WEB-ресурс научно-практических конференций

К. психол.н. Черепєхіна О.А.

Класичний приватний університет

АНАЛІЗ ІСНУЮЧОГО СТАНУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У МАСОВІЙ ПРАКТИЦІ ВНЗ

Становлення особистості як проблема фахової підготовки в цілому і самого індивіда, зокрема, актуальна завжди. Незважаючи на те, що професійне становлення особистості досить ґрунтовно досліджено в своїх окремих аспектах, в цілому як фундаментальна психолого-педагогічна проблема воно ще не тільки не вирішене, але й з достатньою силою не поставлене. Насамперед, мова іде про формування професіоналізму майбутніх фахівців в умовах вищої школи. Практично відсутні роботи, присвячені системному аналізу формування професіоналізму майбутніх психологів, зокрема.

Як відомо, професійне становлення особистості майбутнього психолога, неможливе без відповідної фахової підготовки у ВНЗ, тому, потреба в аналізі й теоретико-методологічному обґрунтуванні професійного навчання є дуже актуальною. Професійна підготовка майбутніх психологів в межах сучасної вищої школи характеризується наявністю протиріч, серед основних з яких слід відзначити такі, як протиріччя між абстрактним характером предмета навчальної діяльності й реальним предметом майбутньої професійної діяльності; між розгалуженістю знань за багатьма навчальними дисциплінами і необхідністю їх системного використання у майбутній професійній діяльності; між субдомінантною позицією студентів у навчанні та ініціативною позицією фахівців тощо. У цьому процесі належне місце повинно посідати формування професіоналізму.

Простежити шлях формування професіоналізму майбутніх психологів у ВНЗ нескладно і складно водночас. Унеможливлює цей процес сам підхід вищої школи до формування спеціаліста: акцент робиться не на формуванні професіоналізму, а на розвиненні у майбутнього психолога компетенцій, необхідних для реалізації професійної діяльності після завершення ВНЗ. Тому аналіз почнемо з розкриття сутності професійної підготовки студентів-психологів, що починається із отримання ними вищої психологічної освіти, і включає в себе знання із різних напрямів психології, дисциплін, що пов’язані з психологічними аспектами тих видів діяльності, в яких майбутнім психологам практично доведеться вести професійну діяльність.

Далі студенти-психологи отримують знання, необхідні для формування практичних умінь та навичок з проведення таких видів професійної діяльності, як консультування, психодіагностика, психокорекція та ін. Це вміння, пов’язані із застосуванням психологічних тестів і ці навчальні дисципліни викладаються зазвичай, в достатньо великому обсязі, їх вивчення включає в себе не тільки лекційні, а також семінарські та практичні заняття.

Зазначене вище в цілому забезпечує фундаментальну професійну підготовку майбутніх психологів і може вважатися кроком на шляху формування професіоналізму майбутніх психологів. По його завершенню студенти-психологи вже можуть приступати до самостійної практичної діяльності, однак, спочатку рівень професіоналізму буває недостатнім, тому що крім загальних та спеціальних знань для досягнення рівня професіоналізму в практичній діяльності необхідне набуття досвіду [1]. Для набуття професіоналізму високого класу, майбутній психолог має працювати під патронажем супервізору.

Отже, у сучасних умовах вищої школи професійна підготовка студентів-психологів має такі компоненти, як набуття теоретичних знань в галузі психології та суміжних з нею наук, вивчення яких необхідне для практичної роботи на високому рівні; знання, що є необхідними для організації успішної практичної діяльності психолога; формування вміння практичного спілкування з іншими людьми.

Досвід роботи психологів яскраво свідчить, що однієї базової психологічної освіти для набуття професіоналізму психологів недостатньо. Зокрема, можна означити шляхи формування професіоналізму майбутніх психологів, які можна застосовувати у процесі фахової підготовки [2]. По-перше, це отримання новітніх корисних знань в тих галузях сучасної психології, які лежать в основі практичної діяльності психологів, що можуть набуватися на спеціальних факультетах підвищення кваліфікації, курсах, семінарах, а також самостійно за рахунок постійного знайомства з новітніми науковими та науково-практичним публікаціями. По-друге, підготовка та складання кваліфікаційних іспитів для отримання певного розряду та проходження стажування під керівництвом більш досвідчених психологів. По-третє, проходження психологічного консультування в ролі клієнта. У такому разі передбачається можливість поглибленого професійного самовизначення і формування особистості професіонала.

Отже, з метою формування професіоналізму у майбутніх психологів зміст їх підготовки має складатися з трьох умовних блоків, теоретико-експериментальна підготовка – вивчення класичних психологічних дисциплін, що здійснюється традиційними методами (загальна психологія, історія психології та ін.); опанування теоретичних засад практичної психології, що здійснюється через участь студентів у (інтер)активних формах навчальної роботи, – семінарах, майстер-класах, тренінгах, дискусіях; оволодіння практичними психологічними технологіями, методами формування навичок роботи із клієнтом під час участі у семінарах-практикумах.

Література:

1. Акопов В.Г. Профессиональное сознание – ключевое понятие подготовки специалистов// Психологические аспекты формирования профессионального сознания в процессе подготовки специалистов в вузе. – Куйбышев, 1989. – С. 164-203

2. Липіна О. Проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога// Соціальна психологія. - 2008. - № 4. - С. 130.