WEB-ресурс научно-практических конференций

Глухова С.В.

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інноваційна діяльність є основою успішного функціонування будь-якого суб’єкта господарювання. Управління інноваційною сферою підприємства має базуватися на результатах адекватної оцінки ефективності його інноваційної діяльності. Оцінка ефективності інноваційної діяльності має враховувати усі складові елементи ефективності, що обумовлює необхідність її детальної класифікації.

Аналіз наукових робіт щодо класифікації ефективності [1-6] довів відсутність принципових розбіжностей при визначені видів ефективності.

Так виділені економічна та соціальна ефективності [1-2] різні автори відносять до окремих класифікаційних ознак: за наслідками [1, с.12]; за одержаним результатом [ 2, с.342 ; 3, с.266 ] тощо. Іноді [ 4, с.281 ] до даної класифікаційної ознаки відносять також організаційну, технологічну, правову, психологічну, політичну та етичну ефективність.

Деякі науковці [1- 3 ] виділяють локальну та загальноекономічну ефективності, проте відносять їх до різних класифікаційних ознак: за місцем одержання [1, с.12], за рівнем виникнення [ 3, с.266 ], за сферою застосування [ 2, с.342 ].

За використанням можливостей [ 2, с.342 ] або залежно від взаємодії з середовищем [ 3, с.266; 4, с.281 ] виділяють внутрішню та зовнішню ефективності.

Практично немає розбіжностей у виділенні таких класифікаційних ознак: за ступенем збільшення ефекту [1, с.12; 3, с.266 ] виділяють первісну та мультиплікативну; за методами розрахунку - абсолютну та порівняльну [1, с.12; 2, с.342 ].

Окремі види ефективності [ 2, с.342; 3, с.281 ] пов’язані зі специфікою мети визначення ефективності. Так, за об’єктами визначення: діючого виробництва, капітальних вкладень, розвитку науки і техніки тощо [ 2, с.342 ]; в залежності від витрачених ресурсів: ресурсна та витратна та з погляду часу: статична та динамічна [ 3, с.281 ]; залежно від цілі: потрібнісна, результативна, витратна [ 5, с.26 ]; залежно від виду результату: проміжна, кінцева та змішана [ 6 , с.155].

При класифікації ефективності інноваційної діяльності виділяти потрібнісну, результативну та витратну не доцільно. Зазначені види ефективності ототожнюють її з результативністю, що, з погляду автора є некоректним, оскільки результативність може бути як позитивною, так і негативною або нейтральною, а ефективність, навпаки, характеризується лише позитивним результатом.

Аналізуючи ефективність за видами результату, не доцільно виділяти такий вид як змішана ефективність, оскільки логічно, що кінцева ефективність вже синтезує в собі як проміжні, так і кінцеві результати.

Серед представлених видів ефективності доцільно виділити пріоритетні, які б найповніше відповідали особливостям інноваційної діяльності.

Відомі сучасні дослідники [7, с.106] підкреслюють, що ефективність інноваційного процесу характеризується технологічною, економічною, соціальною й екологічною ефективністю, кожна з яких має свою систему оцінювальних показників. Виокремленні види ефективності є базовими та надзвичайно важливими, однак на думку автора недостатніми, оскільки не розкривають всієї складності та системності інноваційної діяльності.

Таким чином, економічну, соціальну, екологічну та технологічну ефективності автор буде визначати як базові, проте недостатні для формування комплексної системи оцінки ефективності інноваційної діяльності.

Поряд з базовими видами ефективності доцільно виділити такі види ефективності як: внутрішня та зовнішня, проміжна та кінцева, статична та динамічна. Відповідно до варіативного розподілу результату ефективність від інноваційної діяльності може відображатися як на рівні підприємства, так і з урахуванням навколишнього середовища. Так, показники внутрішньої ефективності відображатимуть ефективність самої інноваційної діяльності – удосконаленого продукту, нововведення для підприємства, його внутрішніх потреб, а зовнішньої ефективності - функціонування на ринку результату-інновації.

Використання проміжної та кінцевої ефективностей доцільно виділяти з позиції координації витрат на здійснення інноваційної діяльності протягом періоду створення інновації та її подальшого розвитку, тобто впродовж всього життєвого циклу.

Необхідність виділення статичної та динамічної ефективностей також обумовлене життєвими циклом інновації, а конкретніше його тривалістю. Це вимагає визначення не лише ступеня ефективності інновації на рівні підприємства та зовнішнього середовища на момент виходу продукту, а й урахування фактору часу розвитку інновації на ринку.

Все вищезазначене дозволяє класифікувати ефективність інноваційної діяльності за такими ознаками: за наслідками: економічна, технологічна, соціальна, екологічна; залежно від взаємодії з середовищем: внутрішня та зовнішня; залежно від результату: проміжна, кінцева; з погляду часу: статична та динамічна.

Список літератури:

1. Ковзель М. О. Соціально-економічна ефективність експорту транспортних послуг України: [моногр.] / М. О. Ковзель. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2008. – 308с.

2. Харченко В. А. Економічна сутність ефекту і ефективності виробництва / В. А. Харченко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2009. - №1. - С. 341-344.

3. Олійник О. В. Ефективність функціонування системи бюджетування: теоретичні засади та методи оцінки / О. В. Олійник, Ю. В. Чибісов // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії . – 2006. - № 1Е (6). – С. 263-271.

4. Рац О. М. визначення сутності поняття «ефективність функціонування підприємства» / О. М. Рац // Економічний простір. - 2008. - №15. - С. 275-286.

5. Маркіна І. А. Методологічні питання ефективності управління / І. А. Маркіна // Фінанси України. — 2000. — №6. — С. 24–32.

6. Турило А. М. Дальнейшее исследование сущности экономической эффективности и классификация ее видов / А. М. Турило, А. А. Турило // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №3.– С. 152–157.

7. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України. [Текст] / В. М. Геєць, В. І. Семиноженко. — Х.: Константа, 2006. — С.106.