WEB-ресурс научно-практических конференций

Плинокос Д.Д.

Кіровоградський національний технічний університет

ТРАНСФОРМАЦІЯ МОДЕЛЕЙ ОСВІТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

Процеси глобалізації все більшою мірою впливають на розвиток сучасного світу. Більшого значення набувають знання, які стають підґрунтям, основою, та необхідною умовою розвитку сучасного суспільства. Процес накопичення знань та використання їх як фактора виробництва став передумовою виникнення нової економіки – економіки знань, та відкрив нову еру постіндустріального суспільства. Процес побудови економіки знань тісно переплетений із глобалізацією знань та інтеграційними процесами в світовій економіці. Нові реалії істотно впливають на умови, функції і способи функціонування системи освіти кожної країни та світу в цілому. Процес глобалізації прискорює тенденції трансформації системи освіти, а особливо вищої освіти , оскільки при формуванні конкурентних переваг тієї або іншої країни все більшою мірою ставляться знання, здатність їх обробити, та в результаті освіти примножити їх та набути знання більш високого порядку.

Тому актуальним питанням постає необхідність трансформації моделей освіти для відповідності сучасним вимогам глобалізованого суспільства, що знаходиться на етапі формування економіки знань.

Модель освіти може бути трансформована суспільством під впливом тих чи інших векторів розвитку та існуючих в суспільстві настроїв та принципів організації суспільного життя, крім того модель освіти формується під впливом зовнішніх факторів, як то інтернаціоналізація, проведення спільної освітньої політики в певному регіоні, глобальні зрушення в світі.

Внутрішня або зовнішня орієнтація системи освіти зумовлюється особливостями освітнього простору і загальними цілями навчання, які обираються суспільством і спрямовані на досягнення визначених суспільно бажаних результатів незалежно від наявності об'єктивних умов для цього. Внутрішня спрямованість моделі освіти має на меті задоволення лише потреб держави, що приведе до замкненості всередині країни випускника системи освіти. Спрямованість освітніх програм на задоволення цілей країни, а не на розвиток особистості в цілому, не дозволить їй гідно бути представленій на світовому ринку освітніх послуг. Фахівець випускник такої системи чітко орієнтований на потреби країни, це дипломований, функціональний виконавець державної політики країни, що його підготувала. При демократичності поглядів в суспільстві, цей випускник фахівець може отримати при власному бажанні певну мобільність, що дозволить йому при певних умовах (самоосвіта, отримання освіти в іншій країні, спільність умов функціонування економік різних країн), вийти на світовий ринок робочої сили та користуватися попитом на ньому. В разі замкненості країни, авторитарному режимі правління, такий фахівець взагалі не зможе бути представленим на світовому ринку праці. Зовнішня спрямованість системи освіти дозволить фахівцям – випускникам системи освіти мати професійну думку та власні професійні навички, що будуть використовуватися для роботи як на внутрішньому, так і на світовому ринку праці та надає підгрунття для здобуття нових знань.

Якщо говорити про спрямованість системи освіти на набуття нових знань, то слід відмітити, що ця спрямованість безумовно визначається розумінням цінності набуття нових знань, як основи розвитку країни.

Орієнтація і спрямованість є тими чинниками, які визначають уявлення про концептуальні підходи до побудови системи освіти, умови і результативність її функціонування, суспільну цінність.

Актуальність такої постановки питань обумовлена необхідністю виявлення відмінних характеристик для кожної з моделей, що в процесі подальшого проектування і впровадження систем навчання відкриває можливості для свідомої орієнтації на той або інший тип системи освіти при та її розвитку відповідно до загальносвітових тенденцій.

Суміщаючи внутрішню або зовнішню спрямованість системи освіти і його орієнтацію на суспільні цінності в набутті знань, дійдемо чотирьох типів моделей освітніх систем, які можуть виникати залежно від поєднань цих характеристик. А саме 4 основних моделей освіти:

1) замкнена,

2) прагматична,

3) розвинена,

4) відкрита.

Розглянемо кожну з цих моделей та охарактеризуємо особливості кожної моделі:

1. Замкненій моделі системи освіти характерна спрямованість системи освіти на реалізацію інтересів невеликої обмеженої кількості людей, набуття нових знань не потрібно, як правило дія системи освіти практично несумісне з потребами розвитку особистості. Функціонування системи освіти сприяє лише розвитку ідеології внутрі країни. Освіта ґрунтується на обмеженій обізнаності про зовнішній світ. У викладачів та випускників системи освіта набуває ознак вторинності, основна мета формування ідеологічних цінностей суспільства, при цьому освіта може йти в розріз з загальносвітовими цінностями. Ці моделі освіти на жаль ще існують в світі, але абсолютно не прийнятні для виходу на світовий ринок освітніх послуг.

2. Прагматична модель характеризується спрямованістю системи освіти на оволодіння знань і умінь для виконання завдань всередині країни, забезпечення національних інтересів, і має суто прагматичну спрямованість. Прагматична модель характеризується націленістю на освітнє забезпечення промислових, наукових і інших суспільно значущих довгострокових проектів всередині країни, формуванням позитивного відношення особи і соціуму до такої державної політики. Набуття нових знань, не потрібних для розвитку країни не вітається, а подекуди і забороняється як такі, що шкодять інтересам держави. Недостатньо приділяється уваги в плані розвитку особистості, виходу на світовий ринок освітніх послуг, та інтеграції в світове господарство. Ця модель освіти для виходу на світовий ринок освітніх послуг лише частково придатна, і може бути використана для підготовки фахівців для країн, що мають однаковий рівень розвитку та подібну техніко-технологічну основу функціонування виробництва.

