Шевчук В.Ю.

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури

Методичні підходи до оцінки ефективності системи хлібозабезпечення регіону

Система хлібозабезпечення регіону – дуже складна та багатофункціональна. Від ефективності її функціонування залежить забезпеченість населення основним соціальним продуктом. Саме тому оцінці ефективності системи хлібозабезпечення треба приділяти особливу увагу. Необхідна розробка спеціального інструментарію, тобто системи показників та методичних підходів до оцінки ефективності функціонування системи хлібозабезпечення регіону.

Основною метою оцінки ефективності хлібозабезпечення регіону є виявлення ступеню забезпечення населення регіону хлібопекарською продукцією, а також слабких місць в цьому процесі як на рівні системи розподілу виробників хлібопекарської продукції, так і на рівні системи хлібозабезпечення регіону.

Оскільки хлібозабезпечення охоплює кілька рівнів економічної системи, то і оцінка його ефективності має бути комплексною і охоплювати всі аспекти його функціонування. З огляду на це, першим етапом розробки методики оцінки ефективності хлібозабезпечення регіону є формування основних принципів оцінки: принцип об’єктивності дослідження і оцінки; принцип конструктивності; принцип системності; принцип динамічності оцінок; принцип комплексності (погодженості); принцип інтегрованості.

Оцінка хлібозабезпечення регіону має включати оцінку системи розподілу хлібопекарської продукції. Аналіз літературних джерел [1-3] виявив безліч поглядів на цю проблему. Але, не дивлячись на плідну роботу вчених-економістів в області оцінки ефективності системи розподілу, справедливо буде зазначити, що існують не вирішені питання та невисвітлені аспекти, а також галузеві особливості у цьому напрямку. Узагальнення наявних показників дозволило виявити наступні проблеми. По-перше, все ще немає єдиного підходу, щодо визначення показників оцінки ефективності системи розподілу. По-друге, в існуючих підходах та методиках відсутнє розкриття змісту показників, надання інтерпретацій, а також їхніх нормативних значень.

Процес очікуваного чи досягнутого рівня ефективності методологічно пов'язаний передусім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників. Ми вважаємо, що критерії, за якими має оцінюватися ефективність системи розподілу формуються, виходячи, перш за все, із самої сутності поняття «ефективність», тобто вони повинні характеризувати рівень витрачених ресурсів на функціонування системи розподілу та відображати отримані результати її діяльності, а також відображати здатність системи розподілу функціонувати у напрочуд складному конкурентному середовищі і залишатися стабільною.

Виходячи з цього пропонуємо виділяти три критерії оцінки ефективності системи розподілу: критерій продуктивності, за яким можна оцінювати ефективність розподілу виходячи з результатів, отриманих від її функціонування; критерій ефективності показує рівень витрачених ресурсів на функціонування системи розподілу; критерій стабільності показує рівень конкурентних переваг системи розподілу та її здатність зберігати стабільність у динамічному середовищі. Загальна модель оцінки ефективності системи розподілу має вигляд:

, (1)

де F - цільова функція багатокритеріальної моделі оцінки ефективності хлібозабезпечення регіону; K _{1 j} - критерій економічності системи розподілу; K _{2 j} - критерій стабільності системи розподілу; K _{3 j} - критерій продуктивності системи розподілу.

Методика оцінки критерію економічності системи розподілу ( K _{1 j} ) ґрунтується на відношенні добутку темпів зростання коефіцієнту рентабельності ( k ₂ ) та коефіцієнта ефективності витрат на збут ( k ₄ ), які прямують до збільшення до добутку темпів зростання коефіцієнту витратомісткості розподілу ( k ₁ ) та коефіцієнта рівня витрат на збут ( k ₃ ), які прямують до зниження. Таким чином узагальнений показник критерію економічності розраховується за формулою:

(2)

Методика розрахунку критерію стабільності системи розподілу ( K _{2 j} ) ґрунтується на визначені середньої геометричної незваженої із добутку відношень показників ефективності (коефіцієнта стабільності асортименту ( k ₅ ), коефіцієнта участі ( k ₆ ), коефіцієнта задоволення потреб ( k ₇ )) до середніх їх значень за період:

. (3)

Показник критерію продуктивності ( K _{3 j} ) визначається аналогічно ( K _{1 o} ), тому що має позитивно спрямовані показники (коефіцієнт ефективності збуту ( k ₉ ), коефіцієнт рівня соціальних сортів ( k ₁₀ ) та коефіцієнт рівня лікувальних і дієтичних сортів ( k ₁₁ )) та показник, який направлений на зниження, а, отже, знаходиться у зворотно пропорційній залежності (коефіцієнт повернення ( k ₈ ).

