Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VI Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ" (25-26 травня 2009 року)

Ільницька Н.М.

Ужгородський національний університет

ГРОШІ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Починаючи з середини ХХ століття і по сьогодні спостерігається активний розвиток інформаційних технологій, спричинений четвертою інформаційною революцією, а саме – винаходом мікропроцесорної технології та появою персонального комп’ютера. Внаслідок цього різко інтенсифікувалися інформаційні процеси. Поява ж всесвітньої мережі Інтернет у сотні разів збільшила швидкість обробки та передачі інформації. Не оминули ці процеси і економіку: в кінці ХХ століття з’явилися такі поняття, як інформаційна економіка, електронна комерція, електронні (або цифрові) гроші. Сама ж інформація стала товаром, тобто об’єктом купівлі-продажу та ринкових відносин.

В умовах інформаційної економіки змінюється власне розуміння суті грошей, їх зміст та наповнення. З’являються нові грошові теорії, які називають, зокрема, інформаційними теоріями грошей, і які протиставляються як класичній політекономії (А.Сміт, Л.Маркс), так і кількісній теорії грошей (монетаризму) [4].

Безпосередньо питання інформаційної суті грошей та поява нових – електронних (цифрових) форм грошей розглядаються у роботах М.Фрумкіна, Д.Чома, П.Бауера, Л.Уайта, В.Достова, Ш.Єгізаряна, Д.Кочергіна, А.Шамраєва, С.Афоніної та ін. А проблеми трансформації суті грошей під дією тотальної інформатизації досліджено у роботах В.Юровицького та В.Жириновського, якими розроблено інформаційну теорію грошей у Росії.

Мета даної роботи дослідження еволюції грошових форм в епоху інформаційної економіки та окреслення прогнозів їх подальшого розвитку.

Вхід людства в інформаційну економіку поставив питання про необхідність створення універсального платіжного засобу, який міг би використовуватися не тільки у матеріальному світі, але і в рамках електронної комерції.

Найвищою стадією еволюції грошей сьогодні більшість вчених вважає електронні гроші . Їх поява була викликана потребами електронної комерції та швидкими темпами розвитку інформаційних технологій.

Що ж таке електронні гроші? Досить влучне їх визначення дав Європейський центральний банк ще у 1998 р. у «Доповіді про електронні гроші». Воно звучить так: «Електронні гроші в широкому розумінні визначаються як електронне зберігання грошової вартості за допомогою технічного пристрою, яке може широко застосовуватися для здійснення платежів на користь не тільки емітента, але й інших фірм, і яке не вимагає обов'язкового використання банківських рахунків для проведення трансакцій, а діє як передоплачений інструмент на пред'явника» [8].

Електронні гроші у своєму розвитку пройшли кілька етапів еволюції .

Перший етап охоплює період з 1960-х по 1980-ті рр. і характеризується введенням в обіг кредитних та дебетових карток, а також широким використанням систем електронного переказу коштів. Ці процеси можна вважати головними передумовами появи електронних грошей у сучасному розумінні цього поняття.

На другому етапі (1980-2000 рр.) виникають і набувають поширення смарт-картки ( smart cards), або картки із збереженою вартістю (stored-value cards) , які зараз є одним з найпоширеніших носіїв електронних грошей. Такі картки мають вбудований мікропроцесор із записаним на ньому в результаті передоплати грошовим еквівалентом. Електронні гроші, розміщені на смарт-картках, використовуються у роздрібних платежах, які здійснюються безпосередньо між держателем і торговцем ( face - to - face ).

Третій етап (починаючи з 2000 р.) характеризується появою нового виду електронних грошей – мережевих грошей (network money або software - based electronic money ). У даному випадку електронна грошова вартість зберігається в пам'яті комп'ютерів на жорстких дисках. Мережеві гроші дозволяють здійснювати платежі в режимі реального часу або «он-лайн» через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет [1].

