WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Боронос В.Г

Сумський державний університет

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Сучасний стан розвитку економіки в Україні потребує постійної уваги до фінансової системи країни в цілому і до процесів мобілізації нових та нагромадження існуючих фінансових ресурсів зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування. Наявність фінансових ресурсів є обов‘язковою умовою функціонування підприємства. Якщо фінансових коштів недостатньо, фірма не здатна підтримувати ціни на свою продукцію на достатньому рівні, збільшувати обсяги виробництва, удосконалювати виробничий процес, приймати участь у зовнішньоекономічній діяльності. Фінансові ресурси підприємств є одним із найважливіших для забезпечення їх діяльності видом ресурсів, але в той же час досить складним для дослідження. Тому проблеми формування фінансових ресурсів заслуговують на особливу увагу як з боку вчених, так і практиків.

Розв’язанням проблем формування і використання фінансових ресурсів займалися Довбня С. Б., Рибчак В. І., Петлеко Ю. В., Приступа Л. А., Ванькович В. Д., Герасименко Р. А. та інші. Основним способом підвищення ефективності використання і залучення фінансових ресурсів вони вважали побудову оптимізаційної моделі фінансування підприємств.

На сьогоднішній день проводиться ряд наукових досліджень з метою розробки найбільш оптимальної моделі формування капіталу підприємства. Одними з таких моделей є :

1. Оптимізація структури капіталу шляхом управління величиною ефекту фінансового левериджу. Ця модель передбачає визначення рентабельності власного капіталу при різних значення фінансового важеля. Найбільш оптимальним буде таке співвідношення власного та позикового капіталу, за якого приріст чистої рентабельності власного капіталу та ефект фінансового левериджу буде мати найбільше значення.

2. Оптимізація структури капіталу з метою мінімізації рівня фінансового ризику пов’язана з вибором більш дешевих варіантів фінансування активів підприємства. Підприємства можуть застосовувати три різних підходи до фінансування різних груп активів за рахунок капіталу, а саме консервативний, агресивний, компромісний підхід.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімальної його вартості. Такий процес оптимізації полягає у попередній оцінці власного та позикового капіталу при різних варіантах його залучення та розрахунок середньозваженої вартості капіталу за обраними варіантами.

Але м айже усі вони мають такі яскраво виражені хиби:

— здебільшого береться до уваги лише одна група витрат — плата безпосередньо за використання позикових коштів. Інші витрати, пов'язані із залученням і використанням коштів, при аналізі не враховуються, незважаючи на те, що їхній розмір також може бути досить вагомим;

— при виборі способу фінансування не враховуються часові графіки залучення коштів, платежів за їхнє використання й повернення боргу;

— у самій процедурі вибору раціонального варіанта не використовуються методи оптимізації вартості фінансування.

Перераховані недоліки дають нам підстави припускати, що традиційні підходи до оптимізації фінансування не досить коректні, а результати, отримані при їх застосуванні, можуть виявитися помилковими.

Аби надати процесу оптимізації фінансування виразнішої структури й упорядкованості, пропонуємо умовно виділити в ньому два рівні, що містять три елементи.

Перший (верхній) рівень включає визначення необхідного обсягу капіталу підприємства, а також його оптимальної структури, тобто найкращого співвідношення власних і позикових коштів.

На другому (нижньому) рівні здійснюється оптимізація всередині кожної з груп капіталу — власного і позикового.

З огляду на вищевикладене пропонуємо запровадження терміна "комплексна оптимізація фінансування", під яким слід розуміти проведення тристороннього обґрунтування фінансування діяльності підприємства: оптимізація загальної структури капіталу; оптимізація власного капіталу; оптимізація позикового капіталу.

Запропонована модель має наступні переваги:

- дає змогу здійснювати комплексну оптимізацію фінансування;

- відображає чистий фінансовий результат залучення ресурсів;

- враховує графік руху фінансових потоків і зміну вартості коштів у часі;

- найповніше враховує усі витрати, пов'язані із залученням і використанням фінансування;

- дає змогу робити оцінку при будь-якому типі та будь-якій кількості джерел фінансування;

- дає можливість аналізувати й порівнювати різні варіанти фінансування, структуру вартості кожного варіанта, окремі елементи вартості кожного джерела тощо.

Однак, зауважимо, що практична діяльність вітчизняних підприємств здійснюється в умовах досить нестабільного зовнішнього середовища, і в разі довгострокового фінансування має місце зміна деяких умов (розмірів процентних ставок, додаткових витрат та інше). Тому необхідно здійснювати прогнозування стану фінансового ринку та його інструментів і враховувати ці прогнози у моделі.