WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.е.н. Лендєл М.А., Попович В. О.

Мукачівський державний університет

ПРОБЛЕМИ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Сьогодні українська система пенсійного забезпечення переживає кризу, цілком порівнювальну з кризою кінця 1990-х років, - це криза фінансово необґрунтованих і соціально несправедливих пенсійних зобов’язань. Очікування поліпшення ситуації із економічним зростанням, як свідчить світовий досвід, є безпідставним, оскільки економічне зростання через індексацію пенсій відповідно до підвищення заробітної плати спричинює більше підвищення зобов’язань пенсійної системи порівняно з надходженнями до неї.

Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою системи соціального захисту населення. Частка пенсіонерів у складі населення дуже висока і на сьогодні складає близько 28,6%. При цьому вона в майбутньому неминуче буде збільшуватись і у 2015 році досягне 31%. Питома вага пенсійних виплат у сукупних соціальних трансфертах досягла 43%, у бюджетах домогосподарств вона складає 21% сукупних ресурсів [3].

Характеризуючи чисельність пенсіонерів, які отримують пенсії в органах соціального захисту безпосередньо в Закарпатській області за останні 8 років, можна побачити, що вона плавно змінюється в незначних частках (рис.1)

Рис.1. Динаміка розміру чисельності пенсіонерів в Закарпатській обл., тис. осіб

Таким чином, найбільша кількість пенсіонерів припала на 2004 рік – 285,5 тис. осіб, а станом на кінець минулого року вона зменшилася на 5,6 тис. осіб (приблизно 2%). На таке зменшення вплинуло скорочення виходу на пенсію осіб, які не досягли ще пенсійного віку. Проте така спадна залежність стосується лише деяких областей, а в загальному, як було відмічено вище, частка пенсіонерів в Україні невпинно зростає, і така тенденція спостерігається і надалі [ 2; С.500-507 ] .

Основні проблеми діючої системи пенсійного забезпечення в контексті ринкової трансформації економіки мають соціальний та економічний характер.

Аналізуючи проблеми соціального характеру слід відмітити, що діюча солідарна система пенсійного забезпечення є соціально несправедливою – у першу чергу і найбільшою мірою стосовно найбідніших верств населення.

Середній розмір виплачуваних пенсій дуже низький. Особливо обділені пенсіонери, які одержували високі заробітки і сплачували великі суми страхових внесків, але не належать до пільгових категорій і одержують пенсії відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення» [1].

На нашу думку, діюча солідарна система пенсійного забезпечення є також економічно необґрунтованою і фінансово неспроможною, що, у свою чергу, відображає проблеми економічного характеру. Надмірно високі ставки пенсійних внесків спричиняють додаткове навантаження на економіку. Роботодавці змушені сплачувати до пенсійної системи третину фонду заробітної плати, що підвищує собівартість продукції і знижує її конкурентоспроможність, стримує зростання заробітної плати, не сприяє залученню інвестицій, легалізації тіньового сектору економіки та доходів населення. Надмірне пенсійно-страхове навантаження на економіку звужує платіжну базу і джерела пенсійних надходжень.

Не враховуються особливості перехідного періоду, значна частина фізичних та юридичних осіб не сплачує пенсійні внески. Глибока і затяжна економічна криза породила тінізацію економіки та безробіття, суттєво підірвала і деформувала фінансову базу пенсійної системи. З 28,3 млн. осіб працездатного віку в офіційному секторі економіки зайнято лише 18,7 млн., а систематично сплачують внески лише 15,3 мільйона. Торік 130 тис. підприємств взагалі не сплачували страховий збір, звітуючи про відсутність господарської діяльності. Не сплачують зовсім або сплачують не повністю пенсійні внески багато громадян, які займаються підприємництвом, ведуть особисте підсобне господарство, здають в оренду землю, майно та житло, працюють за наймом без договору, або самозайняті . За оцінками експертів, від незареєстрованої підприємницької діяльності та незадекларованих доходів населення Пенсійний фонд щорічно недоодержує близько 2 млрд. грн. Низький рівень оплати праці і заборгованість з її виплати звужують базу нарахування пенсійних внесків.

На нашу думку, серед основних змін, які могли б привести до позитивних перетворень у сфері пенсійного забезпечення, можна виділити:

- посилити контроль за виконанням норм законів та постійне прослідковування законності у реалізації пенсійного забезпечення;

- подолання прогалин у пенсійному законодавстві, протиріч норм окремим законам щодо вказаного забезпечення;

- створення більш гнучкої системи пенсійного страхування;

- розроблення чіткого механізму захисту прав громадян у разі його порушення;

- контроль за рівнем поінформованості громадян стосовно будь – яких змін у пенсійному законодавстві.

Кабінет Міністрів України пропонує свої рекомендації щодо покращення існуючої пенсійної системи,а саме:

- З метою уникнення сплеску цін доцільно передбачити поетапну виплату заборгованості, накопиченої в результаті запровадження нового розміру мінімальної пенсії.

- Варто застосувати заходи стимулювання випереджаючого – порівняно з ВВП – зростання заробітної плати, що стане економічним підґрунтям виплати підвищених пенсій.

- З метою зниження адміністративних витрат і підвищення рівня сплати внесків на соціальне страхування запровадити єдиний соціальний внесок (в розмірі 25%) та створити єдину структуру, що займатиметься збиранням внесків на соціальне страхування на основі тісної співпраці з державною податковою службою.

Слід відмітити, що сучасна пенсійна система не є справедливішою у порівнянні з її минулим, оскільки зберігає нерівність прав громадян за професійною ознакою. Державні службовці, народні депутати, науковці, прокурори, судді, журналісти та деякі інші спецкатегорії продовжують одержувати пенсії значно більших розмірів за іншими правилами (законами), хоча сплачували, пропорційно заробіткам, майже такі самі страхові внески, що й інші громадяни. І хоч би які аргументи висували на захист цієї несправедливості, на нашу думку, таке нехтування статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність прав громадян, руйнує суспільну мораль.

Список використаних джерел

1 . Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

2. Статистичний щорічник Закарпаття за 2007рік/ Головне управління статистики. – Ужгород,2008.

3. Вісник Пенсійного фонду України [ Електронний варіант ] - http :// www . vpf . com . ua