Електронні гроші мають характерні особливості, які надають споживачам та торговцям певні переваги при їх використанні: високий рівень анонімності, трансферабельності, швидкості обігу, портативність, можливість здійснення мікроплатежів та ін. Крім того, вартість використання електронних грошей є нижчою, ніж вартість застосування інших платіжних засобів. Так, якщо для користувачів вартість чеків становить 6 дол. США, кредитної картки – 2,5 дол. США, готівки – 0,3 дол. США , то вартість електронних грошей становить всього 0,07 дол. США. Для емітентів різниця у вартості використаннях названих платіжних засобів є меншою, проте також суттєвою: так, емісія чеків їх обійдеться у 3 дол. США, кредитної картки – 0,8 дол. США, готівки – 0,15 дол. США, а випуск електронних грошей коштуватиме всього 0,07 дол. США [5] .

Тим не менше, темпи поширення електронних грошей не виправдали прогнозів відомих економістів, зроблених в кінці 90-х рр. ХХ ст., у період появи великої кількості систем електронних грошей. Так, у країнах єврозони станом на 1 липня 2008 року їх обсяги становили 645 млн. євро, або майже 0,1% готівки в обігу, що склало всього 0,0168% від величини грошового агрегату М1 (0,0083% від М2 та 0,0071% від М3) [1] . Отже, частка електронних грошей у загальній грошовій масі залишається незначною, хоча динаміка зростання об’єму електронних грошей та їх частки у складі грошових агрегатів є позитивною.

Як бачимо, поширенню електронних грошей перешкоджають деякі фактори , основні з яких:

1) Мережевий ефект – бажання споживати електронні гроші залежить від кількості їх користувачів. Якщо тільки кілька торгівельних пунктів прийматимуть електронні гроші, то навіщо тоді споживачеві використовувати новий вид платежу? В той же час, якщо лише кілька споживачів будуть використовувати електронні гроші, навіщо торговцям інвестувати в обладнання, необхідне для прийому електронних грошей як засобу платежу?

2) Критична маса – ринок для електронних грошей як мережевого блага не буде існувати до того часу, поки очікуваний рівень мережі не досягне мінімального критичного рівня.

3) Інтероперабельність та стандартизація – сьогодні майже всі системи електронних грошей є незалежними та несумісними між собою. Більшість емітентів мають неузгоджені між собою технологічні стандарти емісії та обігу електронних грошей.

4) Стійкість людських звичок до використання готівки та чеків у роздрібних платежах.

Проте ключовим моментом у поширенні електронних грошей, на нашу думку, є їх обмеженість у використанні. Так, мережеві електронні гроші (або так звані цифрові гроші) призначені для використання виключно у мережі Інтернет, а смарт-картки – для роздрібних платежів у реальному світі. Подібні недоліки мають майже всі сучасні грошові форми. Як ми вже згадували на початку роботи, сьогодні не існує універсального платіжного засобу, придатного для використання як у реальному, так і у віртуальному світі. На думку автора, таким платіжним засобом у недалекому майбутньому можуть стати мобільні гроші – цифрові гроші, носіями яких є мобільні телефони.

На користь такого припущення можна назвати наступні факти. По-перше, надзвичайно високу динаміку розповсюдження мобільних телефонів за останні 5-8 років. Нині більш ніж половина жителів планети користується мобільним зв'язком, хоча ще кілька років назад ці показники були нульовими, повідомляється у доповіді Міжнародного союзу електрозв'язку при ООН. Темпи зростання кількості користувачів Інтернету є значно повільнішими, принаймні у розвинутих країнах, – ним зараз користується майже чверть з 6,7 млрд. жителів Землі [6; 3]

По-друге, мобільні телефони мають деякі переваги перед іншими носіями електронних грошових форм: вони компактніші та доступніші за ціною, ніж персональні комп’ютери, мають більшу зносостійкість, ніж пластикові картки (смарт-картки), характеризуються простотою та «дружелюбністю» інтерфейсу. А гроші, які зберігаються на мобільних телефонах, характеризуються високим рівнем портативності, трансферабельністі, подільності, приватності, гранично низьким рівнем трансакційних витрат, потенційно – незалежністю від банківських чи інших рахунків [2].

