WEB-ресурс научно-практических конференций

Попова Т.О.

Донецький державний університет управління

ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Сучасна система міжбюджетних відносин в Україні потребує розроблення чітких критеріїв оцінки виконання функцій із здійснення контролю за цільовим й ефективним використанням бюджетних коштів. Зволікання у цьому процесі може призвести до погіршення стану фінансово-бюджетної дисципліни у державі та загострення ситуації з невідповідністю системи управління місцевими бюджетами та міжбюджетних відносин системі внутрішнього фінансового контролю.

Однією з проблем створення та розвитку муніципального та фінансового контролю в Україні є не сформованість інституцій, які б забезпечили ефективний і дійовий фінансовий контроль у кожному окремому регіоні. Це призводить до існування малоефективного внутрішнього фінансового контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів і трансфертів.

Для посилення результативності державного фінансово-економічного контролю слід вдосконалити систему муніципального контролю, що, в свою чергу, призведе до ефективного здійснення регулюючої функції держави в економічному середовищі.

Однією з умов вдосконалення системи фінансового контролю виконання місцевих бюджетів є впровадження системи БОР (бюджетування орієнтоване на результат). В загальному вигляді бюджетування орієнтоване на результат, можна визначити як систему формування бюджету, яка відображає зв'язок між бюджетними витратами та досягнутими результатами.

Однією з принциповий відмінностей БОР від традиційного постатейного бюджетування складається в тому, що виконання бюджету оцінюється з точки зору не тільки ступеня виконання тих чи інших бюджетних статей, але й ступеня виконання поставлений цілей і задач. Для цього розробляється і вводиться спеціальна система показників, які дозволяють на регулярній основі відстежувати ступень досягнення цілей і виконання задач, проводити моніторинг і оцінку ефективності бюджетних видатків. Це дає змогу оцінити результативність бюджетних видатків, підвищити відповідальність розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за їх ефективне використання та на основі отриманих даних визначити оптимальні шляхи використання ресурсів в інтересах громадян.

Важливою ланкою фінансово-бюджетного контролю є моніторинг результативності видатків, який проводиться з метою забезпечення оперативного управління фінансовими ресурсами, підвищення достовірності основних показників, які характеризують поточний фінансовий стан, недопущення фактів неефективного використання грошових коштів, забезпечення своєчасного фінансування видатків, виконання взаємних зобов’язань. Якщо створити взаємопов’язану загальнодержавну систему моніторингу результативності бюджетних видатків на регіональному рівні, то оцінити загальну ситуацію з бюджетним планування в країні можливо завдяки об’єднанню даних моніторингу територіальних органів влади.

Як будь-яка інша процедура, яка вбудовується в вже сталу структуру, моніторинг результативності бюджетних видатків потребує від адміністрації внести визначені зміни в організацію своєї діяльності. Насамперед необхідно дану процедуру розробити – визначити методи збору інформації, методи вивчення погляду суспільства, методи аналізу поточної ситуації в наданні послуг, методи використання інформації, яка отримана в ході моніторингу, а також розробити індикатори моніторингу, форми звітності й інше.

Таким чином, бюджетування орієнтоване на результат, є перспективним напрямком реформування системи управління суспільними фінансами та має ряд переваг: дозволяє органам управління здійснювати контроль за реалізацією програм і використанням бюджетних коштів за рахунок встановлення показників результативності та порівняння фактично досягнутих результатів з запланованими; дає можливість встановлювати взаємозв’язок між очікуваними результатами реалізації програми і об’ємом потрібних для цього ресурсів; підвищує обґрунтованість бюджетних заявок; дозволяє більш ефективно розподіляти бюджетні кошти між конкуруючими статтями видатків у відповідності з пріоритетами державної політики; підвищує прозорість і зрозумілість бюджету, що сприяє залученню інвесторів і підвищенню довіри населення до органів місцевого самоврядування.

Перехід від постатейної моделі бюджетування к БОР поставить на повістку дня такі проблеми, як підвищення свободи адміністраторів бюджетних коштів в розпорядженні коштами, використання методу нарахування в бюджетному обліку, вироблення принципів контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, зміна системи збору та обробки інформації, яка використовується в бюджетному процесі.

Література:

1. Добролюбова Е.И. Внедрение принципов и процедур управления по результатам в Российской Федерации: промежуточные итоги и направления развития // Вопросы государственного и муниципального управления. - 2008. - № 3. - С. 133-165.

2. Долганова Ю.С., Пешина Э.В. Клиометрический подход в исследовании бюджетирования, ориентированного на результат// Известия Уральского государственного университета. - 2008. - №3(22). – С.77.