WEB-ресурс научно-практических конференций

Ковбан C.П.

Житомирський економіко-гуманітарний інститут

ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ЯК ЦИКЛІЧНА СКЛАДОВА ТА ЇЇ ПРОЯВИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

У статті досліджено сутність економічних криз, зокрема особливостей їх прояву на регіональному рівні та основних проблем, що потребують вирішення.

Постановка проблеми. Світова економічна криза зробила свій внесок у посилення кризової ситуації в Україні. Нестабільність та кризовий стан економіки негативно вплинув на всі сфери суспільного та економічного життя країни. Розшатана фінансова система, серйозно загострилась проблема спаду виробництва, знецінення грошей та зниження попиту, посилилось зубожіння населення. Все це негативно впливає на діяльність окремих підприємств, більшість з них стає неплатоспроможними. Рівень добробуту і життя суспільства говорить про недоліки у виборі і реалізації антикризових заходів.

Ситуація, що склалася в Україні потребує аналізу та вибору оптимального шляху щодо приборкання інфляційних процесів і досягнення стабілізації економіки. В залежності від ступеня загострення кризи необхідно розробляти систему антикризових заходів. Тому однією з важливих проблем є здійснення ефективної політики виходу з гострої економічної кризи, формування механізму подолання кризових явищ. Важливим у реалізації антикризової політики є регіональний підхід, адже наслідки та глибина прояву кризи у кожному регіоні різні залежно від соціально-економічної структури, умов та рівня економічного та соціального розвитку.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. На протязі багатьох років економісти вели дискусії про причини, наслідки циклічних коливань та кризових явищ. З моменту першої економічної кризи вчені намагалися з’ясувати причину цього явища, виробити рекомендації для його усунення. Відтоді називалося до двох сот причин їх виникнення. В економічній науковій літературі теоретичні питання щодо причин виникнення та сутності економічних криз розглянуто в працях Дж.М . Кейнса, Р. Харрода , Дж . Хікса , А. Хансена.М . Туган-Барановського , Шпітгофа та ін.

Метою статті є дослідження сутності економічних криз, зокрема особливостей їх прояву на регіональному рівні та основних проблем, що потребують вирішення.

Викладення основного матеріалу. Відомо, що важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійний, а хвилеподібно зростаючий характер. Обсяг реального валового внутрішнього продукту, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. В економічній літературі такі зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості й доходах називають економічними коливаннями [5] .

Економічний цикл представлений окремими послідовними фазами: спад (криза), дно (депресія), пожвавлення, вершина. Всі фази циклу мають певні функції, в кожній фазі містяться умови перетворення її в іншу фазу. Піки і впадини відмічають поворотні точки циклів [4] .

Економісти стверджують, що важливим елементом механізму саморегулювання ринкової економіки є криза. Вона виявляє не тільки межу, але й дає імпульс розвитку економіки, виконуючи стимулюючу („очищувальну”) функцію. Це пов’язано з тим, що, по-перше, криза, знецінюючи основний капітал, створює умови для оновлення виробничого апарату. По-друге, криза примушує підприємства оновлювати основний капітал на новій технічній базі, умови для якої створюються науково-технічним прогресом. Моральне зношення техніки і динаміка науково-технічного прогресу перетворюють оновлення основного капіталу в синхронне в масштабі всієї економіки. А мінливість кон’юнктури в ринковій економіці надає масовому оновленню основного капіталу додаткову нерівномірність (стрибок). Тому реальний циклічний процес обумовлений оборотом основного капіталу, науково-технічним прогресом, динамікою кон’юнктури [7].

Під час економічної кризи має місце скорочення попиту на товари, а також виникає надлишок їх пропозиції. Скорочення обсягів збуту товарів призводить до зменшення виробництва, вивільнення працівників та зростання безробіття. Зниження платоспроможності населення ще більше утруднює збут товарів та надання послуг. Усі економічні показники стану народного господарства погіршуються. Відбувається падіння рівня заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін [2].

Дослідження багатьох економістів підтвердили, що криза найчастіше протікає досить бурхливо. Більшість підприємств не відразу помічають її початок, бо, прагнучи збільшення прибутків, втрачають відчуття міри, нехтуючи поведінкою конкурентів (кожен беззастережно збільшує випуск продукції). Між моментом вкладання капіталу, який постійно росте в ціні (наприклад, створення нових машин та збільшення кількості обладнання) і випуском додаткової продукції минає деякий час].

Збільшення капіталовкладень та розширення виробництва триває до того моменту, коли раптом на ринок надходить товарів значно більше, ніж їх може бути продано за встановленими цінами. Затримка на складах, які повинні весь час поповнюватись, викликає підвищення плати за зберігання (на основі підвищення процентних ставок за кредити), а це веде до розпродажу товарів. Це стосується, в першу чергу, гуртової торгівлі, яка змушена скорочувати свої замовлення. В результаті цього зменшується виробництво споживчих товарів, а це впливає на обсяг виробництва сировини та зменшує попит на машини. Якщо до цього зберігався певний рівень зайнятості за рахунок скорочення часу зайнятості, то тепер все частішими стають звільнення з роботи. Зменшення кількості споживачів відчувається все сильніше. Підприємства переживають платіжні труднощі, оскільки через зменшення обсягу збуту або через падіння цін вони не можуть сплатити дорогі кредити, які вони взяли для розширення виробництва (з розрахунку на очікувані прибутки). Частина підприємств терпить крах.

