WEB-ресурс научно-практических конференций

Дудка Ю.П.

Рада по вивченню продуктивних сил України, м.Київ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

До багатьох теоретичних проблем становлення міжнародних економічних відносин, від розробки яких залежить ефективність економічної та господарської практики, відноситься проблема економічних інтересів. Вироблення і реалізація відповідної економічної політики припускає адекватне уявлення про природу, типи, форми, і різновиди економічних інтересів, способи їх узгодження і реалізації, що зважає на специфіку економіки в період становлення ринкових відносин та інтеграції України в світо господарський простір.

Тривалий час, в умовах планової економіки, головною рушійною силою був державний інтерес, а інтереси інших суб'єктів враховувалися і реалізувалися на основі жорсткої директивної ієрархії. При переході до ринку сукупність інтересів формується і реалізується в новому економічному і правовому полі. У системі реалізації економічних інтересів до найважливіших пріоритетів належить забезпечення економічної безпеки, оскільки вона є базою незалежності держави, умовою стійкого і ефективного розвитку економіки [1]. Разом з деякою хаотичністю реформ, викликаною недостатньою орієнтацією на довгострокові інтереси нації, недооцінка проблеми вироблення нової соціально-економічної політики, може призвести не тільки до важких соціальних наслідків, але і до втрати як економічної, так і національної безпеки країни.

У такій ситуації дослідження реалізації економічних інтересів в аспекті гарантування економічної безпеки, враховуючи постіндустріальні тенденції розвитку сучасного суспільства, набуває особливої актуальності. Наукові основи національної економічної безпеки в частині забезпечення національних інтересів України займають важливе місце в працях Білоруса О.Г., Гейця В.М., Глазьєва С.В., Данилишина Б.М., Жаліло Я.А., Степаненка А.В., Філіпенка А.С., Хвесика М.А. та інших авторів. Проте комплексне дослідження проблеми реалізації економічних інтересів в нових для України економічних умовах сьогодні знаходиться практично на початковому етапі. На даний момент слабо вивчені питання стабілізації економічної системи через досягнення рівноваги реалізації економічних інтересів суб'єктів її структурних елементів. Потрібен глибший аналіз впливу на характер реалізації інтересів соціальних суб'єктів структурної трансформації економічного господарства. Потребують серйозного вивчення питання, пов'язані з економічною безпекою країни, державним регулюванням процесу реалізації економічних інтересів.

C ьогодні відбувається зміна структури всіх аспектів економічного життя в Україні. Трансформуються соціальні та економічні інститути, змінюються структури, пов’язуючі ці інститути в єдине ціле. Зміни відбуваються і на нижчому рівні – організацій та домогосподарств. Слід мати на увазі, що національні зміни відбуваються на фоні глобальніших, світових трансформацій. Перш за все, руйнування біполярного світу і встановлення експолярності сучасного світогосподарського простору [2] . Окремою проблемою в умовах розвитку трансформаційних процесів виступає гарантування високого рівня економічної безпеки.

Важливим моментом в наукових диспутах присвячених тематиці економічної безпеки було те, що термін «економічна безпека» почав "розмножуватися поділом". З’явилися продовольча, лікарська, паливна, сировинна, технологічна "безпеки", що претендують якщо не на власний науковий статус, то принаймні на своє місце в суспільно-політичних дискусіях [3] . Взагалі поняття безпеки стало застосовуватися практично до всіх галузей, що переживають кризу, і чим глибша криза (і сильніше її галузеве лобі), тим сильніші позиції прихильників відповідної доктрини. Безумовним лідером стала продовольча безпека. Крім того, поняття економічної безпеки було виведено з національного і міжнародного на мезоекономічний (регіональний) і мікроекономічний рівень (рівень підприємств). З повною серйозністю ведуться дискусії присвячені питанням "регіональної економічної безпеки", "економічної безпеки підприємств" і навіть "економічної безпеки особистості" [4]. І якщо в першому випадку часто вдається зберегти зв'язок з проблемами національної економічної безпеки (хоч і тут часом важко зрозуміти, чи йде мова про "регіональне вимірювання економічної безпеки або про власне економічну безпеку регіону"), то для характеристики економічної підприємств відверто використовується система показників фінансового положення і результатів господарської діяльності, а для розгляду економічної безпеки особистості – показники рівня життя.

Підводячи риску під коротким обговоренням результатів дискусій у вітчизняній економічній науці з питань економічної безпеки, констатуємо: проблем в даній сфері залишилося дуже багато, щоб можна було зробити висновок про задовільність концептуальної розробки тематики ЕБ. Ця обставина робить актуальним звернення до більш широкої теоретичної перспективі розгляду відповідних питань в контексті соціально-економічних трансформацій.

Список використаних джерел:

1. Паньков В. Экономическая безопасность / В. Паньков // Инте р линк - 1992 № 3 . – С . 114 .

2. Абалкин Л И Экономическая безопасность России угрозы и их отражение / Л . И . Абалкин // Вопросы экономики — 1994 № 12 - С . 5 .

3. Степаненко А.В. Глобалізація, конкурентоспроможність й економічна безпека: проблеми взаємодії та взаємозв’язку // Продуктивні сили України. - №1(002) 2007. – С.71-84.

4. Глазьев С. Ю. Безопасность экономическая // Политическая энциклопедия . - М ., Мысль, 1999 - Т . 1 . – С . 113 .