WEB-ресурс научно-практических конференций

Курило С.В.

Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління

МЕРЕЖЕВА ЕКОНОМІКА

До кінця двадцятого сторіччя достатньо ясно визначилися деякі риси, які стануть домінуючими ознаками економіки наступного століття.

Розвиток глобальних інформаційних і комунікаційних технологій дає можливість формуванню нового глобального електронного середовища для економічної діяльності.

Одна з назв цього нового середовища є « мережева економіка».

Метою « мережевої економіки» є визначення середовища в якому будь-яка компанія або індивід, що знаходиться в різних точках економічної системи, можуть контактувати легко із мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією або індивідом спільної роботи для торгівлі, для обміну ідеями і ноу-хау або просто для задоволення.

До основних процесів формування « мережевої економіки» відносяться чотири основні процеси, які визначають формування і розширення масштабів мережевої економіки:

1. Оскільки мережева економіка може «жити» тільки в

інформаційно-комунікативному середовищі, створюваним глобальною мережею Інтернет, то базовою умовою її існування є розвиток і розповсюдження Інтернет-технологій .

2. Привабливість і ефективність мережевої економіки залежить від наявності в ній критичної маси економічних агентів і відповідної інфраструктури, яка робить можливою їх діяльність.

3. Нові можливості глобальних комунікацій між людьми дають їм нові інструменти для реорганізації форм їх спільної діяльності. Ці інструменти використовуються для розробки принципів мережевої організації.

4. Різні види економічної інфраструктури стають ефективнішими, коли починають користуватися можливостями Інтернет-технологій . Це приводить до модернізації інфраструктури в економіці і створення мережевих інституційних структур.

До основних особливостей і відмінностей мережевої економіки відносяться:

1. У мережевій економіці цінність продуктів праці витікає з їх можливості, подібно до того, як цінність факс-машин росте при збільшенні кількості людей, які ними володіють. Поява в мережі небагатьох додаткових об’єктів може істотно збільшити позитивний ефект для всіх користувачів.

2. Цінність участі в мережевій економіці росте експоненціально від зростання числа учасників. Це зростання «засмоктує» в мережеву економіку все нових і нових учасників. Приклади такого зростання спостерігаються найчастіше у великих корпораціях мережі Інтернет.

3. Будь-яке експоненціальне зростання має «точку перелому», після якої зростання бізнесу, виробництва або самої мережі перетворюється на лавиноподібну подію. Властиві мережевій економіці низькі постійні витрати, неістотні граничні витрати і швидке розповсюдження продукції зменшують часовий інтервал, який зазвичай потрібно пройти до початку швидкого зростання в індустріальній економіці. Зменшення часу на «розкручування» означає для всіх учасників економіки необхідність підвищення уваги до подій, що відбуваються, з тим, щоб не пропустити момент, коли той або інший процес, ініціатива або інновація вже сприймаються серйозно.

4. Основний закон мереж відомий як закон зростаючої віддачі. Але на відміну від індустріальної економіки, де зростання віддачі є результатом титанічних зусиль окремих компаній і їм же дістаються всі вигоди від цього, мережеве збільшення віддачі створюється всією мережею і розподіляється в ній між усіма. Агенті, користувачі, конкуренти разом створюють цінність мережі, хоча результати збільшення віддачі можуть бути розподілені нерівномірно між ними.

5. Різноманітна, інтерактивна і надзвичайно пластична мережева економіка нагадує біосистему , в якій життя вирує, - виникають нові ніші і тут же зникають, конкуренти виявляються то попереду тебе, то позаду. Організаціям доводиться постійно видозмінюватися, щоб не опинитися в положенні «кращий в світі експерт в швидко відмираючій технології». Доводиться поступатися досконалістю і пристосованістю до ринку, що склався, і ставати хай менш досконалим і пристосованим, але гнучкішим і децентралізованим, і вміти на самому піку успіху вчасно «провести демонтаж» продукту або цілого сектора і спрямуватися до нового досягнення.

Висновок. Настання мережевої економіки виглядає як неминучість, оскільки в своїй екологічній ніші вона виглядає ефективнішою, ніж інші форми управління.

Список літератури:

1. Цвильов Р.І. Постіндустріальне розвитку. Уроки для Росії. -М: Наука, 2002. - 206с.

2. Російська Віртуальна Лабораторія для Економістів і Соціологів, 2001. - http://rvles.ieie.nsc.ru/

3. Економіка в новому інформаційному просторі, РВЛЕС, 2002. - http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/