По-третє, за останні 2-3 роки спостерігається тенденція до створення альянсів між великими платіжними організаціями, операторами мобільного зв’язку та технічними компаніями для розробки схем мобільних платежів та запуску відповідних пілотних програм. Ось лише кілька прикладів таких союзів: Visa та U . S . Bank (у США), Western Union та Oracsom Telecom (Близький Схід, Африка та Азія), SK Telecom and Citi (США), Monitise and Metavante (Великобританія), Sybase 365 Teams та Swisscontact (ЄС) [9]. Відповідно до останнього дослідження аналітичної компанії Juniper Research до 2011 року обсяг транзакцій за допомогою мобільних телефонів, оснащених чіпами NFC ( near field communication ) , перевищить $22мільярди дол. США [7].

Проте, сьогодні мобільні платежі є досить непередбачуваним сегментом ринку електронних платежів, оскільки саме у цій сфері немає чіткого окреслення технологічної моделі та моделі фінансових потоків, залишаються відкритими питання технічного та правового захисту безпеки таких платежів, не розроблено жодних нормативних актів, які б регулювали та контролювали діяльність подібних платіжних схем. Зрештою, у наукових колах є дуже мало досліджень з проблем мобільних грошей та мобільних платежів.

Таким чином, можна зробити наступні висновки . Розвиток інформаційних технологій та їх вплив на економіку призвів до появи нових грошових форм – електронних, а також до еволюції грошової теорії. Сучасні електронні гроші характеризуються деякими перевагами над традиційними грошовими формами, проте темпи їх поширення говорять про певні проблеми, які сьогодні перешкоджають процесу їх широкого розповсюдження. Таким чином, у світовій економіці триває пошук універсального платіжного засобу, який би зміг задовольнити вимогам сучасної інформаційної економіки та мати значний потенціал розвитку в її рамках. На нашу думку, саме таким платіжним засобом можуть стати мобільні гроші.

Перелік використаних джерел та літератури

1. Белозёров С.А., Кочергин Д.А. Электронные денежные формы и факторы, определяющие их развитие // www.kda2001.newmail.ru/images/PDF/9art.pdf

2. Станицкий С.С. Мобильные деньги как средство осуществления расчётов в информационной экономике: автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата экономических наук : 08.00.0 1 / Рос. гос. гуманит. ун-т. – Москва, 2003. – С.26

3. У світі стрімко зростає кількість користувачів мобільного зв'язку // http://www.newsru.ua/world/03mar2009/users.html

4. Юровицкий В.М. Теория денег в информационной экономике: автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата экономических наук : 08.00.0 1 / Рос. гос. соц. ун-т. – Москва, 2007. – С.25

5. Hamdi H. Some ambiguities concerning the development of electronic money / Centre of Economic Analys, University Paul Cezanne Aix-Marseille III // Financial Theory and Practice . – 2007. - 31 (3) 293-307 // hrcak.srce.hr/file/30443

6. Measuring The Information Society. The ICT Development Index. International Telecommunication Union, 2009 // http :// www . itu . int / ITU - D / ict / publications / idi /2009/ material / IDI 2009_ w 5. pdf ;

7. Paying by Mobile . Whitepaper. Juniper Research, July 2007 // http://www.c2mweb.eu//files/CLIVE/Mobile_Payments_whitepaper.pdf

8. Report on electronic money . ECB, August 1998 // http://www.ecb.int/pub/pdf/other/emoneyen.pdf

9. http://www.paymentsnews.com


[1] Розраховано на основі даних: Euro-denominated Electronic Money in Circulation in the Euro Area // Monthly Bulletin. European Central Bank. 2008. Sept . P. 1; Euro Area Statistics. Monetary Aggregates and Counterparts // Monthly Bulletin. European Central Bank. 200 8 . Dec . P. 12 .