WEB-ресурс научно-практических конференций

Пічкурова З.В.

Національний авіаційний університет

ВПЛИВ РЕГУЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Тенденція переходу до наукоємних видів виробництва, які виступають засобом досягнення високих економічних і соціальних показників протягом досить короткого періоду часу, спостерігається сьогодні в усьому світі. В Україні, на відміну від розвинутих країн, їх роль та цінність поки що усвідомлюється недостатньо, про що свідчить частка капітальних інвестицій в нематеріальні активи, яка на сьогодні складає 1,5% [ 2 ] та структура експорту, частка наукомісткої продукції в якій дуже незначна. Усвідомлення ролі інтелектуального капіталу, орієнтація економіки на наукомістке виробництво та розвиток науково-технічної сфери нерозривно пов’язані із необхідністю регулювання відносин інтелектуальної власності, які торкаються сфери інтересів суб’єктів економічних відносин як на національному, так і на міжнародному рівні.

Оскільки характер сучасного соціально-економічного розвитку окремих країни та в цілому цивілізації, особливості міжнародної конкуренції на ринках товарів та послуг свідчать про те, що необхідною складовою стійкого економічного розвитку відтепер є зростання інтелектуального потенціалу та науково-технологічні інновації [ 1; 545 ] , на даному етапі слід оцінити всі переваги власного науково-технічного потенціалу та стимулювати його розвиток, що є можливим лише в умовах досконалого регулювання інтелектуальної власності. Досвід економічно розвинутих країн доводить, що використання інноваційних продуктів у власній промисловості та їх експортування є фактором економічного зростання за умов ресурсної обмеженості. На сьогодні інтелектуальний капітал є, можливо, чи не єдиним ресурсом, який може вивести економіку України на якісно новий ступінь розвитку та значно підвищити її конкурентоспроможність на світовому рівні. За сучасної економічної ситуації інтелектуальна діяльність повинна бути спрямована на здійснення таких досліджень та розробок, які визнані пріоритетними не лише через їх здатність значно підвищити науковий та технічний рівень країни, але й через їх можливий успіх на світовому ринку. При цьому регулювання відносин інтелектуальної власності як визначальний чинник підвищення конкурентоспроможності національної економіки полягає у здійсненні переорієнтації виробництва на наукоємну продукцію, конкурентноздатну на світовому ринку.

Сучасні тенденції світового розвитку вказують на ефективність та доцільність врегульованого управління інтелектуальною власністю, результатом якого є сталий розвиток національної економіки. Державі, яка ставить своїм першочерговим завданням здійснення політики, що здатна стимулювати створення нових технологій з метою їх подальшого удосконалення конкурентами, належить важлива роль в процесах регулювання інтелектуальної власності як конкурентноздатного продукту. Регулюючий вплив держави на розвиток конкурентоспроможності виявляється в тому, що її обов'язком є сприяння конкуренції на ринку та збалансування інтересів винахідників і користувачів технологій. Крім того, в рамках інноваційної політики одним із завдань держави є сприяння міжнародному обміну технологіями шляхом стимулювання участі у цих процесах як винахідників інноваційного продукту, так і підприємців (з метою залучення іноземних технологій).

В зв’язку з цим, першочерговими завданнями в сфері регулювання інтелектуальної власності як важливої передумови інноваційної активності можна визнати:

· забезпечення вільного доступу громадян України до інформації з метою максимально корисного використання об’єктів інтелектуальної власності;

· створення надійної системи охорони і захисту інтелектуальної власності, розробленої із урахуванням норм і вимог світового співтовариства та підкріпленої дієвими механізмами;

· розробка методів стимулювання із заохочення винахідників до творчої діяльності з метою створення об’єктів інтелектуальної власності, здатних підвищити конкурентноздатність країни;

· формування ринку об’єктів інтелектуальної власності із розгалуженою інфраструктурою;

· розробка і впровадження ефективних методик оцінювання об’єктів інтелектуальної власності з метою отримання максимальної користі від їхньої вартості;

· створення умов для участі країни у міжнародному обміні технологіями тощо.

Таким чином, цілком очевидною є залежність формування та ефективного використання інтелектуального капіталу від регулювання інтелектуальної власності, що є важливою передумовою не тільки його збільшення, але й зростання конкурентоспроможності країни на світовому ринку. Лише за умов перегляду та докорінного реформування існуючої системи регулювання відносин інтелектуальної власності, заснованого на міжнародному досвіді економічно розвинутих країн щодо законодавчого забезпечення охорони та захисту результатів творчої діяльності, впровадження у виробництво винаходів та формування цивілізованого ринку об'єктів інтелектуальної власності, та з урахуванням особливостей національної економіки, держава може зробити суттєвий крок вперед на шляху інноваційного розвитку.

Список літератури:

1. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

2. Основні показники економічного та соціального розвитку України. - www . me . gov . ua / control / uk / publish / printable _ article ? art _ id =38501