WEB-ресурс научно-практических конференций

К. е. н. Чернятевич Я.В.

Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Актуальність дослідження. Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Тому вважаємо за необхідне розглянути яким чином глобалізація впливає на процес здійснення державного управління у сучасних умовах з метою забезпечення цілісності та національної безпеки держави.

Термін «глобалізація» походить від англ. « globe » – земна куля і має більше 150 різних визначень, серед яких варто виокремити таке: глобалізація – сукупність викликів і проблем сьогодення. В такому трактування важливим є дослідження ролі державної влади в процесі реагування на виклики та глобальні проблеми людства.

В умовах глобалізації та чи інша держава займає певне місце в світовому просторі. Таке місце визначається за певними параметрами:

1) загальна територія та географічне розміщення в межах світового простору;

2) загальний рівень промислового виробництва та надання послуг (як правило фінансових);

3) наявність членства в провідних світових економічних організаціях;

4) власна територіальна та економічна незалежність;

5) міжнародна взаємодія з іншими країнами світу.

За такими параметрами Украї на як учасник міжнародних процесів :

1) має досить вигідне географічне розміщення, знаходиться на перетині важливих торгових шляхів; 2) за промисловим виробництвом: домінуючими сферами економіки у нас є виробництво електроенергії, виробів металургії (прокат, труби), залізної руди (товарної), мінеральних добрив, хімічних волокон, зброї, верстатів та обладнання. Стосовно надання послуг Україна не є лідером в межах світу, однак банківський фондовий, страховий ринки розвиваються, хоча і певними труднощами; 3) Україна є членом різних економічних організацій; 4) територіальну незалежність Україна отримала, хоча і не скрізь проведено демаркацію кордонів, однак економічно незалежною нашу державу назвати складно, оскільки ми споживаємо багато імпортної продукції, зокрема і стратегічного значення (газ, продукти харчування, автомобілі, одяг тощо); 5) Україна тісно взаємодіє з країнами СНД, налагоджує зв’язки з ЄС, державами азіатського регіону.

З метою забезпечення національної безпеки кожна держава здійснює певні форми взаємодії з іншими учасниками суспільних процесів. Головними цілями такої взаємодії є:

1) реалізація власних цілей щодо розвитку політичної та економічної систем держави;

2) забезпечення стабільного зростання основних показників функціонування держави як всередині країни, так і на міжнародній арені;

3) забезпечення високого рівня національної безпеки за рахунок ефективного використання наявних ресурсів та здійснення виваженого управління державою;

4) здійснення ефективної взаємодії з іншими суб’єктами міжнародних процесів для досягнення поставлених внутрішніх суспільних цілей;

5) забезпечення всіх громадян держави якісними умовами існування, створення сприятливого середовища для реалізації потенціалу всього населення;

6) здійснення ефективної протидії негативним явищам та процесам природного та антропогенного походження тощо.

Наявність таких цілей не свідчить про ефективне їх здійснення та реалізацію. Цьому заважає як неефективне внутрішнє управління, так і негативний вплив з боку світових організацій та держав. В умовах глобалізації, з одного боку, стає легше вирішувати складні питання міжнародної політики за допомогою посередників та різних джерел фінансування, а з іншого, складніше утримати власну незалежність та розвиватись відповідно до внутрішньої необхідності.

В таких умовах надзвичайно важливого значення набуває здатність держави утримати та зберегти державність, що проявляється у низці функцій, покладних на органи державної влади .

В цьому контексті можна зазначити, що не всі держави спроможні ефективно виконувати покладені на них функції. Так, нині присвячено чимало наукових робіт таким поняттям, як « хрупкие государства », « несостоявшиеся государства » – слабкі держави.

Стан таких держав пов’ язан ий безпосередньо з глибокими економічними деформаціями та негативним впливом на функціонування в цілому економічного простору світу. Основними причинами такого стану цих держав називають: процеси ерозії та занепаду державних інститутів, втрата державою монополії на насилля, наявність кримінальних організацій, тісний зв’ язок влади та бізнесу . На сьогоднішній день вчені називають 46 недієздатних, слабких держав, де проживає 14% всього населення землі, 1/3 всіх людей землі не має доступу до якісної питної води та 35% змушені виживати на $ 1 в день [1, С. 101-103].

Висновки. Проведений науковий аналіз дає можливість зробити такі висновки: в сучасних умовах глобалізаційні процеси справляють значний вплив на функціонування національних держав; здебільшого такий вплив проявляється у негативних процесах зменшення рівня національної безпеки та втрати певних ознак державності; щоб уникнути такої участі національні держави повинні ефективно здійснювати низку функцій щодо державного управління з метою зменшення загроз функціонуванню та розвитку національної держави в світовому просторі.

Список використаної літератури:

1. Красильщиков В. Актуальный предмет исследования : несостоявшиеся государства / В. Красильщиков // Мировая экономика и международные отношения . – 2008. – № 7. – С. 101-111.