Гвоздю С.Ю.

Національний університет «Львівська політехніка»

Формування інноваційного процесу в україні в умовах економічної кризи

На сьогодні до актуальних проблем економіки України можна віднести підвищення ефективності і конкурентоспроможності підприємств на основі їх постійного оновлення і розвитку галузей виробництва, які займаються наукоємкою діяльністю. Саме тому і виникає потреба в передових технологій.

Дана проблема гостро постала особливо в наш час. На даний час країни світу перебувають в умовах економічної кризи. Даний факт суттєво впливає на діяльність підприємств. Вони не спроможні запроваджувати зовсім новітні технології, тому в основному здебільшого використовують ремонт та модернізацію існуючого устаткування. Але ж устаткування не вічне, і постійне оновлення не є можливим. Необхідно врахувати цей фактор, крім того ефективне залучення у виробництво та використання інновацій сприяє зростанню організації і виводу її на нові ринки або закріплення їх на існуючих і розширення ринкової ніші. Саме тому будь-яке підприємство, яке ставить перед собою завдання: досягти високої конкурентоспроможності, повинно це усвідомити і відповідно приділити увагу своїй інноваційній діяльності.

В умовах світової кризи все актуальнішим постає питання про є забезпечення нормальних умов реалізації інноваційної діяльності.

На даний час в Україні спостерігається економічна криза, яка спричинює зниження обсягів виробництва, масове безробіття, банкрутства, які спостерігаються майже у всіх регіонах та інші негаразди, які негативно впливають на економіку держави.

Актуальність теми дослідження можна визначити навіть в тому, що на сьогоднішній день проблема формування інноваційного механізму функціонування в період кризи ще не достатньо висвітлені.

Повноцінна інтеграція України у світове співтовариство не буде можливою, якщо наша держава не буде здійснювати заходи щодо поповнення своєї науково-технічної бази та організаційних та технологічних нововведень.

Для інтегрування України в європейську спільноту і глобальну економіку конче необхідні стратегічні інновації у сфері комп’ютерних, інформаційних та комунікаційних технологій. Відставання України в розвитку електронної промисловості ще більше посилює її економічну залежність від західних країн, обмежує можливості створення власної інформаційної економіки, яка забезпечує найбільший приріст капіталів [1].

На даний час у сучасних провідних компаніях світу використовуються такі інновації, які дозволяють отримати високі прибуткі та пов’язані з операційною ефективністю.

Зокрема, розвиток інформаційних технологій став у значній мірі визначати економічний потенціал США й істотно впливати на його стан у світовому розподілі праці й міжнародній торгівлі. В США близько 75 % доданої вартості в промисловості отримувалося завдяки використанню інформації [2].

Але Україна не враховує ці показники. В ній відсутні будь-який комплексний аналіз перетворень в економіці із точки зору інноваційного спрямування, не враховується аналіз конкурентних переваг, а також адаптація досвіду зарубіжних країн щодо стимулювання інноваційної діяльності в умовах світової кризи до реалій України.

На теперішній час як інноваційна, так і науково-технічна політика в нашій державі є непослідовною, що зумовлює її неефективність. І як наслідок цього в Україні технологічне відставання, так як обладнання тільки ремонтується і дуже рідко на підприємствах запроваджуються певні новинки. Ще одним негативним фактором є зниження конкурентоспроможності економіки, який логічно випливає з попереднього. На внутрішньому ринку України вітчизняна продукція в порівнянні з зарубіжними аналогами програє щодо технологічності і новітньості.

Водночас провідні країни св іту вже давно створили і послідовно розвивають національні інноваційні системи. При чому поняття « національна інноваційна система» розглядається як поєднання трьох складових : науки, освіти та наукоємного виробництва , яке передбачає реалізацію інновацій . Державна п ідтримка зазначеного сегменту економічного розвитку у таких країнах є найважливішим пріоритетом , оскільки за рахунок впровадження нових технологій тут забезпечується близько 90 % приросту валового продукту [3].

Розвиток інноваційних структур в Україні сьогодні стримує недосконала нормативно-правова база. Практично не виконуються норми статей д іючих законів щодо фінансування та стимулювання науково-технологічної та інноваційної діяльності .

Зокрема , у Законі України ві д 16 січня 2003 р. «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні », ці самі пріоритетні напрями недостатньо конкретизовані та переважно зорієнтовані на третій та четвертий технологічні уклади .

П ріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні - науково , економічно і соціально обґрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності , спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній , екологічно чистій продукції , високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави [4].

Останніми роками Закони про Державний бюджет України фактично блокують норми законів України щодо ф інансування наукової , науково-технічної , освітянської сфери та розвитку інноваційної діяльності . Щорічне фінансування освіти фактично складає 4,5-5 % ВВП за визначеної Законом України «Про освіту » нормі – 10 % від ВВП. Ф інансування науково-технічної діяльності з Державного бюджету протягом останніх 5 років не перевищує 0,4 % ВВП за визначеної ст. 34 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність » 1,7 %.

На даний час н емає майже ніяких законодавчих стимулів щодо залучення до інноваційної та науково-технологічної сфер позабюджетних коштів , не стимулюються витрати промисловості на наукові дослідження і розробки , а також інвестиції в інноваційну сферу з боку банків та інших інвесторів .

Щорічне дослідження корпорацій, які здійснили найбільші інвестиції у дослідження та розвиток, виявило два основних фактори успіху: пов'язування між собою інноваційної моделі та корпоративної стратегії та постійний фокус на бажання клієнтів. Саме їх і повинна враховувати Україна для покращення її становища на світовому ринку.

Список літератури:

1. Report on the European Economy 2006 / CESifo Forum. – 2006, Special Issue.

2. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М.: Academia , 1999. – С. 21.

3. Власюк О.С. Інноваційна стратегія українських реформ: стан та пр іоритети // Стратегічні пріоритети , №1(2), 2007 р . , 102

4. З акон України « Про пр іоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні » від 16 січня 2003 р. { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3076- IV ( 3076-15 ) від 04.11.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.73, N 3421- IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }