WEB-ресурс научно-практических конференций

Д. філос.н . Кривега Л.Д., к .ф ілос.н . Сухарева К.В.

Запорізький національний університет, Україна

РИНКОВИЙ СВІТОГЛЯД: ЗМІСТ І ЦІННОСТІ

Формування ринкового світогляду людини є нагальним завданням суспільства по створенню передумов нової економіки ХХ1 століття –«економіки знань». Тому актуальним та своєчасним є аналіз змісту та спрямованості ринкового світогляду. Ринковий світогляд є складовою ринкової культури суспільства, а в Україні ринкова культура є ще дефіцитом. Для значної частини населення характерна відсутність:1) розуміння структури та механізмів ринкової економіки; 2) досвіду участі у функціонуванні ринкових структур; 3) вміння здійснювати ефективну підприємницьку діяльність. Дефіцит ринкової економічної культури торкається всіх рівнів людської свідомості: знань, практичного досвіду, навичок, вмінь тощо. Зазначимо, що закономірністю функціонування ринку є взаємозалежність попиту та пропозиції. Ціни в ідеалі визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю. Ринкова модель господарювання дозволяє без примусу спрямовувати ресурси туди, де вони необхідні, і перерозподіляти їх у разі зміни попиту. В ринковій системі ці процеси забезпечуються пріоритетом економічних методів управління, рівноправним існуванням різних форм власності, домінуванням споживача над виробником, децентралізацією управління, конкуренцією. На відміну від командно-бюрократичної форми економіки, де абсолютним домінантом виступає держава, у ринковій економіці відносини в ідеалі повинні складатися окремо від держави, на приватному рівні, через ринки ресурсів та продуктів. В рамках ринкової економіки будь - який продукт або послуга виробляються з метою продажу на ринку і є товаром. В зв’язку з цим людина повинна розвивати і вдосконалювати себе і як товар, на який є попит, і як досвідчений споживач. Ринковий світогляд базується на вмінні особи аналізувати плинні умови її соціального буття, на її готовності до соціальної та професійної мобільності. Особа повинна мати альтернативи щодо «майбутніх сценаріїв» її життєдіяльності в наслідок зростання екстремалізації функціонування суспільства. За умов глобалізації ринкова економіки стає постіндустріальною, інноваційною (креативною), інформаційною, віртуальною, мережевою, інтелектуальною. Під впливом глобальних потреб, інтересів і мотивацій домінуючими стають глобальні відтворювальні процеси, що на якісно новому рівні урівноважують глобальний попит і глобальну пропозицію. Глобалізація обумовлює глобальну доступність ресурсів та інновацій; глобальний характер факторної мобільності; глобальну ринкову уніфікацію та регуляторну гармонізацію; глобальну індивідуалізацію і корпоратизацію; регіонально-континентальну консолідацію; синхронізацію темпів та рівнів економічного розвитку та повсякденного життя. Сучасна людина не може мислити і бачити світ тільки локально: глобалізація вимагає розширення світоглядного горизонту людини і постійного «оновлення» картини світу для досягнення результативності своєї економічної діяльності. Тому сучасна людина повинна стояти на позиціях глобалізму як принципу облаштування сучасного світу та невід’ємного атрибута економічної активності. Обізнаність і « глобалістський світоглядний горизонт» є передумовою її життєвого і професійного успіху. Ринкова світоглядна орієнтація вимагає від людини поглибленого вивчення тенденцій, факторів і механізмів розвитку світової економіки, сучасним феноменом якої є глибинні процеси трансформації індустріального капіталізму в інформаційно-сервісну економіку (постіндустріальне суспільство), для якої характерні пріоритети обслуговуючого сектору господарства, інформаційно-інноваційні та інтелектуальні технології, прагнення підвищити ефект корисності продукту, що випускається, а також встановлення інтерактивних зв’язків зі споживачами щодо максимізації ступеня їх матеріально-сервісної задоволеності. Сучасна економічна парадигма, яка в певній мірі формує ринковий тип світогляду, базується на варіантності суспільного розвитку, спонукає розуміти людини як економічного агента, бачити логіку економічного розвитку з урахуванням усіх чинників у сферах культури, релігії, освіти, відносин з навколишнім світом с усвідомленим інтересом, впорядкованими за споживацькими вподобаннями. Ринковій трансформації суспільства притаманна соціальна атомізація , ослаблення сили традиції, внутрішньогрупової інтеграції і соціального контролю. Особистість стає більш відкритою по відношенню до світоглядних нововведень. Вважається, що людина з ринковим світоглядом у господарській діяльності керується раціональністю, корисністю, спрямованістю на отримання максимальної вигоди. І тут криється небезпека для суспільства і самої людини, бо нема того злочину, як казав ще К.Маркс, на який людина не піде за 300 відсотків прибутку. Повинні бути моральні та правові (державні) заборони щодо обмеження можливих шляхів збагачення. С лушною є позиція, згідно з якою підґрунтям ринкового світогляду є установка щодо економічно раціональної діяльності, що обмежена соціокультурним та індивідуальним дискурсом.

