WEB-ресурс научно-практических конференций

Сомов Д.О.

Запорізька державна інженерна академія, Донбаський державний технічний університет

ПЕРЕШКОДИ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Бурхливе зростання кількості, обсягів та складності угод із злиття, поглинання та створення альянсів в останні 20 років наочно засвідчив, що об’єднання компаній стало сьогодні характерною рисою розвитку світової економіки. Але не дивлячись на це, за даними досліджень, занадто багато таких об’єднань не виправдовують очікувань учасників. Так за даними Mergers & Acquisitions Journal, 61% всіх злиттів та поглинань компаній не повернув вкладених в це коштів. А дослідження 300 злиттів, що відбулися у період з 1989 по 1999 роки, яке проведене Price Waterhouse, засвідчило, що 57% компаній, які утворилися в результаті злиття або поглинання, відстають за показниками свого розвитку від аналогічних представників даного ринку та змушені знову розділятися на самостійні корпоративні одиниці [1].

Це означає, що сьогодні необхідний абсолютно інший підхід до планування та проведення заходів з реструктуризації компаній, який потребує від управлінців й аналітиків удосконалення своїх навичок реагування на необхідні зміни операційного середовища [2].

У зв’язку з масштабами діяльності корпорацій їх стратегічний розвиток пов’язаний з великими коштами, часом, ризиком та великою кількістю зацікавлений груп: акціонери, трудові колективи, постачальники, державні інститути, конкуренти тощо. Тому усвідомлення шляхів ефективної реалізації цієї задачі є важливим та актуальним.

Сучасний стан розвитку економіки формується під суттєвим впливом процесів глобалізації. Ці процеси є складними, взаємодоповнюючими. Їхній розвиток розкривається через такі економічні взаємини:

1) Експортування продукції. Виникає через насичення національного ринку та наявності у виробника конкурентних переваг у виробництві товару. Така стратегія дозволяє використовувати ефекти кривої досвіду та масштабу виробництва, що значно знижують собівартість виробництва. Випуск стандартизованої продукції для різних ринків є однією з базових стратегій корпорацій.

2) Для забезпечення постійних зв’язків та експансії на нові ринки часто формуються довготермінові контрактні відносини з імпортерами або на основі франшизи, або ліцензії.

3) Більший контроль за новим ринком надає безпосереднє находження на ньому через створення торгової фірми або спільного підприємства.

4) Найбільш інтегрованими видами діяльності корпорацій у національних економіках є пряме інвестування у підконтрольну філію та надання їй певної автономії розвитку за рахунок національних ресурсів [3].

Якщо перші два види допомагають корпораціям розширити насамперед ринки збуту, то решта сприяє використанню ринків національних ресурсів. Тобто відбувається переорієнтація з експорту на виробництво товарів в зонах з меншими витратами. Ще однією складової економічної вигоди є економія логістичних витрат, коли виробництво розташоване безпосередньо на ринку споживання.

Вхід на ринок через ліцензування, спільне підприємство, створення нового підприємства потребує певних витрат, часу та характеризується різним ступенем ефективності та ризику. Перехід до інших ринків, до виробництва на інших ринках в інших регіонах і т.д. пов’язано з бар’єрами не тільки перенесення капіталу, але й досвіду, знань, мови [4].

Більш агресивним входженням на новий ринок є створення бізнесу або придбання готового бізнесу. В цих випадках розглядаються такі бар’єри входження в ринок: зрілість та прозорість економіки, розвиненість фондового ринку, підтримка держави, місцеві особливості (хабарництво, традиції та інші). В залежності від цих факторів буде більш ефективним використовувати придбання, створення нового бізнесу або створення спільного підприємства.

Найбільша увага приділяється організованості роботи держави з підтримки ринкових інструментів (відповідне законодавство, біржі) [5].

В умовах глобальної конкуренції головними її суб’єктами виступають транснаціональні корпорації (ТНК), які до того ж є основними постачальниками прямих іноземних інвестицій до приймаючих країн.

Розвинений національний фондовий ринок забезпечує формування реальної арбітражної вартості підприємств та спрощує процес залучення інвестиційних ресурсів [6].

Проблема розвитку фондового ринку України полягає в його закритості. Кількість компаній, які здійснили публічне розміщення своїх цінних паперів є доволі низькою. Існує проблема капіталізації на акцію. Власники українських корпорацій переважно вилучають прибутки через трансферне ціноутворення та їх виведення в зони з пільговим оподаткуванням [7]. Така політика проводиться власниками контрольних пакетів акцій, які мають власне представництво в органах управління компанією та безпосередньо впливають на визначення контрагентів підприємства. Дії спрямовані на ігнорування інтересів дрібних акціонерів та перерозподілу належної їм частини прибутку на користь власників контрольного пакету. Таким чином, один з найголовніших показників оцінки привабливості підприємства для інвестування на фондовому ринку – прибуток на одну акцію [8], в Україні викривлено висвітлює реальні результати діяльності компаній.

Наявний стан речей не тільки спотворює оцінку компаній та звужує коло джерел кредитування але й формує негативний діловий імідж країни.

