WEB-ресурс научно-практических конференций

Шувар А.І.

Львівський національний аграрний університет

ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНІ ВИКИДАМИ БУРШИНСЬКОЇ ТЕС

Впродовж останніх років у структурі спожитого палива на теплових електростанціях України основними забруднюючими речовинами є: газ – 27,4% (у атмосферу викидаються оксиди азоту ( NО , NО ₂ ), оксиди вуглецю (СО) і бенз (а) пірен ( C ₂₀ H ₁₂ ) ); вугілля – 68,5% (додаються оксиди сірки ( SO ₂ і SO ₃ ), зола, токсичні мікроелементи, а також радіаційні складові мінеральної частини); нафта (мазут) – 4,1% (додаються оксиди ванадію ( V ₂ О ₅ )).

Вчені акцентують увагу на проблемі наявності у вугіллі значної кількість важких металів, які внаслідок його спалювання разом з твердими частками викидаються у повітряне середовище. У процесі спалювання сірковмісного палива основна частина сірки палива (97-98 %) окислюється до SО ₂ , а решта – (2-3 %) – до SO ₃ . Тому всі викиди оксидів сірки від ТЕС під час оцінки рівня забруднення атмосфери визначають у вигляді SO ₂ . Раціональна організація процесу спалювання природного газу і мазуту легко запобігає утворенню оксиду вуглецю. Також досить мала концентрація бенз (а) п і рен у є при спалюванні природного газу. Таким чином, токсичність газів під час спалювання природного газу визначається практично лише вмістом в ньому оксидів азоту, на відміну від вугілля і мазуту, тобто природний газ є найбільш екологічно чистим органічним паливом [6].

Якщо врахувати, що в технологічному циклі ТЕС, яка працює на вугіллі, виникають викиди в атмосферу пилу, продуктів самозагорання вугілля і золи при їх складуванні, зберіганні і транспортуванні, а при роботі на мазуті - викиди вуглеводнів, екологічні переваги природного газу стають очевидними. Це дозволяє прийняти природний газ за екологічною чистотою як еталон, з яким можна порівнювати екологічні характеристики інших видів органічного палива.

Найпотужнішою тепловою електростанцією в західній Україні є Бурштинська ТЕС, що розташована в м. Бурштин Івано-Франківської області, на р. Гнила Липа, на площі у 25 га , її водосховище місткістю 50 млн. м ³ , виробляючи електричну, теплову енергію та шлаковий гравій (керамзит).

Бурштинська ТЕС своїм розташуванням в безпосередній близькості до м. Бурштин та прилеглих територій спричинює потрапляння в організм людини і ґрунти значної кількості важких металів.

За даними Івано-Франківської обласної державної адміністрації викиди Бурштинської ТЕС сягають 88,5% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел Івано-Франківської області [3; 7].

С таном на 01.01.200 9 р. від спалювання палива Бурштинська ТЕС викинула 30839564 т онн золи і 612872 тонн шлаку, а у 2008 р. – відповідно 2954208 та 1091125 тонн .

Так, у 2008 році Бурштинська ТЕС викинула в атмосферне повітря 218,243 тис. тонн забруднюючих речовин порівняно з 246,117 тис. тонн в 2007р. та 238,5 тис. тонн у 2006 році. Очищення димових газів від золи здійснюється в електрофільтрах з проектним показником ефективності очищення 90%. Через фізичне та моральне застаріння електрофільтрів їх ефективність становить 70-90%. Оксиди азоту та сірки викидаються без очищення [ 2 ] .

Забруднення ґрунтів важкими металами викидів Бурштинської ТЕС супроводжується процесами їхнього антропогенного перетворення. Важкі метали є одними із найнебезпечніших забруднювальних елементів, основна маса яких осідає на поверхню грунту, де зазнає різноманітних перетворень [ 4 ] .

Щорічно Бурштинська ТЕС скидає у р. Гнила Липа близько 2,11 млн. м ³ зворотних вод. За даними екологічного паспорту Івано-Франківської області середньорічна концентрація забруднюючих речовин (мг/дм ³ ) за 2008 рік у Бурштинському водосховищі становила: завислі речовини - 17,0; БСК ₅ – 2,2; сульфати 130,0; хлориди – 21,0; азот амонійний – 0,55; нітрати – 2,9 [2; 5].

Література:

1. Web Site Funded by the U.S. Agency for International Development with the assistance of Canada International Development Agency . – http://www.climate.org.ua/sectors/electric.html

2. Екологічний паспорт Івано-Франківської області. – http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=IVFReko

3. Івано-Франківська обласна державна адміністрація. – http://www.gov.if.ua/modules.php?name=Content&pa=showpage&pid=656

4. Паньків З. Забруднення важкими металами ґрунтів міста Бурштин Івано-Франківської області// Вісник Львів . ун-ту . Серія географічна . – 2007 . – Вип. 34 . – С.189-192.

5. Приходько М. Наукові основи басейнового керування природними ресурсами (на прикладі річки Гнила Липа) //Вісник Львів . ун-ту . Серія географічна. – 2007. – Вип. 34. – С.193-200.

6. Пугач Л.И. Энергетика и экология: Учебник. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2003. – 504 с .

7. Шкідливі викиди Бурштинської ТЕС на Прикарпатті. – http://www.radiosvoboda.org/content/Article/901300.html