WEB-ресурс научно-практических конференций

Данько І.С.

Мукачівський державний університет

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ТОВАРИСТВ НА РИНКУ

Конкуренція – одна з головних рис сучасної ринкової системи економіки. Завдяки конкуренції виникають нові товари та послуги, формуються нові ідеї, щодо реалізації товарів та послуг, відшукуються нові ринки збуту, нові способи і методи виробництва, вона дає простір задля самореалізації та є ефективним стимулятором вдосконалення товариства. Саме конкуренція тягне за собою прогрес в усіх сферах життя: науці, побуті, освіті та інших. Попит на ринку на товар або послугу того, або іншого виробника визначає наявність в того певної сукупності переваг, тобто сукупності якісних та кількісних характеристик, від яких залежить рівень цього ж попиту.

Ці переваги називають конкурентними, до них відносять: прибутковість, характер інноваційної діяльності, рівень продуктивності праці, ефективність стратегічного планування й управління, адаптивність тощо. Чим більше у товаровиробника конкурентних переваг, тим більший попит на продукцію, яку він виробляє. Важливим є також те, щоб у товаровиробника їх було більше ніж у його конкурента.

Дуже важливою конкурентною перевагою являється імідж товариства, оскільки споживачі переважно купують товар у виробників з позитивним іміджем, який створюється поступово. Він доноситься через зовнішні прояви: зовнішнього вигляду самого товариства, а також культуру мовлення працівників, рівень обслуговування. Обов’язковим елементом позитивного іміджу підприємства є культура організації.

Товариство функціонує за допомогою багатьох факторів: налагодженої системи управління, високої кваліфікації працівників, системи комунікації, просування товару, винайдення нових товарів та послуг, маркетингової системи. Один з найголовніших його показників є корпоративна культура. Вона впливає на різні аспекти діяльності товариства, зокрема, на відносини у трудовому колективі та відносини із зовнішнім середовищем.

Культура організації визначає сприйняття даного товариства іншими людьми, збільшення загальної ефективності і забезпечення довготривалого успіху. Отже, її можна вважати частиною іміджу товариства, оскільки поверхневий рівень культури, тобто видимий рівень включає елементи іміджу товариства такі як: мова, одяг, форма привітання, розміщення в просторі (відкриті або закриті приміщення), правила поведінки, фізичні символи, дизайн та інше.

В Україні багато товариств залишилися з радянських часів. Умови, які створилися на даний момент, встановили нові вимоги до якісного рівня управління товариством. Однією з основних проблем підприємств, які перейшли до акціонерної форми господарювання є невчасна зміна зовнішнього стилю та культури організації.

Українські фірми та підприємства, ще недостатньо усвідомлюють, що проблема теперішнього і майбутнього їх функціонування не може вирішуватися за допомогою минулих схем. Не досить зрозумілим для наших підприємців є і те, що на зміну минулим суспільним цінностям, таким як дисципліна, ієрархія, влада, приходять інші: участь, самовизначення, колектив, творчість, відкритість. Багато зарубіжних товариств є відомими та пізнаються в багатьох країнах світу, що є основної характеристикою їхньої стабільності та функціонування. Вони є головними конкурентами вітчизняних товариств на українському ринку. Їх перевагами є визначена концепція діяльності, зовнішній стиль, розуміння головних принципів діяльності та цінностей та вміння їх донести до споживача.

За радянських часів на даний фактор уваги не приділялося. Всі фірми та контори створювалися за єдиним взірцем. Вітчизняні підприємства не всі перейшли до нових вимог. Багато підрозділів та філій товариств, які знаходяться в різних регіонах України, досі діють у старих офісах, користуються старими меблями, які вже давно відробили свій вік, також багато офісів не облаштовані як слід, а це не може приваблювати клієнта (споживача), який звик бачити стабільність, яку проектує на зовнішні фактори їх виявлення. Культура обслуговування клієнта також залишається на старому рівні.

Щоб досягти всесвітнього визнання компанії в Україні мають змінити і внутрішню будову та концепцію дій організації, запровадити фірмовий стиль до якого відноситься: впровадження однакового для всіх відділень архітектури споруди, інтер’єру та дизайну приміщень, спецодягу, систему привітання клієнта, системи знаків, які б полегшували пошук організації, необхідно підвищувати рівень кваліфікації робітників або наймати нових, молодих спеціалістів.

Працівники товариства мають бути висококваліфікованими та створювати позитивний імідж корпорації, спрямовувати діяльність на досягнення не тільки матеріальних, але і духовних цінностей. Для цього необхідно, щоб працівники розуміли та позитивно сприймали місію організації, методи досягнення цілей.

Щоб збільшити впізнаваємість, товариство повинно запровадити стиль, який відповідає всім світовим стандартам, обов’язково треба змінювати: зовнішнє оформлення, яке є однаковим для всіх офісів фірми, архітектура споруди, фірмовий знак перед входом - це саме ті ознаки, які повинні полегшити клієнту пошук потрібної організації. Це один з основних показників, який дасть змогу підприємству створити більш позитивний імідж на ринку, що суттєво підвищить конкурентоспроможність фірми, який багато товариств та організацій ігнорують.

Отже, щоб вітчизняному товариству вдало існувати та ефективно діяти у сучасному ринковому середовищі необхідно працювати над іміджем товариства, вчасно реагувати на всі зміни, підвищувати кваліфікацію персоналу, змінювати концепцію дій, систему цінностей та вчитися доносити це до споживача.

Список літератури:

1. Задихайло Д. В., Кібенко О. Р., Назарова Г. В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – Х.: Еспада, 2003.

2. В. П. Матиненко Оцінка сучасного стану конкурентоспроможності промислового виробництва \\ Формування ринкових відносин в Україні №7 (74), 2007

3. О. П. Кавчиш Шляхи формування корпоративних утворень в економічних системах сучасності \\ Актуальні проблеми економіки №1 (67), 2007