WEB-ресурс научно-практических конференций

Макаренко Є.В.

Київський національний університет ім. Т.Шевченка

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

У фінансовій політиці знаходять своє відображення корінні інтереси суб'єктів суспільства: фізичних і юридичних осіб, та їх взаємо­відносини з державою. Щоб фінансова політика могла сприяти розвитку економіки та економічній політиці, вона повинна своєчасно виявляти потребу у фі­нансових ресурсах певної ланки народного господарства та джерела їх мобілізації. Причому мобілізація необхідних ресурсів не повинна об­межувати розвиток окремих підприємств чи суб'єктів суспільства.

Фінан­сова політика є об'єктом дослідження провідних економістів, представників законодав­чих та виконавчих органів на різних рівнях влади. Серед вітчизняних науковців, які присвятили свою діяльність розв'язанню питань форму­вання фінансової політики різних територіальних рівнів, слід виділити дослідження М.Азарова, В.Базилевича, О.Барановського, О.Василика, А.Гальчинського, В.Геєця, Л.Єрмошенка, М.Карліна, С.Ковальчук, І.Луніної, І.Лютого, В.Опаріна, В.Федосова, Ф.Ярошенка, І.Чугунова та багатьох інших.

Фінансова політика в частині податкової та бюджетної політик має орієнтуватися на загальноекономічні пріоритети та відповідати обґрунтованим параметрам, серед яких виділяємо такі важливі показники структури державних видатків:

– параметри інвестиційної активності держави (частка державних інвести­цій у ВВП);

– "базові" державні видатки, які включають у себе фінансування загально­державних функцій, що забезпечують дієздатність держави та надання нею мінімального набору суспільних послуг;

– рівень "соціалізації" бюджету (частка соціальних трансфертів у ВВП) [2, c. 70].

В цілому, ефективність фінансової політики залежить від обсягу фінансо­вих ресурсів, які необхідні для задоволення визначеного рівня потреб соціально-економічного розвитку суспільства.

Економічна теорія зазначає, що під час кризи повинно бути скорочене оподаткування, що призведе до зменшення доходів до бюджету, і збільшенню витрат - ти самим свідомо провокуючи дефіцит державного бюджету. А у період подальшого підйому необхідно збільшити податкові надходження і зменшити видатки уряду, так позитивне бюджетне сальдо піде на покриття державного боргу, що виник у період спаду.

Україні в даній кризовій ситуації, з огляду на ризики скорочення експортоорієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортоорієнтованих товарів і, тим самим, посилення ролі внутрішнього виробництва. Для цього достатньо буде започаткувати нові інфраструктурні та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету.

Зважаючи на ризики виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути бюджет, збільшивши обсяги капітальних видатків, у тому числі будівельних, не посилюючи при цьому дефіциту. Також важливо передбачити створення Стабілізаційного фонду, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення всіх гарантійних зобов’язань держави, що посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.

Під час фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду є стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Також необхідно ухвалити низку законопроектів, розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

В умовах фінансової кризи потрібно обережно здійснювати витрати на соціальні програми. Хоча витрати на соціальні програми стимулюють сукупний ринковий попит, надмірне захоплення ними призводить у кінцевому підсумку до зменшення зацікавленості частини населення в підвищенні власного життєвого рівня, тому підтримка має бути на рівні мінімальної достатності. Водночас слід враховувати можливості бюджету щодо здійснення таких заходів на середньо- і довгострокову перспективу. Пріоритетними напрямами державного фі­нансування мають стати загальнодержавні функції, інвестиції в інфраструктуру та фундаментальну науку, забезпечення мінімальних соціальних стандартів з одночасною розбудовою змішаної пенсійної системи та системи медичного стра­хування. Успішність реалізації такої моделі у США, Новій Зеландії, Ірландії та окремих країнах континентальної Європи [3].

Список використаних джерел:

1. Азаров М.Я., Ярошенко Ф. О. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету / Науково- дослідний фінансовий ін-т при МФУ/ Микола Я. А. (голова ред.кол.). — К. : НДФІ, 2004. — С. 16.

2. Даниленко А. І., Алимов О. М., Барановський О. І. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку : у 3 т. / Інститут економіки та прогнозування НАН України / Анатолій І. Д. (ред.) — К. Фенікс, 2008 — С. 70.

3. До дискусії про бюджетну політику/ Устенко О. // Дзеркало тижня – 2009. - № 6 (734). - 21-27 лютого. - Режим доступу до газети: http://www.dt.ua/2000/2040/65445/