WEB-ресурс научно-практических конференций

Єрмоленко О.А.

Харківський національний економічний університет

НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ SWOT-АНАЛІЗУ ПРИ РОЗРОБЦІ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Розвиток сільського господарства України в рамках державної програми розвитку варто розпочинати з визначення його потенціалу (внутрішні фактори) та умов його діяльності (зовнішні фактори). Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища знаходяться у постійному тісному зв’язку між собою. Так чи інакше підприємства залежать від дій цих факторів. У сучасному управлінні дуже ґрунтовно розглянуте питання про аналіз зовнішнього середовища на мікрорівні, тобто підприємства. Аналіз зовнішнього середовища галузі у сучасній економічній науці отримав належну увагу лише нещодавно. Так, К. Боумен [1, с. 169] робить визначення зовнішнього середовища як «сукупність факторів, змін, умов і суб’єктів, що впливають на ситуацію в галузі ззовні, не приналежні даній галузі». Керівники підприємств мають знати стан зовнішнього середовища й уміти реагувати на його зміни, дії конкурентів, зміни технології та інше.

Основне призначення аналізу зовнішнього середовища полягає у визначенні можливостей і загроз, на шляху розвитку підприємств, а також їх стратегічних альтернатив. Аналіз зовнішнього середовища є складовою так названого SWOT аналізу. SWOT-аналіз — аналіз в стратегічному плануванні та програмуванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильних і слабких сторін підприємства; можливостей та небезпек, пов'язаних з його діяльністю.

Аналіз факторів зовнішнього середовища базується на статистичних даних, інформації, вміщеній у інформаційних виданнях, журналах, відомостях, отриманих в ході обговорень, а також на висновках експертів.

Враховуючи складність функціонування в умовах середовища, що швидко змінюється, сільськогосподарське підприємство повинне опиратися на більш різноманітну інформацію, щоб ухвалювати ефективні рішення щодо своїх внутрішніх змінних. Це робить прийняття рішень більш важким процесом.

Завдання аналізу полягає у винайденні реальних можливостей для забезпечення конкурентних переваг сільського господарства, своєчасного та пошуку перспектив його розвитку.

Факторами зовнішнього середовища прийнято вважати конкурентів, споживачів, постачальників, законодавство, ресурси, соціальні, культурні політичні та безліч інших факторів. Особливість факторів проявляється у тому, що усі названі фактори діють одночасно, у різних напрямках, і тим самим справляючи позитивний чи негативний вплив на підприємства.

Оскільки цих факторів дуже багато, то у науковій літературі науковці пропонують безліч їх класифікацій. Але найбільш розповсюдженими є такі групи факторів зовнішнього середовища як економічні, політичні, правові, соціокультурні, технологічні, міжнародні та демографічні [2, с. 105-106; 3, с. 175].

Врегульованість економічних факторів зменшить вплив випадковості на процес розвитку сільськогосподарських підприємств і галузі в цілому. Також мають бути врегульовані питання відносин з партнерами – постачальниками ресурсів. Невеликі сільгосппідприємства наразі зазнають труднощів з одержання необхідних коштів через відсутність кредитного забезпечення.

Всі правові питання, зокрема законодавчі акти, питання квотування випуску продукції, квотування експорту, ліцензування тощо мають також бути прописані в державній програмі розвитку сільського господарства і не підлягати змінам протягом терміну реалізації державної програми розвитку сільського господарства.

Для врегулювання впливу політичних факторів доцільно забезпечити підписання прийнятої програми розвитку усіма політичними силами з метою недопущення коригування цілей і напрямків розвитку сільського господарства. Виконання державної програми розвитку можливе лише за умови дотримання основної стратегічної мети програми та цілей, що з неї випливають.

Соціокультурні фактори також мають враховуватися при розробці державних програм розвитку сільського господарства як перспективні .

Перевага в технологічному аспекті дає можливість сільськогосподарським підприємствам знизити витрати на виробництво продукції, а, отже, з’являється можливість отримання порівняно більшого прибутку [4, с. 141].

Таким чином, при розробці державної програми розвитку сільського господарства обов’язково мають бути враховані фактори зовнішнього середовища, що у якості умов обмежують і направляють розвиток цієї галузі. Тому формування цих умов має бути першочерговим завданням держави з огляду на пріоритети розвитку сільського господарства, а визначені умови забезпечать розвиток галузі у відповідному спрямуванні і параметрах.

Список літератури:

1. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. — М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.

2. Отенко И. П. Методологические основы управления потенциалом предприятия. Научное издание. – Х.: Изд-во ХНЭУ, 2004. – 216 с.

3. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: Монографія / За заг. ред. д-ра екон. наук, професора Іванова Ю. Б., д-ра екон. наук, професора Тищенка О. М. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006 – 384 с.

4. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури: Пер с англ. – М.: Дело, 1999. – 800 с.