WEB-ресурс научно-практических конференций

Власова А.В., Тимошенко А.О.

Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКОВОСТІ КОМПАНІЇ ЯК СКЛАДОВА БЕРЕЖЛИВОГО ВИРОБНИЦТВА

Для досягнення певних конкурентних переваг на внутрішньому та світовому ринку, вітчизняні виробники намагаються удосконалювати виробництво та налагоджувати ефективну виробничу систему, що діє за принципами постійного вдосконалення виробничих процесів та максимізації прибутковості компанії. Особливість побудови досконалої виробничої системи полягає в ретельній організації та ефективному плануванні виробництва, удосконаленні розташування виробничих потужностей та розширенні функції виробничого персоналу. Постійно вдосконалюючи виробництво у підприємства з’являється можливість усунути затримки, знизити обсяги незавершеного виробництва (інакше кажучи фінансове навантаження, тому що обігові кошти, як правило, є кредитними ресурсами), мінімізувати переміщення виробів між операціями або дільницями, позбутись дефектів і помилок при виробництві тощо. Зазвичай, при вдосконаленні виробничих потужностей і посиленні зусиль на примноження економічних вигод, що очікуються, у керівництва виробничого підприємства виникає питання, яка номенклатура та обсяги виробництва необхідні підприємству для максимізації прибутку на існуючих виробничих потужностях?

Як відомо, жодна виробнича система (лінія) не може виробляти більше аніж є її пропускна здатність на обмежуючій операції, інакше кажучи «вузьке місце на виробництві», що задає виробничий темп і є обмеженням всьому виробничому процесу.

Вузьке місце у виробничому процесі можливо визначити за допомогою карти потоку створення цінності. Приклад визначення обмеження, при виробництві продукції, за допомогою карти потоку створення цінності приведеній на рис. 1. і в табл. 1.

Рис. 1. Карта потоку створення цінності

Таблиця 1 . Приклад визначення обмежень при виробництві продукції

В даному випадку видно, що операція 5 є вузьким місцем, яке обмежує виробничий процес до 13 виробів за годину в той час, як максимальна потужність лінії дозволяє виробляти 24 вироби за годину.

Досягти покращення виробничих потужностей на даній операції, тобто послабити обмеження, можливо замінивши сортамент матеріалів, геометричні параметри матеріалів або технологію виробництва. Якщо встановити виробничий темп на рівні пропускної здатності обмежуючої операції, то стає можливим скорочення обсягів незавершеного виробництва в операційному заділі, тобто створюється виробнича система, яка відповідає попиту. Ще складніше стає у тому випадку, коли підприємство випускає широку номенклатуру виробів на одному і тому ж обладнанні, і тоді виробники стають перед складним питанням, що виробляти на даному обладнанні для отримання маргінального прибутку та які заходи необхідні для усунення обмежень у виробничому процесі? Пошук маргінального показника прибутку серед безлічі чинників, що впливають на виробництво може бути досить простим при використанні задач лінійного програмування.

Маргінальність – використання граничних величин при аналізі економічних явищ (гранична ліквідність, гранична корисність, граничний обсяг виробництва).Симплекс-метод лінійного програмування дозволяє з легкістю аналізувати ситуації «якщо», враховуючи можливості наслідків різних варіантів удосконалення виробничого процесу. Процедура лінійного програмування передбачає таке розподілення наявних виробничих потужностей, при якому забезпечується максимальний прибуток від продажу виробленої продукції.

У виробничій діяльності кожного виробничого підприємства вимоги до 100%-го завантаження виробничих потужностей мають сенс тільки по відношенню до операцій, які виступають у ролі обмежуючих факторів для всього виробничого процесу. Робота над усуненнями обмежень у виробничому процесі дає можливість виробничим підприємствам знизити трудомісткість виробництва, що дозволяє перерозподілити трудові ресурси для виконання інших задач, а також скоротити час виконання певних робіт та реорганізувати виробництво за принципом «точно в час». Інакше кажучи, виробнича операція, що задає темп всьому виробничому процесу, є для нього обмежуючою.

В исновки . В даному випадку, безумовно, симплекс-метод є досить ефективним інструментом для вирішення задач з економічного моделювання, він дозволя є:

- визначити обмеження у виробничому процесі та прийняти ефективні рішення щодо їх ліквідації;

- визначити оптимальну номенклатуру продукції та її обсяги, за умовою повного завантаження виробничих потужностей,

- визначити резерви виробництва,

- визначити маргінальний прибуток підприємства.

Список літератури:

1. Левинсон У., Рерик Р. Бережливое производство : синергетический подход к сокращению потерь / Пер. с англ. А.Л. Раскина ; Под науч . ред. В.В. Брагина . – М.: РИА « Стандарты и качество », 2007. – 272 с.

2. Хитоси Такеда : Синхронизированное производство / Пер. с англ. – М.: Институт комплексных стратегических исследований , 2008. – 288с.