WEB-ресурс научно-практических конференций

Калінушка Л.В.

Херсонська філія Європейського університету

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО - ЖИРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Підприємства олійно-жирового підкомплексу АПК стратегічно важливі для національного господарства як країни в цілому, так і окремих регіонів, та входять у першу п’ятірку галузей харчової промисловості за обсягами виробництва. Вони становлять важливу переробну ланку й одне з основних джерел забезпечення споживчого ринку продовольством.

За останні вісім років олійно - жировий комплекс України був єдиним сектором аграрного виробництва , де завдяки запровадженню економічних заходів регулювання ринку , була спроба встановити баланс економічних інтересів держави , сільськогосподарської та переробної сфер виробництва і внутрішнього споживача. Розвиток олійного-жирового виробництва в Україні мав великі перспективи як з точки зору забезпечення внутрішніх потреб, так і задоволення попиту зовнішнього ринку. Це сталося в наслідок переорієнтації в структурі харчування населення економічно розвинених країн із тваринних жирів на рослинні жири та олію, збільшення загальної чисельності населення планети, розвиток тваринницьких галузей в ЄС, подорожчання енергоносіїв, та збільшення використання олії для технічних потреб (дизельного палива, миючих засобів, фарб тощо).

Вагомий внесок у дослідження олієпродуктового підкомплексу України внесли вітчизняні вчені-аграрники, такі як: Бабенко Л.В., Бронін О.В., Домашенко Ю.В., Карман С.В., Карпенко А.В., Митченок О.О., Нікітчин Д.І., Осадчук В.І., Петров В.М., Пластун С.І., Побережна А.А., Присяжнюк С.В., Сегеда С.А., Супіханов Г.Б. та інші. Однак аналіз стану олійно - жирового виробництва на сучасному етапі розвитку економіки вимагає додаткового висвітлення.

Виробництво насіння соняшнику в Україні у 2008 році господарствами усіх категорій збільшилось порівняно з 2007 р. на 56,2% і склало 6,5 млн.т, що зумовлено як збільшенням площ збирання (на 866,5 тис.га, або на 25,4%), так і підвищенням урожайності (на 3,0 ц з 1 га , або майже на чверть) [1].

За даними Держкомстату України у 2009 році господарства всіх форм власності планують засіяти насінням соняшнику 3495, 9 тис. га , ( на 17% менше ніж у 2008 році ), що становить 12,9% в структурі посівних площ сільськогосподарських культур. Ця культура поділяє друге місце з ячменем і поступається лише озимій пшениці.

Виробництво олійних культур і олієжирової продукції є одним з пріоритетних і перспективних напрямів розвитку аграрного сектора економіки України.

Таблиця 1 . Вирощування соняшнику (всі категорії господарств)

* За даними збірника Сільське господарство України. - К., Держкомстат України, 2009.

Всього за даними Держкомстату в 2007 році переробкою олійної сировини в Україні займалося більше 200 підприємств. Більшість олієдобувних підприємств в Україні контролюють великі світові агрокомпанії.

Створення власної сировинної бази – напрям , в якому рухаються більшість олієдобувних компаній. Причиною цього є висока сировинна конкуренція на ринку , яка до щорічного підвищення ціни реалізації олійних культур сільгоспвиробниками.

Головними споживачами рослинної олії , населення , є підприємства – виробники маргаринової продукції , майонезу і мила.

Сьогодні в Україні виробляється близько 300 тис. т майонезу і 200 тис.т маргарину , при цьому на одного споживача 17 кг продукту , таке не високе споживання пояснюється низькою купівельною громадян [2, с.17].

За останніх 10 років Україна перетворилася на експортера рослинної олії , який займає найбільшу долю експорту продукції агропромислового комплексу.

Експорт рослинної олії збільшився з 206,1 тис.т в 1998 році до 1863, 9 тис. т в 2008 році. З об'ємів експорту нерафінованої соняшникової олії країнам ЄС продається – 55%, Туреччині – 12,6%. Росії експортується 30% рафінованої олії. Валютна виручка експортованої олії зросла з 123,9 млн. дол. США в 1998 році до 1198,5 млн. дол. США в 2007 році [3] .

Світове споживання і виробництво рослинної олії (рапс , соняшник , соя , пальма) до кінця наступного десятиліття зросте до 135-137 млн.т в рік. Ці показники відповідають річному приросту 2,6%-2,8%. Причинами збільшення споживання є : приріст населення , підвищення доходів і зростання продуктивності світового аграрного сектора [4].

Аналітики зазначають що 2007/08 маркетинговий рік (МР) був найбільш невдалим для українського ринку соняшникового насіння та нерафінованої соняшникової олії за останні 7-8 років. Отримали збитки і переробники , і аграрії , котрі надіялися на зростання цін до кінця маркетингового року. Але взамін традиційного зростання ціни на рослинну олію та сировину для його виробництва стрімко знизились. За червень - серпень 2008 року ціна 1 т (ЕХ W ) насіння соняшнику знизилась на 40% (до 2400 грн .), а 1 т соняшникової олії (ЕХ W ) – на 32% (до 5900 грн .), експортна ціна олії ( FOB порт Україна) за цей період знизилась на 33,5% (до 1230 [5, с.114].

