WEB-ресурс научно-практических конференций

Пєскова Н.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

РОЗВИТОК ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ

За сучасних умов в світі спостерігається тенденція переходу від індустріальної економіки до так званої “нової економіки”, що базується на інтелектуальних ресурсах, наукоємних та інформаційних технологіях. Важливим є те, що “нова економіка” передбачає якісно новий технологічний рівень оснащення всього господарства, включаючи діючі продуктивні сили суспільства. До такої економіки на сьогодні відносяться: інформаційно-комунікаційний сектор, рекламний ринок та мас-медіа, банківський і фінансовий сектори, здоров’я та освіту (всі сфери, де застосовуються ЕОМ та Інтернет).

На сучасному етапі розвитку нової економіки набуває все більшої актуальності підвищення доступності новітніх інформаційних технологій для населення. На сьогодні їм приділяють все більше уваги. Сектор ІКТ є найбільш глобалізовною частиною світової економіки. Транскордонні інвестиції у цей сектор знаходяться на підйомі, а ІКТ-продукція становить більше четверті світового імпорту і п’яту частину світового експорту. Незважаючи на поточні циклічні ускладнення, темпи зростання сектору ІКТ залишаються високими і, згідно з даними ОЕСР, загальний обсяг ринку ІКТ-товарів і послуг продовжує зростати у середньому на 8,3% за рік.

Більшість зарубіжних аналітиків визначають, що за розвитком ІКТ серед країн Східної Європи чітко визначились три групи країн. До першої – найбільш розвиненої групи, входять Чехія, Естонія, Угорщина, Польща, Словаччина та Словенія; до другої – Болгарія, Хорватія, Латвія, Литва, Македонія, Румунія, колишня Югославія. Росія і Україна формують третю, найменш розвинуту групу, і в кожній з цих двох країн мають місце свої специфічні обставини щодо розвитку ІКТ. Для них характерними є повільна капіталізація своїх порівняльних переваг, таких як людські ресурси, потенціал у сфері НДДКР, накопичення знання, а недостатнє інвестування в ІКТ обмежили розвиток економіки знань у цих країнах.

Галузь інформаційно-комунікаційних технологій є однією із найбільш динамічних галузей в Україні. Ринок ІКТ включає такі напрямки, як розробка програмного забезпечення, системна інтеграція і консалтинг, виробництво і продаж комп’ютерної техніки. Широка сегментація ринку дозволяє ІТ-галузі нарощувати темпи розвитку. Але на сьогодні ця галузь залишається непривабливою для потенційних інвесторів. Західні інвестори віддають перевагу телекомунікаціям. За прогнозами експертів, інтелектуальний капітал, накопичений українськими фахівцями в сфері розробки програмного забезпечення, системної інтеграції дозволить в найближчому майбутньому Україні претендувати на одне із провідних місць в десятці світових виробників високотехнологічних продуктів в галузі ІТ.

До основних проблем, що спричиняють затримку розвитку галузі ІТ в Україні треба віднести непослідовну політику регулювання цієї галузі. Також треба відмітити, що на сьогодні державна політика не створює стимулів та умов для інвестування в розвиток даної галузі. За умов прискореного розвитку технологій затримується процес ухвалення державних рішень.

Пер е шкодами на шляху розвитку ринку ІТ Україні є :

1) нерозвинутість базового законодавства в сфері ІТ стримує розвиток як попиту так і пропозиції на ринку ІТ;

2) фактори, що стримують розвиток внутрішнього ринку, які обумовлені низьким попитом на ІТ з боку основних груп споживачів: держави, населення, підприємств;

3) проблеми, що обмежують розвиток експорту в сфері ІТ. Як приклад, для митного оформлення експорту продукції ІТ у відповідності до чинного законодавства надається значна кількість документів, що приводить до затримки в оформленні експортних операцій та зростання адміністративних витрат компаній, стимулюючи виведення експорту за кордон, наприклад, через відкриття офісів в іншій країні.

4) проблеми інституційного характеру, серед яких низький рівень залучення фінансування, невідповідність системи підготовки професійних кадрів в сфері ІТ світовим стандартам.

Для вирішення вище наведених проблем необхідно провести скоординовану державну політику, яка була б спрямована на усунення названих перешкод, а також забезпечити державну підтримку розвитку ринку ІТ в Україні.

Державна політика розвитку ІКТ повинна бути спрямована на розвиток конкурентоспроможності товарів і послуг сфери ІКТ за рахунок формування національної стратегії, збалансування міжнародної та внутрішньої політики, сприятливої законодавчої, суспільної, економічної атмосфери в галузі інформатизації, використання ІКТ; поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів та послуг.

В Україні потрібне забезпечення потенційної можливості повсюдного технологічного доступу населення до інформаційних комп’ютерних технологій завдяки об’єднанню зусиль державного та приватного секторів економіки, спрямованих на розвиток ІКТ. Також потрібно вирішити питання з недостатнім інвестуванням сфери ІКТ через запровадження стимулів до інвестицій в людський капітал, зокрема, вирахування з бази оподаткування витрат на освіту, охорону здоров’я та інше.

Як свідчить досвід ряду таких країн як Ірландія, Ізраїль, Індія, Малайзія та Китай стимулювання розвитку галузі ІТ передбачає пріоритетний розвиток напрямків, що мають високий експортний потенціал, а також неможливий без залучення провідних світових виробників в сфері ІТ для розміщення на території країни своїх науково-дослідницьких та виробничих центрів.

Важливу роль повинна забезпечити державна підтримка розвитку експорту в сфері ІТ: по-перше, це підвищення конкурентоспроможності українських компаній галузі ІТ на експортних ринках; по-друге, залучення в Україну провідних компаній сфери ІТ для створення центрів перспективних розробок і надання послуг.

З вище наведеного можна дійти висновку, що стратегічна важливість розвитку сектора ІКТ для України визначається тим, що успіх чи стагнація в цій сфері істотно впливають на місце країни в світовій спільності: чи збереже країна своє місце серед країн- донорів науково-технічних досягнень і розробок для решти світу, чи перетвориться в джерело її кадрів.

Список літератури:

1. Згуровський М. Суспільство знань та інформації – тенденції, виклики, перспективи //Дзеркало тижня. – 2003. – № 19 . – С. 23.

2. Кузнецов А. Электронные рынки и конкуренция // Вопросы экономики. – 2004. - № 2. – С.55-71.

3. Мясникова Л. Электронный рынок и «новая экономика» // Вопросы экономики. – 2004. – № 2. – С. 72.

4. Шевчук О. Мережа, у якій ми живемо //Дзеркало тижня. – 2001 . – № 49. – С. 17.