WEB-ресурс научно-практических конференций

Ващук О.В., Карапетян Д.Р.

Нікопольський економічний університет

МАСШТАБНІСТЬ АГРОВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Забезпечення потреб населення країни у продуктах харчування, а у масштабах економічної системи – гарантування продовольчої безпеки, безпосередньо залежить від умов та стану розвитку сільськогосподарського виробництва. Аграрний сектор поєднує взаємозалежні складові економіки: сільське господарство та харчову і переробну промисловість. Але від рівня розвитку аграрного виробництва залежать і інші галузі (транспорт, торгівля тощо).

У світлі сучасних проблем глобалізації та тенденції посилення світової продовольчої кризи, особливої гостроти та актуальності набувають питання забезпечення харчовими продуктами населення як України, так і інших держав. Не зважаючи на це, на сьогоднішній день спостерігається стрімка тенденція до деіндустріалізації сільського господарства (основний капітал галузі у порівнянні з 1990 р. зменшився майже у 2 рази, інвестиції – майже у 4 рази). Все це впливає на обсяги аграрного виробництва, які також зменшилися. Особливого скорочення обсягів виробництва (майже у 2 рази) зазнало тваринництво. І це при тому, що в Україні майже завершено роздержавлення сільськогосподарських земель і передача їх у власність особам та громадянам ( станом на 2007 р. у державній власності залишилось 49,3 % земель, а у приватну та комунальну власність передано 50,7 %) [1]. Приватизація землі відродила приватне господарювання, яке на думку більшості вчених, найефективніше із усіх існуючих. Зазначене створило умови для формування поліформічних видів власності на селі, що призвело в основному до створення великої кількості дрібнотоварних, переважно фермерських господарств, і розпад великотоварних (колгоспних) підприємств.

За визначенням Шкільова О.В., на сьогодні оренда землі виступає єдино можливим механізмом реалізації прав власності на земельний пай, бо дрібний власник не в змозі організувати високотехнологічне товарне виробництво сільськогосподарської продукції, бо не має для цього необхідних засобів виробництва [2, с.7].

Аналіз динаміки розподілу сільськогосподарських підприємств України за організаційно-правовими формами господарювання за останні роки засвідчує , що частка фермерських господарств постійно зростає ( із 60910 зареєстрованих у 2002 р. агропідприємств, фермерськими були 42774, тобто 70,2 % від загальної кількості, а у 2008 р. – із 58387 підприємств (загальна кількість підприємств зменшилася на 2523 одиниці, або на 4,1 % ) фермерськими були 43475, тобто 74,5 % від загальної кількості підприємств (збільшення склало 701 підприємство, або 1,6 %) [1].

Більшість національних дослідників у аграрній сфері стверджують, що рентабельними можуть бути лише підприємства, що використовують в обробітку від 400 га землі [3, с.36]. Але аналіз структури сільськогосподарських підприємств за розмірами землі в обробітку (табл. 1) засвідчує, що частка сільськогосподарських угідь, які обробляли дрібнотоварні господарства, складала у 2007 р. всього 14,2% від загальної кількості угідь, тобто у середньому на одне підприємство припадало 68,0 га . Із 51456 зареєстрованих підприємств, лише 8837 обробляли від 500,1 до 10 000 га . Частка великотоварних підприємств у загальній кількості агропідприємств складала у 2007 р. всього 15,1 %, але вони обробляли 85,8 % усіх сільськогосподарських угідь. На одне підприємство за групами від 500,1 - 2000,0 га , від 2000,1 – 10 000,0 га , від 10 000,0 га і більше - у середньому відповідно припадало 1080,0 га , 3547,6 га та 14146,9 га на одне підприємство:

Таблиця 1 Розподіл діючих аграрних підприємств за розміром сільськогосподарських угідь, 2007 р. [1]

Проведений аналіз засвідчує, що саме через дрібнотоварність аграрні підприємства не здатні конкурувати із монополізованими підприємствами по переробці та реалізації сільськогосподарської продукції. Особливість селянського менталітету та недосконалість державно-правової і фінансово-економічної забезпеченості, це основні ( на наш погляд) негативні чинники, які не стимулюють фермерів до об’єднання у великі виробничі кооперативи, які б відстоювали їх інтереси. І тому, на сьогодні має місце диспаритет цін на агропродукцію, що знижує ефективність та прибутковість сільськогосподарських товаровиробників.

Негативом виступає і термін заключення договорів оренди землі (більше 80 % договорів заключні строком на 1 -5 років), що послаблює економічні інтереси агровиробників, бо відсутня довготерміновість орендних відносин.

Негативно впливає на агровиробництво і утримання на протязі тривалого періоду середньорічної заробітної плати у сільському господарстві на найнижчому рівні серед усіх галузей економіки країни. У 2000 р. середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників по Україні становила 230 грн., а у сільському господарстві - 114 грн. (нижче майже у 2 рази). У 2007 р. відповідно: 1351,0 грн. і 771 грн. Активна міграції сільської молоді (до міст та за кордон), негативно впливають і на демографічно-відтворювальний процес не тільки на селі, а і в країні. Зупинити та відрегулювати зазначені проблеми допоможе лише виважена аграрна політика держави, спрямована на суттєву підтримку агровиробників та сільських територій.

Отже, створення економіко-правових умов для кооперування дрібнотоварних агровиробників повинно стати пріоритетом державного регулювання аграрних відносин, що забезпечить підвищення ефективності аграрного виробництва. Україна, як держава з великим аграрним потенціалом, здатна забезпечити населення необхідними продуктами харчування і стати значним експортером агропродукції. Але без реконструктизації та технічного переоснащення сільського господарства, без використання високоефективного біокліматичного потенціалу, без бюджетної допомоги, без формування великотоварних підприємств та без розбудови інфраструктури аграрного ринку не можливо виробити конкурентоспроможну агропродукцію.

Література:

1. Статистичний щорічник України за 2007 р. – К.: Консультант, 2008. – 524 с .

2. Шкільов О.В. Ефективність використання орендованих земель і збереження їх родючості // Економіка АПК. - 2008. - № 6.- С.7-11.

3. Павлышенко М. П риватизац и я земли и ее социально-экономические последствия // Экономика Украины. - 2008. - № 12. – С. 29-39.