WEB-ресурс научно-практических конференций

Попова В.А.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Науково-технічний прогрес, процеси глобалізації та міжнародне співробітництво, що удосконалює національні системи охорони інтелектуальної власності, зумовлюють загальну тенденцію до зростання обсягів світового ринку інтелектуальної власності. Обсяг світової торгівлі ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щорічно зростає на 12%, тимчасом як темпи зростання світового виробництва не перевищують 2,5-3% на рік. Крім того, щороку збільшуються обсяги зареєстрованих товарних марок. На сьогодні у світі зареєстровано понад 25 млн. товарних знаків. За словами експертів, щорічно ця цифра збільшується приблизно на мільйон.

Водночас експерти відзначають зростання кількості зловживань у сфері інтелектуальної власності. Серед найпоширеніших зловживань експерти відзначають несумлінну реєстрацію товарних знаків, порушення патентних прав, використання товарних знаків, схожих до ступеня змішування з відомими світовими брендами тощо. В Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, на початковому етапі реформ неможливо знайти території, де більшість діючих підприємств оснащено сучасним обладнанням і за безпечено в достатній мірі висококваліфікованою робочою силою. За таких умов стимулювання розвитку бізнесового середовища, сприятливого для інновацій, потребує не тільки гнучкості державного управління інноваціями і залучення до активного сприяння інноваціям місцевих органів влади, але й створення інфраструктури інноваційного розвитку, інформатизації владних і бізнесових інституцій та підготовки кадрів в сфері менеджменту інноваційної та науково-технологічної діяльності.

Важливим показником конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на зовнішньому ринку є експортоспроможність вітчизняних високотехнологічних підприємств і фірм. На даний час в Україні експорт високотехнологічної продукції серед загального обсягу експорту не перевищує 7-9% в той час як в розвинутих країнах він складає 25-50%, а в деяких країнах більше 60%, це також стосується недосконалого механізму експорту.

Перш ніж приступати до експортних операцій підприємства здійснюють цілий ряд важливих кроків, починаючи від виявлення відповідного експортного ринку й оцінки попиту, пошуку каналів розподілу, оцінки витрат і одержання фінансових коштів до охорони інтелектуальної власності на експортних ринках.

Охорона патенту (або корисної моделі) за кордоном дозволяє користуватися конкурентною перевагою на експортних ринках. Компанії, що адекватно охороняють свої винаходи за кордоном, мають цілий ряд варіантів експорту інноваційної продукції, що при інших умовах не були б доступні.

Інтернаціоналізація та ефективний трансфер інновацій в умовах економіки знань є основним фактором її розвитку, не менш важливим, ніж інвестиції, трудові ресурси та технологічна база. Трансфер виконує роль специфічного допоміжного чинника в процесах відтворення продук тивних сил. Інтернаціоналізація та ефективний трансфер інновацій як реалізація знань розширюють можливості науково-технологічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності галузей економіки країн, регіонів, компаній. Вони є ознакою сучасних глобалізаційних процесів розвитку світової економіки. Значення інтернаціоналізації та трансферу інновацій суттєво збільшилося у зв'язку з при скоренням розвитку технологій, скороченням життєвого циклу продукції, постійним зростанням конкуренції на внутрішніх і світових ринках.

Очевидно, що в епоху інформатизації економіки вирішення завдання доступу країни на ринки технологій потребує: наявності відповідних інформаційних технологій, інфраструктури та програмного забезпечення; комп'ютерної грамотності та високого загальноосвітнього рівня населення; можливостей ефективного використання людського та інформаційного ресурсів; вільного долучення до інформації всіх верств населення, які повинні будувати свою діяльність у кіберпросторі на основі норм інфоетики.

Дотримання зазначених умов може стати підґрунтям для росту конкурентоспроможності національних фірм, ключових галузей національної економіки, а відтак і завоювання країною міцних позицій у конкуренції на світових ринках технологій і науково-технологічних розробок.

Слід наголосити, що правозахисне поле інтелектуальної і промислової власності в Україні сьогодні майже не систематизоване, погано функціонує і охоплює лише невелику частину творчого потенціалу суспільства. Залишаються поза увагою цінні ідеї, які поки що є «неохороноздатними» і не приймаються до розгляду державними установами. Сюди можна віднести наукові відкриття, гіпотези, концепції, програми ЕОМ тощо.

Виходячи з вищенаведеного, необхідно:

1. Терміново організувати спеціальний інститут науково-інформаційної експертизи для міжгалузевого методологічно кваліфікованого забезпечення інформаційними ресурсами.

2. Розробити цілісну концепцію та національну програму активізації масової творчості і правового захисту її результатів із залученням організаційного потенціалу галузевих та спеціалізованих академій наук України, доручивши їм експертизу і реєстрацію нових інформаційних знань на рівні ідей-гіпотез та нестандартних рішень, які не охоплені системою урядового (державного) захисту.

3. Розробити систему пільгового та компенсаційного (комерційного) розповсюдження нової технологічної та конфіденційної інформації в національних і міжнаціональних системах виробництва, науково-освітній та організаційно-управлінській сферах.