Якщо криза як перша стадія падіння кон’юнктури відзначається бурхливим протіканням, то наступна за нею депресія досить повільно доходить до своєї крайньої економічної межі. Виробництво все зменшується, починається безробіття, немає підстав для капіталовкладень, бо немає попиту на продукти виробництва [1] .

Найнижча точка спаду, або депресія, - це фаза, в якій виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. Ця фаза циклу може бути як короткочасною, так і тривалою. Під час депресії має місце просте відтворення, тобто обсяги виробництва не збільшуються, проте й не зменшуються. Але поступово реалізуються товарні запаси, які виникли на попередній фазі циклу. Рівень безробіття хоча і залишається високим, але стабільним. При зменшеному обсязі виробництва ставка позичкового відсотка падає до своєї мінімальної позначки. Проте поступово зростає сукупний попит, збільшується маса вільного грошового капіталу, падає рівень банківського відсотка за кредит. Все це є свідченням того, що поступово готуються умови для наступного пожвавлення виробничої та комерційної діяльності [2].

Оскільки основними елементами економічної системи є продуктивні сили, техніко-економічні відносини, організаційно-економічні відносини, економічна власність і господарський механізм, то економічна криза означає глибокий розлад кожної з цих підсистем, а водночас і тимчасове вирішення властивих їм суперечностей [7].

Основними проблемами, які потребують вирішення під час економічної кризи являються низький рівень випуску продукції, високий рівень безробіття та нестабільність рівня цін на вільних ринках [6].

Проте, для того щоб вирішити всю проблематику конфлікту цілей, економічна політика прагне на практиці до компромісів: пріоритет цілі, найбільш схильній небажаному впливу, з урахуванням інших цілей [6].

Отже, досягнення однієї з цілей може здійснитись лише за рахунок іншої. При цьому говорять про магічний трикутник, маючи на увазі основну несумісність між поняттями повної зайнятості, розвитку та стабільністю вартості грошей.

Гармонійність цілей значно рідше зустрічається в економічній політиці і, на відміну від антиномічних цілей, вони без перешкод взаємодіють одна з одною. Так, повна зайнятість ні в якому разі не підтримується за рахунок розвитку, навпаки, вони взаємодіють між собою досить гармонійно. Подібний взаємозв’язок між конвертованістю грошей та справедливим розподілом прибутків [1].

Висновки

Отже , основною характеристикою економічної кризи є те, що вона глибоко вражає і руйнує народне господарство. Вона виявляє не тільки межу, але й дає імпульс розвитку економіки, виконуючи стимулюючу функцію. Проявляється криза у значному спаді виробництва, масових банкрутствах підприємств, зростанні безробіття та ін. Тобто, усі економічні показники стану народного господарства погіршуються.

Оскільки економічна криза гальмує розвиток територій та місцевих економічних систем, важливим аспектом є визначення ролі місцевих органів влади, місцевого самоврядування, бізнесу, профспілок у пом ’ якшенні негативних наслідків кризи на регіональному рівні.

Тому знання природи економічних криз, причин і можливих наслідків дає можливість приймати правильні рішення щодо впливу на економічні процеси.

Література

1. Вальтер Фремут , Густав Рааб Як функціонує наша економіка? Актуальні питання економіки: Пер. з нім. – Л.: „Світло й Тінь”, 1997. – 183с.

2. В.Г. Федоренко , Ю.В. Ніколенко , О.М. Віденко, М.П. Денисенко, М.М. Руженський Основи економічної теорії: Підручник /За науковою ред. проф.. Федоренка В.Г. – 2-ге вид. перероблене і доповнене. – К.: Алеута, 2007. – 519 с.

3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 /Ред. кол .: ...С.В. Мочерний ( відп . ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с.

4. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс : принципы, проблемы и политика: В 2 т. Т. І: Пер. 16-го англ .. изд . – М.: ИНФРА-М, 2007. – ХХVІ, 467 с.

5. Панчишин Степан Макроекономіка: Навч . посібник. – К.: Либідь, 2001. – 616 с.

6. Пол А. Самуэльсон , Вильям Д. Нордхаус . Экономика : Пер с англ.. – М.: „БИНОМ”, „ Лаборатория Базових знаний”, 1997. – 800с.:ил.

7. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред . совет изд-ва „ Экономика ” ; Ин-т экон . РАН; гл. ред. Л. И. Абалкин – М.: ОАО „ Издательство „ Экономика ”, 1999. – 1055с.