З чого можна зробити висновок, що власники українських корпорацій орієнтуються на поточну високу прибутковість, ігноруючи потребами стратегічного розвитку свої компаній. З іншого боку український капітал не є настільки потужним, щоб конкурувати на відкритому ринку. Особливу небезпеку вбачають у процесах поглинання та злиття, які найбільш швидко реалізовуються через фондовий ринок [9].

Процеси злиття та поглинання становлять великий інтерес у сфері стратегічного управління. Зацікавленості сприяє не тільки реалізація стратегії охоплення нових ринків, а й можливість отримати синергічний ефект від взаємодії компаній [10].

Загальні фактори впливу на рішення про злиття та поглинання можна розкрити через отримання ефектів від наступних складових: економія від масштабу; комбінування взаємодоповнюючих ресурсів; економія транзакційних витрат; набуття монопольного положення; взаємного доповнення в галузі НДДКР; підвищення якості управління; податкові пільги; диверсифікація виробництва, можливість використання надмірних ресурсів; різниця в ринковій вартості компанії та вартості її заміщення; можливість перепродажі окремих активів; особисті мотиви менеджерів та підвищення політичної ваги керівництва компанії [11]. Перші п’ять складових можна згрупувати за ознакою спрямованості отримання синергічного ефекту та охарактеризувати як інтенсивне зростання, решту – як екстенсивне.

Безперечною перевагою стратегій злиття та поглинань компаній в порівнянні з обмеженим зростанням (через накопичення капіталу) полягає у швидкості її здійснення [12]. Злиття та поглинання є засобами найбільш швидкого досягнення цілей росту при експансії як всередині країни, так і за її межами. Ця стратегія дозволяє компаніям швидко придбати портфель активів, який перетворюється в одне з ключових джерел конкурентної сили в умовах глобалізації економіки.

Висновки. Спрощення переміщення капіталу, ресурсів, товарів та послуг є засобом та метою економічної глобалізації. Доступність ринків суттєво впливає на конкуренцію на кожному національному ринку. За умов глобалізації конкуренція не обмежується межами країни чи регіону, вона є загальносвітовою.

Можливості реалізації стратегії зростання за умов глобалізації підвищуються. Способи здійснення стратегії залежать як від внутрішніх факторів (можливості та темпи накопичення капіталу, наявність конкурентних переваг), від можливості отримати синергічного ефекту від взаємодії з іншими компаніями, так і від факторів зовнішнього впливу.

Серед зовнішніх факторів найбільший вплив здійснює розвиненість національного законодавства та стан його дотримання. Розвиток фондового ринку в сучасних українських умовах характеризується наявністю проблем дотримання прав власників цінних паперів та стримується найбільшими його гравцями, які мають квазімонопольне положення та не зацікавлені у своїй публічній діяльності.

Список літератури:

1. Владимирова И.Г. Слияния и поглощения компаний // Менеджмент в России и за рубежом . – 1999. - №1. – С. 27–48 .

2. Депамфилис Доналд . Слияния, поглощения и другие способы реструктуризации компании. Процесс, инструментарий, примеры из практики, ответы на вопросы / П ер. с англ. — М.: ЗАО Олимп—Бизнес, 2007. — 960 с .

3. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с франц. - СПб.: Наука, 1996.- XV+589 с .

4. Andr е Silva de Souza , Andr е a Paula Segatto - Mendes . The Competence Accumulation Process in the Technology Transference Strategy // Brazilian Administration Review. – 2008. - v.5. - n. 2. - art . 3. - P. 125-138.

5. Klaus E . Meyer , Saul Estrin , Sumon Kumar Bhaumik , Mike W . Peng . Institutions, resources, and entry strategies in emerging economies // Strategic Management Journal. – 2009. - №30. – Р . 61- 80.

6. Лізарова Т.З. Особливості багатовимірного аналізу фондового ринку як складної ефективної системи // Фондовий ринок. – 2004. - №40. – С.12.

7. Лацик Г.М. Розвиток Фондового ринку України в умовах глобалізації // Матеріали ІІІ-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» 21-23 березня 2007. – Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені В.Даля. – С. 65–67.

8. Клейтон Кристенсен , Стивен Кауфман, Вилли Ших . Душители прогресса. Как финансовый анал и з разрушает способнсоть компании к развитию // Har v ard Business Review Россия. – 2008. – Март. – С. 78–85 .

9. Рыбин Е.В. Слияния и поглощения банков в России как фактор экспансии иностранного банковского капитала // Деньги и кредит. – 2007. - №3. – С. 37-42.

10. Асанова Э.Р. Содержание интегрированных корпоративных структур // Культура народов Причерноморья. – 2004. - № 51. – С. 29–34.

11. Лапыгин Ю.Н. Слияния, поглощения и присоединения в корпоративном управлении организациями // Экономика региона . – 2007 . - №18 - (часть 2) – http://journal.vlsu.ru/index.php?id=683 .

12. Владимирова И.Г. Слияния и поглощения компаний : характеристика современной волны // Менеджмент в России и за рубежом . - 2002. - N1. - С.26–41.