УКРАЇНА В ПОШУКАХ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VI Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ" (25-26 травня 2009 року)

Лопата Н.П.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана

УКРАЇНА В ПОШУКАХ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ

Україна після розпаду Радянського союзу переживає кризові явища в суспільстві. Правляча еліта того часу всі зусилля зосереджувала на формальних економічних реформах, жодної уваги не приділяючи тому страшенному зламу, що відбувався в свідомості людей, так як будь-які трансформаційні процеси в суспільстві оголюють його ціннісні орієнтири. Ідеологія, що панувала в Союзі, була зруйнована, і керівництво кожної створеної незалежної країни мало взяти на себе відповідальність не тільки за «примноження» багатства країни, але й за створення системи цінностей конкретної держави, яка була б тим стрижнем, що об‘єднував людей, робив націю стійкою та витривалою за будь-яких обставин, саме тією мобілізуючою силою, що спричинила свого часу такі явища як «японське» або «німецьке диво».

На жаль, саме в Україні, яка завжди славилась високою духовністю, соціокультурні та моральні аспекти справи того часу до уваги не бралися зовсім. Ззовні Україна того часу виглядала так: третина населення була залучена до кримінальної діяльності, третина – займалась дрібною комерцією, третина (з духовними потребами і відсутністю, як уже зазначалося, вітчизняної пропозиції на свій попит) – «просвітлялися» в релігійних сектах сумнівної репутації (західний ринок відреагував відразу ж).

Отже, минуло майже 18 років, Україна сьогодні: 1) визнана країною з ринковою економікою; 2) офіційно задекларувала євроінтеграційні прагнення. Що ж за ці роки було зроблено для інтелектуального та духовно-культурного виховання нації, чи було побудовано систему цінностей та вжито заходів для її запровадження через ЗМІ, навчальні заклади всіх рівнів, соціальну рекламу, тематичні телепрограми тощо. Звичайно ні, бо це ніхто не купує. Тому вся країна дивиться телесеріали та шоу з політиками, бо це користується добрим попитом, а «далеку стратегію» в кращому випадку реалізуємо на папері або з трибуни гарно написаним текстом.

В табл.1 запропоновано порівняльну характеристику європейської та американської систем цінностей [1, с.26 ].

Таблиця 1 . Європейська та американська системи цінностей

Цінності «європейської мрії»	Цінності «американської мрії»
1. Універсалізм: рівність всіх історичних суб‘єктів, відсутність утопічних, месіанських проектів, метанарративів .	1. Партикуляризм (вибірковість, месіанство, метанарративи ).
2. Суспільний домен: ком‘юніті як різновид колективізму, істотна роль держави.	2. Індивідуалізм (антропоцентризм).
3. М‘який вплив ( soft power ): силові методи рішення проблем як крайній захід.	3. Жорсткий вплив ( hard power ).
4. Секулярність . Одним зі свідчень того, що ціннісні відмінності Європи та США носять не тільки другорядний характер. Для 60% американців релігія «дуже важлива» в їх житті; в Європі, навіть в Польщі та Італії, так вважають тільки 30%, в Британії – 16%, в Швеції – 10%. Для 80% американців Бог має «дуже велике значення», а для ? датчан, шведів та норвежців – жодного .	4. Релігійність (суміш пуританізму з маніхейством ).
5. Якість життя: соціальний ринок, принцип «працювати, щоб жити, а не жити, аби працювати».	5. Ідеал збагачення.
6. Стійкий розвиток: Кіотський протокол тощо.	6. Матеріальний, лінійний прогрес.
7. Розмаїття культур: етнічна, національна, культурна мозаїки.	7. Асиміляція («плавильний котел»).
8. Права людини, в т.ч. зв‘язок права власності з соціальною відповідальністю.	8. Абсолютизація права власності (економіка акціонерів).
9. Багатосторонність: консенсус як інструмент рішення внутрішньо та зовнішньополітичних задач.	9. Односторонність ( юнілатералізм ).
10. Взаємозалежність: включеність , пул суверенітетів.	10. Автономність, незалежність («хто не з нами, той проти нас», коаліції бажаючих). Це система цінностей модернізму, комбінація християнської есхатології та утилітаризму Просвітництва.

Проаналізувавши європейську та американську системи цінностей з наявною ситуацією в Україні, можна дійти висновку, що на сьогоднішній день наявна значна подібність з американською системою. О.А. Громико пояснює це тим, що Америка, як і Україна, розвиваються в координатах епохи модернізму.

Проте Україна обрала шлях євроінтеграції. Ж.М. Баррозу підкреслив, що «стратегічний вибір прийняття європейських цінностей представляє собою лише початок довгого процесу інтеграції до ЄС» Європейська інтеграція - це "перш за все, процес суттєвих структурних реформ усередині країни, кінцевою метою яких є поліпшення добробуту українського народу". За словами голови ЄК, спочатку такі реформи "можуть бути болісними, але вони дадуть змогу залишити велику спадщину майбутнім поколінням - створити процвітаючу і новочасну Україну, інтегровану до європейської сім'ї" [3].

Сучасний французький історик і філософ в підтвердження цього так висловив свою думку: «Я би сказав європейцям: «Ви не існуєте! Європейців немає в природі. Європа – це культура. А культура є робота над собою, вирощування самого себе, зусилля з асиміляції того, що перевершує індивіда. Отже, Європу неможливо успадкувати, кожен має її сам завоювати. Неможна народитися європейцем, можна працювати, аби стати ним...» [2, с.282].

Тому географічне положення в Європі ще не гарантує Україні високого статусу європейської держави. А починати треба з найголовнішого – донести до свідомості кожного члена суспільства «європейську мрію».

Список літератури

1. Громыко А.А. Интересы России, США и «европейская мечта» // Прогнозы и стратегии. – 2007. – № 1. – С.24-29.

2. Приоритеты и ценности социально-экономической политики стран Евросоюза: Монография / Под общ. ред Н.П.Шмелева и В.В.Перской . – М.: Изд-во РАГС, 2008. – 392 с .

3. http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=807628 .

WEB-ресурс научно-практических конференций

Навигация

Наши конференции

Подписка