WEB-ресурс научно-практических конференций

Редько Т.В.

Київський національний університет ім. Т. Шевченка, ТОВ «Лак Сант»

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ГЕО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ СИСТЕМ

Історичний розвиток географії привів до гуманізації, антропоцентричності наукових досліджень. Лавиноподібний р озвиток людства зумовлює збільшення обсягу інформаційних потоків: я кщо у 70-ті рр. ХХ ст . обсяг інформації подвоювався кожні 5-7 років , то вже в 9 0-ті – щорічно! Таким чином, людство одночасно постає і регенератором інформації, і «продуктом» її дії. Інформаційний масив збільшує навантаження та щільність географічного простору. Найяскравіше це явище спостерігається у рекреаційно-туристських системах (РТС), розвиток яких знаходиться у прямій залежності з обсягом та якісними характеристиками просторової інформації.

Дослідження цієї надзвичайно цікавої проблематики вимагає не менш складної та різноманітної методології. Міждисциплінарний характер даного питання об’єднує як загальнонаукові так і спеціальні методи, запозичені з соціології, психології, культурології та багатьох інших наук.

Авторським дослідженням були запропоновані методи, найбільш ефективні для дослідження просторових процесів поширення інформаційних потоків та їх впливу на стан РТС.

На розповсюдження та формування просторових знань великий вплив мають суб’єктивні фактори і засоби масової інформації, які в наш час все частіше замінюють класичні джерела географічного пізнання – географічні карти, книги і т.п. Інформація, яка розповсюджується ЗМІ відрізняється значною мобільністю, доступністю та іншими перевагами перед класичними джерелами знання. Таким чином, саме ЗМІ є найбільш вагомим фактором у формуванні просторового знання. Для дослідження інформації, що надходить зі ЗМІ, найбільш дієвим є метод контент-аналізу.

Контент-аналіз. Контент-аналіз (англ. content analysis ; ві д content —зміст) формалізований метод вивчення текстової та графічної інформації, переклад інформації, що вивчається у кількісні показники.

Об’єктом контент-анализ у мож е б ути зміст р ізних публікацій, радіо- і телепередач, рекламних звернень тощо. Процедура підрахунку в загальному вигляді подібна до стандартних прийомів класифікації за виділеними групуваннями. Складаються таблиці, застосовується спеціальні формули: наприклад, формула оцінки ваги змістовних категорій у загальному обсязі тексту:

К = число одиниць аналізу, що фіксують дану категорію

загальне число одиниць аналізу

З часом цей метод знайшов своє застосування й у поведінковій географії. Оскільки всі події, що передаються через ЗМІ, відбуваються в межах географічного середовища, то разом з основним знанням до споживача доходять і знання про географічний простір, в межах якого відбувається те чи інше явище – при цьому формується ірреальність, яка визначає ступінь стійкості до впливу різних варіантів експансійного впливу. Формування «іміджу» регіону залежить від частоти публікацій про регіон та тематичної структури цих публікацій. В свою чергу частота публікацій залежить від близькості джерела інформації до її споживача та від сили інформаційного сигналу, тобто значущості подій для споживача інформації. Інформація, що її передають через ЗМІ, не тільки формує образ (імідж) окремого регіону, але й перетворює його у відповідності з власними інтересами.

Семантичний аналіз . Збір інформації відбувався методом соціологічного опитування. Респондентам пропонувався перелік адміністративних районів, які оцінювались за ступенем туристської привабливості та іншими показниками. Отримані таким чином індивідуальні ранжировки районів сумувались , піддавались аналізу і представлялись графічно у вигляді когнітивних карт даної групи людей.

В авторському дослідженні окрім відкритих питань анкети про розвиток туризму у регіонах д ля отримання більш повної інформації про просторове когнітивне сприйняття українцями територій туристського використання України та структуризації попередньо отриманих даних респондентам пропонувалось заповнити матрицю суб’єктивної оцінки розвитку туризму в регіонах України за семантичною шкалою від 1 до 5.

Було виявлено, що просторова інформація, яку отримують при такому опитуванні, залежить від чотирьох факторів: відстані респондентів від джерела інформації, фізико-географічного характеру простору, що досліджується, сили (розміру) інформативного сигналу і близькості джерела інформації до межі області, яка вивчається.

До отриманих даних було застосовано метод рангової кореляції Спірмена , що дозволило побудувати узагальнену поверхню сприйняття досліджуваних територій як функціонуючих, так і перспективних для реалізації туристської діяльності, яка знайшла свій вираз у якості ментальної карти.

Когнітивне картографування . Ментальні карти можуть бути відображенням територій, які знає чи не знає респондент, або містити деякі оціночні характеристики Підґрунтям для побудови ментальних карт стають показники, отримані при соціологічному опитуванні, адаптовані математико-статистичними методами під час семантичного аналізу.

Ментальні карти дозволяють найбільш наглядно демонструвати географічні уявлення, які формуються у кожної людини в залежності від її місця проживання, віку, освіти, соціального положення і особливостей фаху.