль держави в НДДКР полягає не тільки в капіталовкладеннях федерального бюджету в науку і техніку, велике значення також має застосування пільгового оподаткування . Податкова політика повинна стимулювати проведення в університетах важливих для промисловості довготермінових досліджень, заохочувати фінансування корпораціями НДДКР як власних, так і тих, що виконуються на замовлення в університетах. Федеральні лабораторії і інші державні науково-дослідні організації оснащені унікальним обладнанням і виконують наукові дослідження, необхідні для уряду, корпорацій, університетів. Зараз в США більш як 700 федеральних лабораторій [3].

Велика частина досліджень в США (60 %) виконуються в науково-дослідних центрах і лабораторіях університетів. В кінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. федеральний уряд і його відомства, уряди штатів фінансували 55,5 % НДДКР, які проводились у ВНЗ [2]. Частину коштів надавали промислові фірми і їх об’єднання. Наукові дослідження у ВНЗ одночасно являються частиною іншого важливого завдання – підготовки спеціалістів для науки, техніки і технології. Економіка США вимагає розширення підготовки кваліфікованих кадрів. Результати досліджень можуть бути включені до програм навчальних дисциплін, це дає також можливість широко долучатись до науково-дослідної роботи студентам, які мали до цього нахил. В останні роки провідні фірми і корпорації приділяють все більше уваги встановленню і зміцненню науково-технічній співпраці із ВНЗ. Університети США відіграють значну роль у створенні і освоєнні нових технологічних процесів, у підвищенні технічного рівня виробництва, в пристосуванні нової продукції і забезпеченні її конкурентноздатності. В районі великих наукових центрів створюються високотехнологічні виробництва. Наприклад, навколо Масачусетського технологічного інституту об’єднались сотні підприємств, які застосовують високі технології. Завдяки цьому досягається найбільш ефективне використання науково-технологічного потенціалу університетів – активне залучення вчених, спеціалістів і студентів до НДДКР [3].

У складі американських університетів немало відомих вчених у багатьох галузях наук. Університет зацікавлений у використанні їх наукового потенціалу, в ефективності наукових досліджень, що проводяться і прагнуть створити для цього необхідні умови. Провідні університети володіють добре обладнаними науковими лабораторіями. Лабораторне обладнання систематично оновлюється . Наукові дослідження виконуються за договорами із державними відомствами, з фірмами і корпораціями. В договорі обумовлено термін виконання робіт і порядок використання їх результатів. Роботами керують провідні професори. Для участі в роботі долучають аспірантів, технічний персонал. Професор, керівник теми прагне організувати роботу своїх аспірантів, щоб вони виконували дослідження за темою, отримували необхідні дані для своєї докторської дисертації.

Висновки. Рівень розвитку університетської науки в США являється важливим фактором, який визначає становище США у світі. Роль і значення університетської науки в політичному, економічному, культурному, суспільному житті великі. Її значення постійно зростає в умовах розвитку нової економіки – інноваційної. Університетська наука в США має достатній рівень фінансування і є пріоритетною галуззю американської економіки. Отже, щоб досягти успіхів у інноваційному розвитку потрібно забезпечити пріоритетність університетській освіті і науці.

Список літератури:

1. Американское образование в зеркале статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.englichaolv.narool.ru/Resouces/ others/Educational road/usa.htm/

2. Высшее образование в США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/usaedu. fromru.com/ 0102. htm .

3. Година Е.З. Тендерные исследования в системе образования США: история и современность . – http:// www.owl.ru / win / research / genusa:htm .

4. Нитобург Э.Н. Вклад русской иммиграции в науку, технику , культуру США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :/ www . rusedina.org/ ?і1=195.