WEB-ресурс научно-практических конференций

Соколов А.В.

Академія муніципального управління

РОЗШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Оскільки інформаційний простір є неоднорідним, то інформація стає рідкісним благом, при цьому завжди виникатимуть витрати по отриманню інформації, що включають всі витрати, пов'язані з відкладанням певних операцій.

Очевидно, що відкладати здійснення різного роду операцій і контрактів, збираючи інформацію до безкінечності, надто невигідно і недоцільно. Тому раціональний продавець (мається на увазі інформація для продажу) придбаватиме інформацію лише до тих пір, поки очікуваний граничний виграш від цього буде більше, ніж очікувані граничні витрати на придбання інформації [ 4, с. 216 ].

Слід відзначити , що неоднорідність інформаційного простору може бути як зовнішня, так і внутрішня. Зовнішня неоднорідність характеризується ситуацією, коли не вся інформація доходить до суб'єкта економічної діяльності. У свою чергу при внутрішній неоднорідності інформаційного простору не вся інформація, що доходить до економічного суб'єкта, їм сприймається.

Такі чинники, як реклама, різні методи маркетингу, нейролінгвистичне програмування, спрямовані на формування внутрішнього сприйняття людини, надалі викликають внутрішнє спотворення інформаційного простору, і саме на цьому засновано дію реклами. Саме внутрішнім викривленням інформаційного простору дуже часто може бути пояснене ірраціональна поведінка людини, оскільки поведінка суб'єктів ринкових відносин пов'язана не тільки з об'єктивними зовнішніми умовами, але і з їх суб'єктивною внутрішньою оцінкою.

По суті, це є ні ніж іншим, як внутрішнім спотворенням інформаційного простору, який передається в зовні, викликаючи зовнішні спотворення даного простору. Це виражається в появі недостовірної інформації, яка може надати дію на інших. Розглядаючи спотворення ринкового інформаційного простору слід особливо виділити ситуації, коли окремі економічні суб'єкти упроваджують на ринок наперед недостовірну інформацію, спрямовану на дезинформацію інших суб'єктів ринку з метою отримання комерційної вигоди і додаткових економічних переваг.

Необхідно відмітити, що чим більше початковий ринок, тим більше ймовірність спотворення інформаційного простору, усередині якого виникають зони відносної однорідності, переміжні зонами сильних спотворень. При цьому, як правило, інформація, призначена для всіх учасників ринку, підміняється інформацією, орієнтованою на окремі суспільні групи, приватною інформацією.

Тобто, як указував один з основоположників кібернетики Вінер Н., великі спілки, схильні цьому підривному впливу, мають набагато менше суспільно доступній інформації, ніж малі спілки, не кажучи вже про окремих людей, з яких складаються всі спілки [ 3, с. 259 ].

На думку Бела Д. інформація – це влада, а доступ до інформації є умова свободи [ 2, с. 29 ]. В зв'язку з цим очевидно, що нерівномірність інформаційного простору приводить до економічного розшарування суспільства. При цьому теза про те, що неприступність інформації веде до створення монополій і збагачення одних за рахунок інших набуває сьогодні особливого значення [ 1, с. 62 ].

Висновки. Враховуючи, що в справжніх умовах інформація розподіляється між її споживачами за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), очевидно, що саме їх власники можуть робити значний вплив на життя суспільства. Маючи контроль над засобами по розподілу інформації, їх власник зрештою зосереджує владу.

Список літератури:

1. Аверкиев А.Б. Инновационная деятельность по созданию информационного пространства управления предприятием на основе реинжиниринга. – М.: Экмос, 1999. – 196 с

2. Козаченко А.В., Воронкова А.Э., Медяник В.Ю., Назаров В.В. Малый бизнес: устойчивость и компенсаторные возможности. Монография. – К . : Либра, 2003. – 328 с.

3. Смирнова В.В. Инновационная деятельность предприятий и приоритеты развития // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003.– № 1 (59). – С. 258–261.

4. Смирнова В.В. Принципы и направления обеспечения информационной безопасности предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2004.– № 10 (80). Ч. 1. – С. 215–219.