Незважаючи на рекордний врожай 2008 року більшість господарств сільськогосподарської галузі залишились частково або повністю без основних джерел фінансування – виручки від реалізації вирощеної продукції і банківських кредитів. Доходи від реалізації врожаю 2008 року , за оцінками аграріїв знизились порівняно з минулим роком в 2-3 рази , а середні затрати на вирощування 1 т зерна зросли приблизно в 1,5 рази. Середня рентабельність на підприємствах , що вирощують олійні культури впала до нуля , разом з тим реальні компенсації держави , передбачені для сільськогосподарського виробника , порівняно з 2007 роком зменшились більш як у 2 рази [6].

У 2008/09 МР очікується вироблення 2,28 млн.т. соняшникової олії. Внутрішній ринок споживає близько 22% загального виробництва (501 тис.т ), з яких на частку населення припадає – 69%, виробникам маргарину – 11, виробникам майонезу – 18, на інше промислове споживання – 2%. Решта – це наш експортний потенціал , тому вітчизняний олієжировий підкомплекс є експортно залежним. А відтак кон’юнктура світового ринку має прямий вплив на нашу внутрішню ситуацію.

Україна , маючи 20% світового виробництва олії , може стати найбільшим експортером сезону. За прогнозного експорту соняшникової олії в світі на рівні 4,1 млн.т вітчизняна продукція становитиме 1,58 млн.т , або 39% обсягу зовнішнього продажу. На жаль очікуються на кінець 2008/09 МР світові запаси насіння соняшнику збільшаться на 29, а олії – на 91%. Все це впливатиме на підтримку низького рівня цін як на світовому , так і на внутрішньому ринках [7].

В березні 2008 році Кабінет Міністрів України запровадив квоту на експорт соняшникової олії , в наслідок чого переробники з початку червня були вимушені скоротити її виробництво. В цей час ціна на олію на зовнішніх ринках почали підвищуватись, світові запаси скоротились і зовнішні споживачі мали гостру потребу в українській олії, але більшість вітчизняних підприємств не працювали.

28 травня 2008 року Президент України своїм Наказом №478/2008 призупинив дію постанови Кабміну №189 від 12.03.2008 р. «Про затвердження обсягу квот на соняшникову олію і насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., і порядку надання ліцензій». Однак в квітні виникло інше «лихо», споживачі ЄС в українській олії виявили нафтопродуктове забруднення, в результаті чого експорт олії в Європу був майже зупинений. Лише в червні представництво України та ЄС офіційно погодило з Євросоюзом систему контролю і сертифікації при здійсненні поставок української соняшникової олії в Європу, але в цей час почалося різке падіння світових цін на соняшникову олію [8].

Після опублікування проекту закону Верховної Ради України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу , в якому передбачене тимчасове скасування експортного мита на насіння соняшнику. Проти цієї дії виступили керівники олієжирових підприємств, адже скачування мита на насіння соняшнику стане причиною зупинки більшості олієдобувних підприємств, початком розвалу олієжирової промисловості.

Висновки. Достатня забезпеченість сировиною і збільшення виробничих потужностей дозволили підприємствам олійно-жирової галузі у 2006–2008 рр. збільшити кількість готової продукції практично по всіх групах. Найбільш сприятливою була ситуація у виробництві олії.

Проте олійно-жирова галузь практично не забезпечується новою вітчизняною технікою, а отже, актуальною є проблема її інноваційного розвитку. В Україні існує ряд причин, які перешкоджають останньому: з одного боку, відсутність необхідних ресурсів як на державному, так і на галузевому рівнях, брак обігових коштів у підприємств, а з іншого – в країні досі не задіяні механізми підтримки інноваційної діяльності, ефективність яких підтверджена досвідом багатьох країн світу.

Чимало сучасних проблем олійно-жирового підкомплексу криються у світовій кризі на продовольчому ринку, тому для захисту вітчизняних товаровиробників і споживачів продовольства держава має визначати економічно доцільні параметри експорту продукції олійно-продуктового підкомплексу, виходячи з його потенціалу та необхідності задоволення потреб українського ринку.

С писок літератури:

1. Підсумки збору врожаю основних сільскогосподарських культур у 2008 році. Державний комітет статистики України , 2009. [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : www . ukrstat . gov . ua .

2. Прогноз розвитку світового ринку олії на 2007-2016 рр. // Агропрофі №15 від 14 грудня 2007 року.

3. Кузнєцов О.М. Сучасний стан та перспективи розвитку галузі олійних культур в Україні з урахуванням світового досвіду / О.М.Кузнєцов // Економіка АПК. – 1999. – №7. – С.20.

4. Михайлов Ю. Олійно - жировий сектор : недолік надмірних потужностей / Ю.Михайлов // Агробізнес сьогодні – 2005. – №7 – С.14.

5. Ціна на сілськогосподарську продукцію в Україні [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http :// www . apk - inform . com / pricedata . php .

6. Татаренко Г. Подайте на хлеб / Г. Титаренко , Д. Владимиров // Бизнес . – 2008. – №43 . – 27 нояб . – С.128-130.

7. Олійно-жирова галузь України. Інформаційно-аналітичний бюлетень олійно-жирової галузі України та Російської Федерації. Показники роботи за 1998 -2007 роки. – Х. : УКРНДІОЖ, 2008.

8. Маслак О. Ринок соняшнику : втрачені надії / О.Маслак // Пропозиція. – 2009. – №1.