WEB-ресурс научно-практических конференций

К.т.н. Федоров А.А., Агаханова М.Я., Аманова Д.В.

Національний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

В дослідженнях [1–10] багато уваги приділяється проблемам вивчення інвестиційної привабливості та механізмів активізації економічних процесів. В умовах стрімкого розвитку нових інформаційних технологій інвестиції виступають важливим засобом структурних зрушень для досягнення стійкого економічного зростання та поліпшення якості життя. Дослідження сучасного стану інвестиційного процесу засвідчили його низьку ефективність і невелику спрямованість інвестицій у промислове виробництво. Кожний з авторів, наведених робіт, находить неформалізовані методи висвітлення привабливість свого регіон, а інвестиції, згідно А. Сміта , ідуть туди, де сама більша віддача від вкладеного капіталу.

Привабливість розглядається через економічний потенціал, елементами якого є: економічно активне населення регіону; природні ресурси; основні засоби, в тому числі виробничі й невиробничі; нематеріальні ресурси, в тому числі інтелектуальна власність (економічна та науково – технічна інформація) та ін. Багато авторів серед причин, що обумовлюють низький рівень залучення іноземних інвестиційних коштів, називають корупцію в усіх ешелонах влади та високий рівень оподаткування.

Значний рівень відтоку робочої сили стає перешкодою, тому що інвестор не в змозі віднайти працівників достатньої кваліфікації для складних виробничих процесів. Державним інвестиціям у розвиток людського потенціалу ні регіони, ні Україна в цілому не займається. Спостерігається зворотна картина – деградація людського потенціалу. У Харківському регіоні перестали існувати підприємства, що виробляли дизельну техніку для аграрної України. Наслідок цих процесів, є проблема виготовлення запасних частин до тракторів та комбайнів. В подальшому стають не потрібні інженери, конструктори, технологи, що могли поліпшувати ці вироби. Студентам вузів, що готували спеціалістів для машинобудування ніде проходити виробничу практику, немає можливості виконувати реальні дипломні проекти, немає місця для працевлаштування. Вузи на ці спеціальності вимушені зменшувати набір студентів, а викладачам технічних дисциплін нікому передати свої наукові здобутки, відтворювати нові молоді наукові кадри. Це наслідок тих діянь, коли за сприянням другого президента відсталу металургію звільнили від податків і цим знищили відносно добре машинобудування, яке могло по деяким позиціям зменшити долю імпорту. Ця сумна картина підтверджується і структурою імпорту України, від простих цвяхів та чавунних ванн до складної виробничої та побутової техніки. На цьому тлі, що є спад машинобудівного виробництва, обмаль економічної інформації, спостерігається різке зростання захисту дисертацій з різних напрямків економіки.

Існує значна кількість підходів до оцінки інвестиційної привабливості як підприємств, регіонів так і в цілому України. Що до регіональної спрямованості інвестицій, то вони характеризуються нерівномірністю, найбільші кошти ідуть в столичний регіон та в невелику кількість промислово розвинутих областей. Хоч столичний регіон і має невисокий природно – ресурсний потенціал, але він має розвинену інфраструктуру, там розташовані всілякі владні органи, які мають змогу швидше вирішувати питання інвесторів, там розташовані посольства та консульства, що зможуть захистити свого іноземного інвестора від чиновницької сваволі.

Привабливість економічного потенціалу в [1] оцінюють за трьома складовими, в якій наводяться розраховані автором рівні використання економічного потенціалу. Між найвищим використанням економічного потенціалу для м. Київ на рівні 0,9 та найменшим (Кіровоградська обл.) – 0,7 відстань невелика. В [3–10] автори виділяють ще більше складових.

В [ 2 ] запропоновано оцінювати міру інвестиційної привабливості промислових підприємств за допомогою інтегрального показника. Суто методично згадані вище роботи достатньо близькі, але в [2] наочно показано різницю між рейтингом успішно працюючого ВАТ „ Турбоатом ” і деградуючим ВАТ „ХТЗ”.

