WEB-ресурс научно-практических конференций

Кускова М.П.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

РОЗВИТОК НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Кінець XX ст. ознаменувався стрімким ростом високих технологій в галузях інформаційних технологій, мікро- і наноелектроніки , авіації та космонавтики, мікробіології, хімії, оптоелектроніки і лазерної техніки. Для комплексного використання цих наукомістких технологій необхідно проникнення однієї ідеї в інші галузі , адаптація нових методів і продуктів для інших сфер , формування нових секторів ринку високотехнологічної продукції .

Наукомісткі і високотехнологічні галузі в більшості країн св іту є найбільш динамічними секторами економіки , їх розвиток суттєво вплинув на місце конкретних країн у світовому господарстві та системі міжнародного поділу праці . Водночас , поглиблення міжнародного поділу праці значно розширило межі ринків технологій , інновацій та високотехнологічної продукції і все помітніше мі сце на ринку технологій на сьогодні належить ТНК.

На ринках високотехнологічної продукції домінують найбільш розвинуті країни - США, Японія , Німеччина , Великобританія , Франція , які володіють 46 макротехнологіями і контролюють 80% цих ринків . За деякими напрямками до них наближуються П івденна Корея, Малайзія , Сінгапур , Гонконг та інші нові індустріальні країни .

На сьогодні у високотехнологічному бізнесі , як і в цілому в економіці , склалися три основних центри - США, Японія і Західна Європа , між якими розгортається основна конкурентна боротьба . На США припадає 70% св ітового ринку біотехнологій , крім того 40% ринку інформаційних технологій , а також 43% ринку медичного обладнання . У цих напрямках також велику частку займають і європейські країни - відповідно 35 і 28%. Частка вітчизняної наукомісткої продукції на св ітовому ринку високотехнологічної продукції становить 0,05-0,1%.

Україна пропонує св ітові переважно сировину та напівфабрикатну продукцію , або так звані проміжні товарі . Товарна структура українського експорту залишається неоптимальною - енергоємною .

Сл ід також зазначити - якщо у в розвинутих країнах поворот до наукомістких технологій відбувся ще в середині 70-х років XX століття , то в Україні замість здійснення такого повороту слідували спочатку пошуки , а потім і руйнівні крайнощі .

За останні дванадцять років структурні зміни у виробництві в Україні призвели до значної втрати позицій високотехнологічних і наукомістких галузей промисловості з високою доданою вартістю . Відповідно , наявна структура промислового виробництва України не відповідає виробничій структурі розвинених країн св іту , а питома вага продукції високотехнологічних галузей є нижчою в декілька разів .

Значне місце в українській економіці займають традиційні ресурсоємні галузі . Відтворювальна структура промисловості України , яку оцінено за технолог ічними укладами (ТУ), не відповідає вимогам часу. Пануючий сьогодні у розвинутих країнах 5-й ТУ в Україні не перевищує п'яти відсотків промислового виробництва .

Головною проблемою, що гальмує розвиток високотехнологічного сектора економіки , залишається відсутність ф інансування , що сприяє скороченню чисельності наукових працівників . Недостатньо уваги приділяється питанням фінансового та матеріально-технічного забезпечення виконання наукових досліджень і розробок з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки .

Для України існує тільки один можливий шлях довгострокового стабільного росту - всебічний розвиток та розширення внутрішнього ринку високотехнологічної промисловості , п ідвищення його конкурентоздатності . Одним з таких напрямків вирішення цієї проблеми має бути використання високих технологій подвійного призначення ( мається на увазі космічних технологій , технологій оборонної промисловості та ін .). Це надасть можливість без значних капіталовкладень , за короткий термі н налагодити випуск високотехнологічної продукції для потреб внутрішнього ринку, змінити позиції вітчизняного ринку.

Відродження вітчизняного виробництва багатьох видів продукції машинобудування , в основі яких технології подвійного призначення , можуть стати одним із основних джерел збільшення доходної частини державного бюджету.

3 аналізу св ітового технологічного розвитку в регіональному розрізі випливає , що нині наявний надто високий рівень диференціації країн світу , тобто виразно виявляється глобальний технологічний розрив . Ві д розвитку нових технологій в абсолютному значенні виграють усі , тоді як у відносному , безумовно , виграють лідери : периферія залишиться периферією . Глобалізація головних ринків фактично не залишає для України ефективної можливості збереження поточної ситуації , що склалася в державі . Укра їна має почати формування нової економіки країни п ід впливом інтенсивних процесів створення та поширення знань в усі сфери життя суспільства .

Тому інноваційна модель розвитку України , посилення значимості держави на пр іоритетних , високорентабельних світових ринках високотехнологічної продукції - завдання національного масштабу, якому не має альтернативи .

Література:

1. Інноваційний розвиток економіки : модель, система управління , державна політика / З а ред. д-ра екон . наук, проф. Л.І. Федулової . – К.: “Основа”, 2005. – с. 287-292.

2. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / З а ред. Ю.М. Бажала . – К.: Ін-т екон . прогнозув ., 2002. – 320 с .

3. Оболенский В. Технологическое соперничество на мировом рынке // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №7. – с. 3-12.