Цінності ринкових відносин впливають на життєві орієнтації людини неоднозначно. З одного боку, вони, безперечно, пробуджують ініціативу, активність, енергію людей, розширюють можливості для розвитку здібностей і творчості особистості. Але не можна забувати чи не звертати уваги й на інший бік впливу цінностей ринку на формування людини. Це - подвійна мораль, загальне відчуження, екзистенціальний вакуум, психічні розлади, неврози тощо. Не тільки матеріальне, але і духовне життя суспільства й особистості будуються за законами ринкових відносин і економічного обміну. В умовах ринкового соціального простору сталі конструкції цінностних уподобань особистості нерідко набувають ситуаційного, невизначеного наперед характеру. Формування світоглядних орієнтацій особистості є безперервний процес через постійну зміну об'єктивних умов її життєдіяльності і освоєння людиною нових соціальних ролей. Перехід до ринкових світоглядних установок є необхідною формою відповіді, реагування особистості на ринкову модернізацію соціального простору. Як відомо, особливості світоглядної конструкції формуються під впливом як об'єктивних, так званих “реальних факторів” (економіка, ідеологія, держава та ін.), так і суб'єктивних факторів. Соціальний фактор виступає як провідний з точки зору причинного впливу на формування ринкового світогляду. Це не виключає впливу і такого фактора як самобудівництво особистості, конструювання або вибір нею образу світу і власного образу, вибір нею долі і соціальної ролі, цінностей і ідеалів. Сучасна освіта повинна формувати ринкову культуру, тобто навчати людину такій соціально-економічної поведінці, яка є адекватною природі ринкових відносин та духовним настановам та цінностям тієї чи іншої спільноти. Людина повинна усвідомлювати, що ринок надає можливість для підвищення її матеріального становища відповідно до докладених зусиль, знань та вмінь. Ринковий тип поведінки лише починає формуватися й великою мірою залежить від перебігу реформ, соціальних очікувань індивідів. Треба зазначити, що утриманські настрої і споживчі амбіції населення, що склалися за довгі роки в українському суспільстві, перевищують можливості доходів держави і штовхають людей до протесту щодо правового регулювання з боку держави цих складних соціально-економічних питань. Ясно, що вони не поступаються швидко місцем ринковим цінностям. Тому правила ринкового буття повинні бути відображені в законодавстві і реальній практиці життєдіяльності соціальних суб’єктів. Програми ринкового реформування суспільства повинні бути конструктивними і мати на меті те, що об'єднує більшість населення. Прогрес країни заради блага всіх її громадян - ця ідея могла б об'єднати всіх громадян. Заохочення підприємницької ініціативи, соціально затребуваної праці, ліквідація всіх форм паразитизму, консолідація країни і соціалізація (олюднення) суспільних відносин повинні відбиватися в соціально-економічній політиці держави. Зазначимо, що факторною домінантою постіндустріального розвитку стає інтелектуальний капітал. Тому поступово зростає значення таких цінностей в системі ринкового світогляду як інтелектуальний капітал і якісна освіти (як одного із шляхів його досягнення). Інтелектуальний капітал на відміну від традиційних факторів виробництва, які примножували фізичні можливості людини, реалізує розумові потенції людини, створює більші можливості для людини в економічному й суспільному житті, а також відбиває тенденцію можливого поєднання в людині власника і виробника.

Отже підсумовуючи , зазначимо наступне. Становлення нової економіки ХХ1 століття неможливо без формування ринкового світогляду людини, що виступає головним агентом «економіки знань». Серед основних цінностей ринкового світогляду треба відзначити інтелектуальний капітал, « глобалістський світоглядний горизонт», здібність постійно досліджувати та аналізувати співвідношення попиту та пропозиції на локальному та глобальному ринках, креативність, прагнення до вдосконалення і вивчення світового передового досвіду у своїй професіональній сфері, вміння бути конкурентоспроможним. Зазначимо також, що принципово важливим інструментом формування ринкового світогляду є успішна практична реалізація ринкових перетворень у суспільстві, відповідність їх результатів уявленням про справедливість та мотиваційній складовій трудового комплексу людини.