WEB-ресурс научно-практических конференций

Лисенко К.П.

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ТА НАПРЯМИ ЇХ ПОКРАЩЕННЯ

Фінансові відносини суб’єктів господарювання здійснюються у середовищі, яке характеризується системою діючих у державі правових і економічних умов. Фінансове середовище визначає обсяги й ефективність фінансових відносин суб’єктів господарювання з партнерами, визначає форми розрахункових операцій. У середовищі фінансових відносин функціонує фінансовий менеджмент, який, перш за все, здійснює управління грошовими потоками суб’єктів господарювання.

Серед вітчизняних економістів та спеціалістів з країн СНД найбільше уваги безготівковим розрахункам приділено в працях Дзюблюка О.В., Жукова Є.Ф., Качаєва Ю.Д., Солдаткіна В., Усоскіна В.М., Уткіна Е.А. Дослідженням безготівкових розрахунків банків займались також відомі іноземні економісти: Валдес С., Гавальда К., Джозлин Р., Заутер В., Котлер Ф., Роуз П., Сондерс Дж., Стенлейк Дж., Стуфле Ж. та інші.

Необхідно констатувати, що в Україні з’явилися і розвиваються системи, які здійснюють розрахунки між своїми учасниками за допомогою інструмента, який не має правового визначення в національному законодавстві, а відповідно до термінології, вживаної світовою банківською спільнотою, називається “електронні гроші” (electronic money).

Сьогодні в Україні, як і в світі, для зберігання електронних грошей використовують два види технічних пристроїв: смарт-картку (наперед оплачені платіжні картки багатоцільового використання або електронні гаманці) та пам’ять комп’ютера.

Необхідно зауважити, що міжнародні банківські установи, зокрема Банк міжнародних розрахунків та Європейський центральний банк, розглядають електронні гроші окремо від продуктів доступу до банківського рахунку та встановлюють вимоги до емітентів і систем електронних грошей незалежно від виду носія, на якому електронні гроші зберігаються.

Міжнародні банківські установи наголошують, що мають бути встановленні чіткі правила та умови, за якими може здійснюватися емісія електронних грошей, та запроваджений контроль за нею, оскільки така емісія може негативно вплинути на стабільність фінансової системи та безперебійне функціонування платіжних систем [1].

В країнах Європейського Союзу питання емісії та пруденційного нагляду за емітентами електронних грошей вирішено на рівні директиви Європейського Парламенту і Ради [2]. В Україні прийняття законодавчих норм щодо електронних грошей та їх емітентів є нагальною потребою. Принциповим питання, яке має бути вирішене на законодавчому рівні - чи може бути допущена в Україні емісія електронних грошей небанківськими установами.

При вирішенні питання щодо емітентів електронних грошей, необхідно взяти до уваги вимоги Європейського центрального банку до систем електронних грошей: емітент електронних грошей має бути об’єктом пруденційного нагляду; центральний банк повинен мати можливість встановлювати вимоги обов’язкового резервування для всіх емітентів електронних грошей; системи електронних грошей повинні надавати центральному банку всю інформацію, необхідну для проведення монетарної політики [3] .

В Україні виконання таких вимог буде забезпечене у випадку, якщо емітентами електронних грошей будуть виключно банки, а регулювання діяльності, пов’язаної з електронними грошима, та контроль за емітентами буде здійснювати Національний банк України.

Оптимальним варіантом рішення є внесення змін до законів України з метою врегулювання принципових питань, пов’язаних з електронними грошима, з подальшим розробленням відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Для надання Національному банку України права здійснювати регулювання діяльності з електронними грошима доцільно внести зміни до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

У разі прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” щодо правового врегулювання питань, пов’язаних з використанням електронних грошей в Україні, необхідно розробити нормативно-правовий акт Національного банку України щодо порядку надання дозволу Національного банку України на здіснення емісії електронних грошей в Україні, а також внести змін до діючих нормативно-правових актів Національного банку України для відображення питань пруденційного нагляду за банками-емітентами електронних грошей, статистичної звітності банків-емітентів та операторів, бухгалтерського обліку електронних грошей, а також встановлення вимог обов’язкового резервування для банків-емітентів та вимог щодо захисту інформації під час емісії електронних грошей та під час здійснення ними розрахунків.

Література:

1. Шамраев А.В. Правовое урегулирование информационных технологий. -М.: “Статут”, “Интертех”, “БДЦ-пресс”, 2003. – 125 с.

2. Царьков В. Банківські пластикові картки міжнародних платіжних систем в Україні // Бухгалтерія Право. Податки. Консультації. – 2005. - №18. – С.40-42.

3. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник/ О.О. Шеремет. - К.: Кондор, 2005. - 191 с.