3. Ще один тип – розвинена модель може утворюватися завдяки спрямованості системи на рішення „внутрішніх”, завдань в отриманні знань в поєднанні з орієнтацією на набуття знань в чистому вигляді. В цьому випадку є сенс говорити про розвинену модель, яка характеризується збалансованістю освітніх потреб і потреб особистості за усілякою підтримкою і стимулюванням суспільством освітніх досягнень молоді, що вчиться і студентської спільноти. Така модель є функціонально стійкою та рівноцінно забезпечує потреби держави та особистості. Така модель може бути представлена на міжнародному ринку освітніх послуг та мати перспективи розвитку на цьому ринку. Така модель можлива при високому ступеню розвитку науки, та накопиченого певного рівня знань, що дозволяє суспільству вільно передавати їх та розвивати на наявній базі нові форми знань, реалізувати їх в процесі навчання. Ця модель вимагає панування демократичних цінностей в суспільстві, навчальний процес не є заангажованим та чітко регламентованим, а базується на гнучких підходах.

4. Відкрита модель виникає в результаті з'єднання спрямованості на набуття нових знань та розвитку особистості, людини, як носія цих знань, та основну продукуючу силу. Навчання в даному випадку ґрунтується на значному обсязі знань, що були накопичені в суспільстві, та основною метою стає не лише передача знань, а й виробництво нових знань більш високого порядку. Фахівець випускник даної моделі освіти з легкістю зможе пристосовуватися до зовнішнього світу, має високий ступінь мобільності, та найкращі риси полікультурності , що безперечно є перевагою в глобалізованому світі. Дана модель повинна стати найрозповсюдженнішою в сучасному світі, тому що спрощує процес інтернаціоналізації та інтеграції як в освіті, так і в інших сферах життя, формує людський капітал країни.

Слід сказати, що в чистому вигляді кожна модель практично не зустрічається, і в багатьох країнах є певні елементи декількох моделей освіти, але слід зазначити, що в демократичних суспільствах існують останні два типи моделей освіти.

Країни з більш високим рівнем розвитку та усвідомленням ролі людини в розвитку суспільства в сучасному світі формують відкриту модель освіти. Це країни так званої атлантичної моделі США, Великобританія, Австралія, Фінляндія де не дивлячись на цілеспрямовану державну політику підтримки систем освіти, не існує державного тиску на систему освіти, органи контролю передані громадськості, та відокремлені чи частково відокремлені від держави та органів влади. Дана модель є найбільш популярною на світовому ринку освітніх послуг, і саме в цих країнах навчається найбільша кількість іноземних студентів в світі.

Україна, як і більшість пострадянських країн має більшість рис радянської – прагматичної моделі, де розвиток особистості, ще не став пріоритетом системи освіти, в підготовці фахівців чітко простежується державні інтереси, великий вплив на систему освіти органів влади, та центральних органів управління освіти, на яких покладено функції і контролю, що негативно відбивається на функціонуванні системи в цілому. Сьогодні частково зроблені спроби реформувати систему освіти, надати їй ознаки відкритої моделі освіти. Така ситуація можливо була б позитивною в разі поступової трансформації моделі освіти з прагматично-розвиненої до розвинено-відкритої, а потім до повністю відкритої, але перетворення з однієї моделі в іншу минаючи проміжні моделі в короткий період не можливі.

Тому Україна повинна проводити поступову трансформацію моделі освіти, щоб не втратити позитивні надбання однієї моделі спробою замінити їх на новітні перетворення притаманні іншій моделі, що не відповідають ступені розвитку суспільства. Така трансформація повинна проводитися поступово, з урахуванням існуючих умов функціонування та наслідків переходу від однієї моделі до іншої. Але потрібно розуміти, що глобалізоване суспільство вимагає постійної участі країни в світо господарських процесах, необхідності формування людського капіталу, як основи існування розвинутої країни. Тому реформування системи вищої освіти та рух до відкритої системи освіти є головним завданням для національних пріоритетів розвитку України. Першочерговим завданням системи освіти повинна стати підготовка фахівців, здатних без перешкод вийти на світовий ринок праці, це значно підвищить зацікавленість до набуття вищої освіти, як громадянами України, так і іноземними громадянами. Привабливість системи освіти дозволить вийти їй на світовий ринок освітніх послуг з високоінтелектуальними послугами вищої освіти, надасть можливість сформувати якісний людський капітал країни.

Список літератури:

1. Competing Values Framework. - Режим доступу: http://www.12manage.com/methods_quinn_competing_values_framework.html

2. Lisbon Council Policy Brief. The economics of knowledge: Why education is key for Europe's success. - Режим доступу: www.oecd.org/dataoecd/43/11/36278531.pdf

3. Лодатко Е. Моделирование образовательных систем в контексте ценностной ориентации социокультурного пространства // Научно – культурологический журнал.- 2008.- №1 (164).- С. 2-3 – Режим доступу: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu- www.woa/wa /Main?textid =211 8&level1 =main&level2=articles.

4. Перспективи освітньої системи України на ринку міжнародних освітніх послуг. – 2007 р. - Режим доступу: www.niss.gov.ua /Monitor/juli/4.htm - 86k.