WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Любімов В. І.

Чернігівський державний технологічний університет

ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В ПРОЦЕСІ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Інвестиційна політика вимагає розробки довгострокової стратегії залучення прямих іноземних інвестицій, що повинна включати: постійний і ретельний аналіз головних конкурентів: великих ринків, що розвиваються, джерел інвестицій; аналіз галузей промисловості країни і їхніх потреб; визначення пріоритетів і цілей для галузей промисловості в інвестиційній політиці; розробку ефективних інструментів для пошуку і залучення необхідних форм і видів інвестування [ 3 , с.43].

Для вдосконалення державної економічної політики в процесі іноземного інвестування слід передбачити такі елементи, як: створення конкурентного ринкового середовища; забезпечення позитивного міжнародного іміджу України; налагодження ефективного державного регулювання руху і використання закордонних капіталів, контроль за оптимальним співвідношенням інтересів держави та іноземних інвесторів у тих напрямках, які є визначальними для політики економічного розвитку України.

Ефективність використання обмежених інвестиційних ресурсів залежить від організації інвестиційної діяльності. Проведені дослідження інвестиційних процесів в економічно розвинутих країнах та країнах з перехідною економікою засвідчують той факт, що в основі ефективної організації інвестиційної діяльності лежить раціональна державна економічна політика, основними формами якої в Україні є: регулювання сфер та об'єктів інвестування; податкове регулювання інвестиційної діяльності; регулювання інвестиційної діяльності шляхом надання фінансової допомоги і проведення відповідної кредитної політики; регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення відповідної амортизаційної політики; регулювання участі інвесторів у приватизації; забезпечення захисту інвестицій; регулювання умов здійснення інвестицій за межами держави; регулювання умов залучення внутрішніх заощаджень з боку населення; розробка та реалізація ефективної державної інноваційної політики.

Ми вважаємо, що ефективність проведення іноземного інвестування загалом залежить від раціональності використаних форм і методів такого регулювання, зокрема ми пропонуємо:

1) використати досвід післявоєнної Японії у запровадженні державної системи мобілізації коштів населення, яка б включала такі основні складові:

- поштово-заощаджувальна система держави повинна забезпечувати найвищу гарантію від банкрутства;

- рівень сплати процентів має бути дещо вищим ніж середній на ринку;

- система повинна бути настільки розгалуженою, щоб досягти практично найменшого населеного пункту;

- зібрані вклади повинні концентруватися на спеціальному рахунку певного державного органу;

- інвестиції повинні здійснюватися на кредитній основі і носити довготерміновий характер;

2) проводити таку податкову політику, яка б стимулювала підприємства до інвестиційної діяльності і одночасно сприяла б наповнюваності бюджету, що можливо при зростанні в наступному періоді величини прибутку;

3) визнати найпріоритетнішою сферою для інвестування в Україні сільськогосподарське виробництво. Капітал, вкладений у дану сферу, створить осередки економічного пожвавлення, втягуючи в орбіту свого тяжіння суміжні виробництва, забезпечить виплату заробітної платні й податків, тим самим підвищуючи платоспроможність населення й бюджетних організацій, поширить нові вимоги до суміжних і обслуговуючих виробництв, чим сприятиме розвитку інновацій;

4) створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень з управління, планування і регулювання інвестиційної діяльності в Україні, яка б давала змогу отримувати динамічну інформацію про стан і структуру інвестиційного ринку, будувати на основі інформаційних масивів моделі часткового чи повного структурування проблемних ситуацій та їх подальшого ефективного вирішення, коригувати інвестиційну політику з метою оптимізації параметрів інвестиційного ринку [2, с.110-111].

Переважна більшість заходів державного регулювання іноземного інвесту­вання впроваджується за допомогою правових форм. Тому вдосконалення систе­ми та принципів правового регулювання іноземного інвестування є вирішальним чинником пожвавлення надходжень капіталу нерезидентів.

Для стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці країни необхідно, щоб основні положення законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування не тільки відповідали міжнародним нормам, але й виконувались. Зарубіжний інвестор має сприйняти Україну як стабільну і передбачувану країну, а її економіку такою, де макроекономічна стабільність асоціюється не лише з низькими темпами інфляції, а й із послідовним розвитком, включаючи стабільні темпи зростання виробництва, платоспроможний попит, а також економічну структуру, яка постійно модернізується.

Разом з удосконаленням законодавства щодо іноземних інвестицій повинні розвиватися й інші чинники механізму залучення ПІІ, необхідно:

- забезпечити стабільність політичного середовища;

- вдосконалити та забезпечити стабільності: податкової, грошово-кредитної та митної політики;

- максимально спростити процедури, які регламентують взаємовідносини між державою і підприємцями в галузі залучен­ня іноземних інвестицій;

- створити гарантії стабільності умов щодо забезпечен­ня довгострокового фінансуван­ня інвестиційних проектів.

Виходячи з того, що ефективні інноваційні технологічні зміни є головним чинником довгострокового соціально-економічного розвитку‚ всі розвинуті держави мають так звану „національну інноваційну систему”‚ що являє собою комплекс інституційних‚ правових та економічних заходів щодо стимулювання інноваційних технологічних змін у країні для забезпечення національних стратегічних переваг та ефективної міжнародної конкурентоспроможності як на внутрішньому‚ так і на зовнішніх ринках [1, с.150].

Для стимулювання залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну сфери слід забезпечити:

1) створення системи пільгового рефінансування комерційних банків у разі надання ними пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів з розроблення і впровадження високотехнологічного устаткування та іншої інноваційної продукції;

2) розширення практики пільгового кредитування під заставу майна суб'єктів господарської діяльності;

3) створення пайових інвестиційних фондів для реалізації великих інноваційних проектів;

4) розширення форм кредитування інноваційних підприємств шляхом здійснення лізингових, факторингових та інших операцій.

Висновки

Слід зазначити, що відповідно до світової практики, найбільш ефективним шляхом залучення іноземних інвестицій для підтримки інноваційної діяльності є встановлення сталих зв’язків з венчурними компаніями у зарубіжних країнах. Тому вже сьогодні необхідно розповсюджувати серед них інформацію про можливість реалізації конкретних інноваційних проектів в Україні та її досягнень щодо створення стабільного нормативного поля для розвитку інноваційної діяльності в Україні.

Список літератури:

1. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія / Барановський О.І. – К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2004. – 759с.

2. Батура О.В. Іноземні інвестиції в системі становлення ринкової економіки України: Монографія / Батура О.В., Комарова К.В. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – 179с.

3. Свірідова Н.Д. Прямі іноземні інвестиції: світовий досвід та стратегія залучення в економіку України: Монографія / Свірідова Н.Д. – Луганськ: Вид-во СНУ ім.В. Даля, 2004. – 164с.