WEB-ресурс научно-практических конференций

Машурян А.Г.

Академія муніципального управління

ЦІЛІ ДЕРЖАВИ У РЕАЛІЗАЦІЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Частково багатофункціональність пояснює причину розколу у зв’язку із зобов’язаннями в галузі сільськогосподарської підтримки між країнами-членами СОТ, що виступають за подальшу лібералізацію сільськогосподарської торгівлі, і тими країнами, які вважають, що цей процес вже зайшов досить далеко. По суті, багатофункціональність містить у собі ідею того, що сільське господарство є дещо набагато більшим, ніж просте виробництво продовольства, і є серцем економіки, соціальної і природоохоронної галузей сільського життя.

Ключова відмінність у підходах до забезпечення національної продовольчої безпеки зумовлюється відмінністю економічних (і політичних) інтересів країн з найрозвиненішим агропромисловим виробництвом, які володіють природними порівняльними перевагами при виробництві сільськогосподарської продукції, з одного боку, і країн з менш сприятливими для агропромислового виробництва природнокліматичними умовами, обмеженими ресурсами сільськогосподарськими виробництва або ринками, що формуються (зокрема, країн з перехідною економікою). Якщо інтереси перших диктують необхідність розширення ринків збуту для надлишків виробленої сільськогосподарської продукції і відповідної лібералізації зовнішньої торгівлі, то природним бажанням других є захистити національного виробника агропромислової продукції, що знаходиться в явно несприятливих умовах порівнянь з іноземними конкурентами, з метою збереження продовольчої незалежності [2, с. 81].

В цілому аргументування урядів різних країн на захист однієї з двох розглянутих концепцій (самодостатність проти вільної міжнародної торгівлі) укладається в розглянуту схему залежності стратегії забезпечення продовольчої безпеки від основних чинників, тобто не існує єдиної універсальної стратегії забезпечення продовольчої безпеки. Найбільш доцільно говорити в даному значенні про оптимальну для конкретних умов стратегію, яка відповідає характеру впливу різних чинників та існуючих загроз.

Незважаючи на зазначені відмінності в трактуванні багатофункціональності, сама концепція значно впливає на формування аграрної політики більшості розвинених країн. Так, у США (країни з величезним потенціалом агропромислового виробництва), загальнодержавне регулювання справляє стратегічну дію на функціонування агропромислового комплексу. Як три стратегічні цілі міністерства з сільського господарства і продовольства, тотожні основним завданням, при вирішенні яких держава приймає на себе відповідальність у реалізації своєї аграрної політики, прийняті такі: розширення економічних і торгових можливостей для сільгоспвиробників та інших мешканців сільських регіонів; забезпечення гарантій безпечного, доступного і повноцінного продовольства для всіх громадян країни; сприяння раціональному використанню природних ресурсів.

Наведене формулювання цілей державного регулювання аграрного сектора в цілому збігається з поняттям продовольчої безпеки і знаходиться в повній відповідності з описаною вище концепцією багатофункціональності сільського господарства. При цьому забезпечення продовольчої безпеки покладене в основу державного регулювання аграрного сектора і визнається основною метою діяльності міністерства сільського господарства країни.

Найважливішим моментом у розумінні природи поняття продовольчої безпеки є поняття безпеки. Безпека системи полягає в підтримці внутрішньої динамічної стабільності, рівноваги. Звідси випливає, що безпеку не можна зводити тільки до зовнішніх форм захисту від зовнішніх дій, що дестабілізують [1, с.40].

Безпека життєдіяльності систем у світі ніколи не є абсолютною. Суть небезпек, «імпульси» яких можуть іти як зсередини системи, так і від зовнішніх чинників (джерел), полягає у тому, що вони порушують частково або повністю динамічну сталість, – гомеостаз систем, вносять в них дисбаланс і нерівновагу.

Висновки. В основі забезпечення всіх сфер національної безпеки лежать державні (національні) інтереси, що розуміються як усвідомлені потреби існування, функціонування і розвитку держави як суб'єкта світової спільноти (об’єктивні потреби нації – внутрішньо цілісного і самобутнього соціального утворення в єдності всіх його властивостей).

З макроекономічної точки зору, економічна безпека держави означає розширене відтворення переважно на національній основі, яка забезпечує стале економічне зростання при максимальній інфляції і соціально справедливому розподілі матеріальних благ, здатність ефективно реагувати на кризові явища як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку при оптимальній інтеграції у світовий розподіл праці. Звідси випливає, що продовольча безпека також повинна гарантувати виконання цих умов.

Список літератури:

1. БулавкаО.Г., БойчукО.І., ЛайкоП.П. Рівень споживання соціальних послуг на селі // Соціальне відродження і розвиток села в умовах становлення ринкової економіки. – К.: Урожай, 1994. – С.196-209.

2. ДєгтярА.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення: Монографія. – Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2004. – 224с.