WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Хома І.Б., Паранько Я.О.

Національний університет «Львівська політехніка»

ЕТАПИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ІНВЕСТУВАННЯ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

В умовах глобалізації та посиленні міжнародної конкуренції у забезпеченні конкурентоспроможності виробництва України, особливо важливу роль відіграє розвиток машинобудівного комплексу. Саме машинобудування є стратегічною галуззю народного господарства та визначає технологічний рівень економіки країни.

Як відомо, економіка будь-якої галузі, в тому числі і машинобудівної, починається з економіки підприємства. Зважаючи на це, необхідно звернути увагу на проблеми ефективності систем управління суб’єктів господарювання у машинобудівному комплексі, щоб забезпечити їх стабільне функціонування і розвиток у майбутньому.

Однією з основних проблем підприємств машинобудування є брак коштів на відновлення матеріально-технічної бази виробництва та його технологічного рівня. Від цього залежить конкурентоспроможність промислової продукції, а отже і місце на світовому ринку України. Для вирішення цього питання українським підприємствам, як машинобудування, так і всієї промисловості, необхідно створити ефективний механізм залучення додаткових коштів, в основі котрого є управління процесом інвестування.

Вивчення процесу інвестування як єдиної економічної системи на машинобудівному підприємстві дає можливість створити його структуру та механізм управління.

Процес управління інвестуванням підприємства можна умовно сформувати з таких трьох етапів (рис.1).

Рис. 1. Етапи управління процесом інвестування

Будь-яке інвестування суб’єкта господарювання починається із пошуку основних джерел фінансування, що має місце на першому етапі управління цим процесом. Сьогодні одержати необхідні ресурси українські підприємства можуть тільки на фондовому ринку шляхом емісії акцій та облігацій. Тому, необхідно зважати на інвестиційну привабливість підприємства на фондовому ринку. Щоб краще позиціонувати себе, підприємство має оздоровити свій фінансовий стан, адаптуватись до міжнародних стандартів структури управління та звітності. Це сприятиме збільшенню ліквідності активів суб’єкта господарювання.

При виході машинобудівного підприємства на фондовий ринок, спочатку треба вирішити, розміщення якого саме типу цінних паперів буде більш вигідним для неї. Тобто, якщо дивитись з позиції зменшення вартості залучення інвестиційних ресурсів, то доцільніше буде використати саме продаж акцій. У свою чергу це може створити загрозу поглинання підприємства конкурентами. Для того, щоб втримати контроль над головним пакетом активів в межах даного суб’єкта господарювання, краще використати продаж облігацій [1].

Важливим для залучення інвестицій є також форма власності машинобудівного підприємства та можливість участі у його статутному фонді інвесторів. Це особливо стосується корпорацій машинобудівного комплексу, оскільки саме їх прийнято вважати осередками централізації і концентрації фінансового капіталу у всіх його формах. Для збільшення величини статутного фонду корпорації необхідно створити відповідні умови для залучення фізичних осіб з власним капіталом [2]. Тобто інвестором може стати будь-який громадянин України і отримувати доходи у вигляді дивідендів, відповідно до чинного податкового законодавства. Але для того, щоб забезпечити таке індивідуальне інвестування необхідно поширювати інформацію про переваги привабливих фондових активів, особливо машинобудівних підприємств.

Ще одним джерелом фінансування є внутрішнє інвестування самого машинобудівного підприємства за рахунок прискореної амортизації. Тут особливу увагу потрібно приділити ставкам оподаткування.

Оскільки продукція, яку випускають машинобудівні підприємства вкрай важлива для подальшого розвитку економіки країни, необхідно переглянути підходи до їх оподаткування. Операції з поставок продукції машинобудування мають звільнятися від оподаткування непрямими податками, а прибуток, отриманий від таких поставок, має оподатковуватися за пільговою ставкою за умови спрямування вивільнених сум на освоєння виробництва нових видів машин і обладнання [3].

Наступним етапом управління є вибір напрямків інвестування, тобто виконання інвестицій. Для початку необхідно зазначити, що обіговий капітал крім того, що забезпечує в повному обсязі весь виробничий процес, також відповідає за майбутній розвиток підприємства, адже за його рахунок здійснюється оновлення основних фондів. Специфікою машинобудівних підприємств є те, що найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів займає незавершене виробництво (біля 40%). Це пов’язано з великою тривалістю виробничого циклу.

Отримані кошти від інвестицій машинобудівне підприємство може використати у двох напрямках:

1) розширення обсягів виробництва;

2) введення інновацій.

У державному Проекті програми структурної перебудови економіки України для кожної галузі машинобудування запропоновано конкретні заходи для покращання їх функціонування. Серед них є і заборона на використання інвестицій на розширення виробничих потужностей машинобудівних підприємств. На противагу цьому пропонується створювати замкнуті цикли виробництва.

Щодо інновацій, то у програмі сказано, що інвестиції можна використовувати у:

- розробці нових технологічних процесів виробництва продукції;

- закупівлі технологій і ліцензій для освоєння виробництва нової машинобудівної продукції з високим рівнем надійності, тривалим життєвим циклом і низькими витратами всіх видів матеріалів при експлуатації;

- впровадженні у виробництво нових зразків машинобудівної продукції з урахуванням мінімізації відходів і можливості їх подальшого використання для випуску інших товарів;

- розширенні номенклатури машинобудівної продукції для суб`єктів підприємницької діяльності і сфери побутового обслуговування населення за рахунок розробки і виробництва багатофункціональної і малогабаритної техніки, здатної конкурувати із закордонними аналогами.

Особливо важливим є контролювання інвестиційного процесу (третій етап управління). Саме від контролю залежить ефективність цього процесу на підприємстві. Для того, аби забезпечити якісне контролювання необхідно створити механізм контролінгу .

Контролінг є системою заходів, які поєднують в собі економічий аналіз стану підприємства, контролю за виконанням досягнення стратегії підприємства та управління. ЇЇ створення дасть змогу концентрувати контрольні дії на найбільш пріоритетних напрямках інвестиційного процесу, своєчасно виявляти відхилення фактичних результатів від передбачених, і , відповідно, вчасно приймати важливі управлінські рішення, які забезпечуватимуть її нормалізацію.

Контролінг процесу інвестування на машинобудівному підприємстві рекомендується розглядати з таких трьох основних позицій:

1. Створення системи зовнішнього та внутрішнього моніторингу для визначення середовища в якому існує підприємство та його економічного стану;

2. Контроль та регулювання процесу інвестування на машинобудівному підприємстві;

3. Прогнозування результатів процесу інвестування на майбутні періоди.

Отже, для того, щоб створити механізм управління процесом інвестування, який дасть змогу раціонально використовувати інвестиційні ресурси та формувати нові джерела їх надходжень, потрібно розглянути основні етапи його проходження. Цього можна досягти завдяки систематизації трьох управлінських функцій таких як: планування процесу інвестування, організування та контроль. Кожний з цих етапів містить у собі сукупність заходів, проведення котрих дасть змогу забезпечити ефективне інвестування на підприємстві машинобудівного комплексу, з метою покращання його технологічного рівня та матеріально-технічної бази виробництва.

Література:

1. Дульська І.В. Напрями активізації участі активів машинобудівних компаній України у фондовому ринку // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. - № 19. – С. 13-17.

2. Шмідт М.П., Кудря Я.В. Фінансово-економічна сутність управління корпораціями в машинобудуванні України // Фінанси України. – 2008. - №8. – С. 53-62.

3. Шкільнюк О.М. Оподаткування, як фактор посилення інноваційної діяльності. - http://uiis.com.ua/conf_25