(4)

Функції мають наступні обмеження: .

Оцінка ефективності системи розподілу буде завершеною після розрахунку узагальнюючого показника, який формується на основі темпів росту кожного показники, при чому треба враховувати, що показники, які прямують до зменшення знаходяться у оберненій залежності і тому розташовуються у знаменнику.

Таким чином, система розподілу виробника хлібопекарської продукції буде вважатися ефективною, якщо узагальнюючий показник матиме значення E > 1, і вважатиметься неефективною при значенні узагальнюючого показника E <1.

Пропонуємо виділити такі критерії оцінки системи хлібозабезпечення регіону: критерій достатності характеризує кількість продовольства, яка необхідна для забезпечення нормальної життєдіяльності населення; критерій економічної доступності відображає здатність населення на придбання хлібопекарської продукції у кількості, необхідній для збереження здоров’я; критерій фізичної доступності хлібопекарської продукції формується за рахунок системи розподілу; критерій самозабезпеченності характеризує здатність системи хлібозабезпечення регіону задовольняти потреби споживачів продукцією власного виробництва без залучення виробників інших регіонів.

Загальна модель оцінки ефективності системи хлібозабезпечення регіону має вигляд:

, (6)

де F - цільова функція багатокритеріальної моделі оцінки ефективності хлібозабезпечення регіону; L ₁ - критерій економічної доступності; L ₂ - критерій самозабезпеченості; L ₃ - критерій фізичної доступності; L ₄ - критерій достатності.

Методика розрахунку показників критеріїв ґрунтується на відношенні темпів росту позитивно спрямованих показників до темпів росту показників негативного спрямування.

де - коефіцієнт рівня витрат домогосподарств на хлібопекарську продукцію; - коефіцієнт рівня цін на хлібопекарську продукцію; - коефіцієнт темпів зміни цін на хлібопекарську продукцію по відношенню до темпів зміни доходів населення; - коефіцієнт купівельної спроможності; - коефіцієнт залежності; - коефіцієнт самозабезпечення; - коефіцієнт забезпеченості виробництвом; - коефіцієнт надійності розподілу; - коефіцієнт забезпеченості розподілу; - коефіцієнт ефективності розподілу; - коефіцієнт достатності споживання; - коефіцієнт достатності забезпечення сировиною; - коефіцієнт забезпеченості раціону; - коефіцієнт стійкості.

Функції критеріїв мають такі обмеження: L > 1 .

Узагальнюючий показник оцінки ефективності системи хлібозабезпечення регіону формується на основі відношення темпів росту показників критеріїв, які прямують до зменшення до показників, які знаходяться у оберненій залежності і тому розташовуються у знаменнику, при цьому система хлібозабезпечення регіону буде вважатися ефективною, якщо узагальнюючий показник матиме значення , і вважатиметься неефективною при значенні узагальнюючого показника :

. (11)

Отже, дана методика, по-перше, визначає економічну сутність та представляє економічну інтерпретацію кожного показника; по-друге у ній визначені рекомендовані значення обраних коефіцієнтів, а це має велике практичне значення; по-третє, розрахунок узагальнюючих показників надасть можливість точної оцінки ефективності хлібозабезпечення регіону. Наведена методика рекомендована для аналізу функціонування хлібозабезпечення регіону.

Список літератури:

1. Павленко А.Ф. Теорія і практика маркетингу в Україні: монографія / А.Ф.Павленко. - К.: КНЕУ, 2005.- 584с.

2. Попов Е.В. Рыночный потенциал предприятия : Монография.- М.: ЗАО „Издательство „Економика”, 2002. - 559с.

3. Балабанова Л.В., Балабаниц А.В. Маркетинговый аудит системы сбыта: Монография. – Донецк: ДонГуэт, 2003. – 189 с.