В [1] на основі системного аналізу запропонована математично коректна, але складна методика оцінки економічного потенціалу регіону. Оцінка ефективності використання потенціалу, визначається складовими якого є 8 показників, які описують інвестиційний, 9 – інноваційний, 7 – природно – ресурсний, 9 – трудовий потенціал регіону. На основі цих даних (матриць спостережень) із застосуванням евклідової міри визначені відстані між окремими точками і точкою, що на погляд автора можна вважати за еталон розвитку. Отримані оцінки по чотирьом складовим послужили базою визначення еластичності інтегрального рівня використання економічного потенціалу.

Евклідова міра має суттєвий недолік – не враховує нерівномірність осей простору. Узагальненням евклідової міри є міра Махаланобіса , яка інваріантна відносно афінних перетворень.

Метою статті є розробка методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості. В практичній діяльності виникають задачі, в яких треба класифікувати множину об’єктів, охарактеризованих конкретною сукупністю показників, таким чином, щоб об’єкти одного класу були „відносно близькими”. Поняття близькості є одним із основних в таких задачах і потребує не інтуїтивного подання, а математично коректного. В цій роботі ми обмежуємося метричним поняттям близькості.

Результати дослідження. Розумний вибір міри близькості залежить від особливостей об’єктів, що досліджуються. Окремі регіони характеризуються як деяким схожими, так і індивідуальними ознаками, що формально можна записати

Х _i , Х _j — множини, що характеризують економічні показники потенціалу i – го та j – го регіонів; p – сукупність показників.

Коли показники якісні (показник притаманний регіону позначається – 1, якщо ні, то – 0 ), то в якості міри близькості (схожості) між регіонами або другими порівнюваними об’єктами можна запропонувати вираз :

(1)

Для загального випадку, коли є кількісні показники (можна охарактеризувати конкретними числами , то в якості міри близькості (схожості) між регіонами можна запропонувати вираз :

(2)

Відповідність (2) аксіомам Фреше наведена в [11].

Висновки . Запропоновані міри (1) і (2) віддзеркалюють природні співвідношення поміж порівнюваними об’єктами, характеризуються простою та виразною геометричною інтерпретацією. Їх обчислення просте, а використання забезпечує чітке розділення по великій кількості показників, в т. ч. і в грошовій формі. Міра (2) може бути використана при аналізі і синтезі структур складних систем різної природи. Порівняння інвестиційної привабливості за (1) і (2) можна проводити із столичним регіоном, який має найбільші інвестиції або з подібним.

Список літератури:

1. Давискиба К.В. Економічний потенціал регіону та його ефективне використання в умовах ринкової трансформації: Автореф . ... дис . канд. екон . наук. – Х., 2005.

2. Деренська Я.М. Формування інвестиційної стратегії підприємств промисловості: Автореф . ... дис . канд. екон . наук. – Х., 2000.

3. Савостенко Т.А. Методология оценки инвестиционной привлекательности региона // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : Сб . научн . трудов. – Часть 2. – Донецк, 2001 .

4. Ермилов Е.В. Инвестиционная привлекательность Донецкой области // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : Сб . научн . трудов. – Часть 2. – Донецк, 2001 .

5. Заєць С. В., Показники життєвого середовища: складові аналізу соціального розвитку регіону // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : Сб . научн . трудов. – Часть 2. – Донецк, 2001 .

6. Семів С.Р. Теоретико-методичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості регіонів і галузей економіки // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : Сб . научн . трудов. – Часть 2. – Донецк, 2001 .

7. Гурова К.Д. Формирование рейтинга инвестиционной привлекательности региона // Вестник МСУ, 1999. – Т.2. - №5 .

8. Ландарь І.В. Ранжирування регіонів за рівнем інвестиційної привабливості // Регіональні перспективи. – 1999. – №4.

9. Назарова Е.А., Абрамова И.Н. Аргументы и факты инвестиционной привлекательности . г. Харькова. В 2– х книгах. – Х . : Харьковский инвестиционный Совет, 2002 .

10. Третьяк В.В. Основные направления управления инвестиционным процессом на уровне региона : Автореф . ... дис . канд. екон . наук. - Х., 2007.

11. Федоров А. А., Федоров М. А. Об одной мере близости экономических объектов, описываемых числовым вектором // Вестник Национального технического университета «Харьковский политехнический институт»: Сб. науч . трудов. Тем. Выпуск: «Технический прогресс и эффективность производства». – Х . : НТУ «ХПИ». -1997.- №12 .