WEB-ресурс научно-практических конференций

Казачков І.О.

Запорізька державна інженерна академія

ВПЛИВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Для того щоб вигідно розмістити вільні кошти інвестору потрібно оцінювати інвестиційну привабливість потенційних об’єктів інвестування. Інвестування в сучасних умовах неможливе без знання хоча б приблизної оцінки вартості бізнесу – це особливо важливо при прийнятті інвестиційних рішень. Тому при оцінці того чи іншого суб’єкта господарювання інвестори застосовують комплексний підхід, а саме, проводять оцінку інвестиційної привабливості регіону, галузі, країни та власне самого підприємства. А отже, вивчення факторів, що впливають на рівень інвестиційної привабливості, на даний момент є досить актуальним науковим завданням.

Разом з тим важливо пам’ятати, що визначення інвестиційної привабливості галузі та регіону в більшості випадків носить суто формальний характер, так як значна кількість проектів може реалізовуватися на підприємствах, які працюють в інвестиційно-непривабливих галузях або в промислово-нерозвинених регіонах, що ніяк не впливає на їх рентабельність. Тож далі мова йтиме про власне інвестиційну привабливість підприємства.

Інвестиційна привабливість, або взагалі „ економічний паспорт” окре­мого підприємства , може мати такий вигляд:

1. Загальна характеристика виробництва: характер технології; наявність су­часного устаткування, в т. ч. іноземного; екологічна шкідливість вироб­ництва; складське господарство; наявність власного транспорту; геогра­фічне розташування; наближення до транспортних комунікацій.

2. Х арактеристика технічної бази підприємства, технології, вартість основ­них фондів, коефіцієнт зношення.

3. Номенклатура продукції, що випускається: обсяг виробництва; експорт; імпорт сировини та матеріалів; зв'язки з іншими підприємствами; поста­чальники та споживачі; оцінка стабільності збуту (попиту).

4. Виробнича потужність, можливість нарощування виробництва.

5. Місце підприємства в галузі, на ринку. Рівень монопольності стану під­приємства.

6. Характеристика дирекції, схеми управління, чисельність персоналу, його структура, заробітна плата.

7. Статутний фонд, власники підприємства, номінал та ринкова ціна акції, розподіл пакета акцій.

8. Структура витрат на виробництво, в т. ч. за основними видами продукції, їхня рентабельність.

9. Обсяг прибутку та його використання за звітний період.

10. Фінанси підприємства: склад дебіторської та кредиторської заборгова­ності, аналіз за часом виникнення та характеристикою боржників; показ­ники фінансової стабільності та ліквідності; аналіз платоспроможності;: оцінка прибутковості.

11. Загальний висновок [3, с. 227].

З метою підвищення ефективності роботи кожному суб’єкту господарювання необхідно знати власні шанси за­лучення зовнішніх інвестицій. І наведений вище аналіз оптимально для цього підходить. Але якщо розглядати зовнішніх інвесторів, то вони можуть не мати доступу до цієї інформації, а отже при зовнішній оцінці застосовуються інші методики.

На даний момент в Україні існує дві основні методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Перша спирається на факторну модель фірми „ DuPont ” [2], друга методика була розроблена з ініціативи керівництва Агентства запобігання банкрутства підприємств і організацій з метою визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості фірми (розраховується програмним шляхом на основі вихідних даних) [1] .

Обидві методики мають ряд суттєвих недоліків, які не дозволяють однозначно визначити рівень інвестиційної привабливості того чи іншого об’єкта інвестування. Але найважливішим є те, що кожна з них спирається на результати фінансового аналізу – систему відносних показників, які характеризують: ліквідність, платоспроможність, дохідність та ефективність використання активів [4]. На значення цих показників безпосередньо впливає система стратегічного менеджменту, тому що вона передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на досягнення певних стратегічних цілей, а ці заходи, в свою чергу, так чи інакше впливають на структуру балансу, рівень прибутковості та рентабельності.

Таким чином, коли підприємство ставить за ціль підвищення рівня інвестиційної привабливості, то воно розробляє конкретні заходи щодо досягнення цієї цілі, але при цьому треба пам’ятати, що досягнення інших цілей також певною мірою вплине на інвестиційну привабливість через систему фінансових показників. І с аме тому досить актуальним є подальше дослідження впливу стратегічного управління на основні показники діяльності підприємства. Це дозволить якщо не впливати на рівень інвестиційної привабливості, то хоча б достатньо вірогідно прогнозувати його.

Список літератури:

1. Наказ «Про затвердження Методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій» № 22 від 23.02.1998. – www. portal.rada.gov.ua

2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А.Бланк. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995. – 448 с.

3. Панкова М. О. Розвиток інвестиційних процесів в Україні: Монографія / М. О. Панкова . – Запоріжжя: ЗДІА, 2003. – 357 с.

4. www.wikipedia.org.ru