WEB-ресурс научно-практических конференций

Коршунова Т.О., Кравцова А. О.

м. Суми

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Проведення пенсійної реформи сьогодні є одним з основних напрямів удосконалення загальної системи соціального захисту населення України. Надання такого значення реформуванню пенсійної системи зумовлено такими чинниками, як старіння населення, високий рівень тіньової економіки, неофіційна імміграція та зміна соціальних цінностей.

Даною проблематикою займаються такі науковці, М.Вінер, Б.Зайчук, О.Забрудний, М.Шаповал, А.Якимов та інші.

Основною метою реформування пенсійної системи є створення надійної фінансової системи забезпечення гідного рівня життя особам похилого віку, грунтуючись на принципі відновлення соціальної справедливості для нинішніх пенсіонерів, запровадження стимулюючих механізмів створення пенсійних заощаджень для майбутніх пенсіонерів і створення додаткових умов для розвитку економіки України.

Впровадження нової пенсійної системи – це багатоаспектна робота, розрахована на тривалу перспективу.

Пенс і йна реформа передбачає невідкладне прийняття Верховною Радою України законів "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про іпотеку", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства", "Про державний борг", Податкового, Земельного і Житлового кодексів.

Реформування полягає в переході до трирівневої пенсійної системи: солідарної, обов’язкової накопичувальної та недержавного пенсійного забезпечення.

Державна солідарна пенсійна система діє з 1 січня 2004 року, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і передбачає нарахування пенсії на основі страхового стажу та розмірів внесків.

В обов’язковій накопичувальній системі братимуть участь платникі внесків, яким до виходу на пенсію залишилось понад 20 років. Громадяни, яким до пенсії залишилося менше 10 років, доведеться залишитись у чинній сьогодні системі з визначеними внесками.

Пенсійна реформа є чинником політичної та соціальної стабільності в країні. Вона має підвищувати рівень життя пенсіонерів, але й тому, що має активізувати темпи економічного зростання.

Сьогодні основним джерелом збільшення доходів Пенсійного фонду України можна вважати лише зростання розмірів заробітної плати та забезпечення справедливійшої системи сплати внесків всіма категоріями платників.

Основний ризик реформи полягає в тому, що після 2009 року і з кожним наступним роком буде зменшуватися кількість працездатного населення, а кількість пенсіонерів зростатиме. Щоб вийти із цієї ситуації, уряду необхідно буде або підвищувати відрахування, тобто збільшувати навантаження на фонд заробітної плати, або збільшувати пенсійний вік, що не схвалюється населенням України.

Запровадження державного пенсійного страхування на сучасному етапі, ускладнюється багатьма проблемами: не створено належних умов для ефективності функціонування трирівневої пенсійної системи; недотримання соціальних принципів функціонування солідарної системи; наявність в економіці тіньового сектору; фінансова нестабільність солідарної системи.

Проблемою чинності солідарної системи пенсійного забезпечення населення країни є пов’язаний з демографічною ситуацією високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення. Можна запропонувати підвищити пенсійний вік. А на томість держава зможе отримати дві вигоди – працюючи громадяни залишаються у складі робочої сили і сплачують пенсійні внески протягом тривалійшого терміну, а після виходу на пенсію отримують пенсійні виплати протягом коротшого терміну, це дасть змогу поступово стабілізувати пенсійну систему.

Щодо проблеми диспропорції між мінімальною та максимальною пенсією в Україні, яка досягає тридцяти разів, тоді як у цивілізованих країнах 2–3 рази. Тобто хтось отримує пенсію 17000 трн., а хтось 500 грн.

Согодні в Україні багато установ у своїх статутах зафіксували положення про право створення недержавних пенсійних фондів. Необхідно стимулювати діяльність недержавних пенсійних фондів як з боку держави, так і з боку засобів масової інформації. Пенсійні виплати можно отримати не тільки за законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а й згідно із Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Запровадження багаторівневої пенсійної системи, яка побудована на засадах соціальної справедливості, розширить можливості підвищення добробуту людей похилого віку та сприятиме економічному зростанню економіки країни.

Удосконалити страхові принципи в солідарній системі можна через:

1. охоплення загальнообов’язковими державним пенсійним страхуванням усіх працюючих, забезпечення рівності щодо сплати сплати страхових внесків;

2. призначення пенсій залежно від страхового стажу та сплачених внесків;

3. переведення пенсій, які призначаються на пільгових умовах або за вислугу років, із солідарної системи до недержавних пенсійних фондів;

4. уніфікацію законодавства щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб до єдиних базових принципів, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Реформування пенсійної системи потрібно продовжувати, постійно здійснюючи відповідні коригування. Реформа породжує багато проблем, але якщо іх виважено та послідовно вирішувати, можна досягнути бажаного результату.

Список літератури:

1. Про пенсійне забезпечення. Закон України 05 листопада 1991 р.

2. Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.

3. Закон “Про недержавне пенсійне забезпечення”.

4. Діденко Ю. Гендерний аспект української пенсійної реформи // Економіка . Ф інанси . Право. - 2002. - №12. - С.15-18.

5. Ковальова Н. Перспективи створення недержавних пенсійних фондів в Україні // Цінні папери України (укр.). – 2008. - №24. – С.18-19.

6. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні // Фінанси України. – 2008. - №4. - С.32-38.