WEB-ресурс научно-практических конференций

Попова О.А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ В ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ ЯК ОСНОВНОГО ФАКТОРУ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Останні десятиліття розвитку світової економічної системи характеризуються зростанням масштабів міжнародної торгівлі, розширенням зв’язків між країнами, поглибленням міжнародного поділу праці, спеціалізації. Орієнтири економічного розвитку України передбачають підтримку галузей промисловості, що є основними в структурі зовнішньої торгівлі. Проаналізуємо міжнародну торгівлю України за останні чотири роки (табл.1).

Таблиця 1. Показники міжнародної торгівлі України за 2006-2009 роки

Для розрахунків в табл.1 використовуємо ВВП України, що складало: в 2006 році 108830,6 млн. дол. США, в 2007 - 144146,2 млн. дол. США, в 2008 - 189972,8 млн. дол. США, в 2009 – 94986,4 млн. дол. США.

Експорт – вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Експорт України збільшувався з 2006 до 2008 року, з 2009 – зменшився. Причиною зменшення обсягу експорту є економічна криза і, як наслідок, проблеми в економіці або політиці, що призводить до нестачі фінансування промисловості, а конкретніше: до зменшення обсягу виробництва, простою обладнання, безробіття.

Імпорт – це ввезення товарів в країну. Імпорт України постійно зростає. Ця тенденція є негативною, тому що Україна поступово стає все більше імпортозалежною, тобто не може сама себе задовольняти всіма необхідними продуктами і послугами. Під час економічної кризи в 2009 році обсяг імпорту зменшився.

Зовнішньоторговельний оборот , що визначається як сума експорту і імпорту, має тенденцію до збільшення, тому що його складові з 2006 по 2008 рік тільки зростали. З одного боку це добре через те, що Україна збільшує обсяги своєї міжнародної торгівлі, тісніше підтримує зв’язки з різними країнами, а з другого боку дуже важливим є те, щоб в структурі зовнішньоторговельного обороту переважав обсяг експорту, а не імпорту, співвідношення яких демонструє наступний показник. В 2009 році зовнішньоторговельний оборот зменшився через зменшення обсягів експорту і імпорту під час кризи.

Сальдо зовнішньої торгівлі показує, наскільки експорт країни більше імпорту. З 2006 року сальдо негативне і має тенденцію до все більшого зниження. Не дивлячись на те, що і експорт, і імпорт збільшуються, імпорт збільшується в більшій мірі, тому сальдо від’ємне. Це означає, що всього експорту країни не вистачає для покриття імпорту. Цю різницю зазвичай покривають за рахунок зовнішніх займів.

Частка експорту України в країни світу відносно ВВП показує скільки процентів займає експорт в структурі ВВП. Структура всього експорту України займає 34-41% від всього ВВП і має тенденцію до збільшення. Частка імпорту України з країн світу відносно ВВП з 2006 по 2009 рік збільшується з 41,4% до 47,8%, що є негативною тенденцією.

Важливим показником є індекс товарності економіки України . Він розраховується відношення суми загального експорту і імпорту країни до ВВП. Зростання даного показника свідчить про підвищення участі країни в міжнародному поділі праці. В Україні цей показник збільшується з 76% в 2006 році до 89% в 2009 році. Таке велике значення індексу товарності України свідчить про відкритість ринків до зовнішньої торгівлі.

Для визначення товарної спеціалізації України в зовнішній торгівлі виберемо п’ять найбільш значущих груп товарів, які Україна імпортує та експортує (табл.2).

Таблиця 2. Показники експорту та імпорту декількох груп товарів за 2006-2009 роки

Для самого аналізу товарної спеціалізації розрахуємо коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України ( К _і ^ГС ) для визначених груп товарів за формулою:

, (1)

де Е _і – експорт і -го товару (товарної групи) Україною;

І _і – імпорт і -го товару (товарної групи) Україною.

Таблиця 3. Коефіцієнт внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України

За теорією значення коефіцієнту К _і ^ГС може змінюватися від –100% (це означає, що країна є виключно імпортуючою за певним товаром) до +100% (виключно експортуюча країна за певним товаром).

Більшість показників в підсумковій таблиці (табл.3.) від’ємні. Це означає, що Україна основну кількість товарів з попередньо вибраних груп імпортує. Роздивимось детальніше за кожною групою:

1) мінеральні продукти . Коефіцієнт К _і ^ГС протягом чотирьох років має від’ємне значення, тобто Україна в більшій мірі є імпортером цієї продукції.

2) механічне обладнання . Коефіцієнт К _і ^ГС є постійно від’ємним. Якщо в динаміці коефіцієнт стане позитивним, Україна не потребуватиме імпорту механічного обладнання.

3) продукція хімічної промисловості. З 2006 по 2009 рік коефіцієнт К _і ^ГС має від’ємне значення і постійно збільшується. Таким чином, в динаміці Україна стає все більш імпортозалежною в галузі хімічної промисловості.

4) транспортні засоби . Коефіцієнт К _і ^ГС від’ємний.

5) недорогоцінні метали . Єдиний позитивний коефіцієнт К _і ^ГС в табл. 3. В цій галузі Україна є великим експортером. Це добре для держави, тому потрібно створювати всі умови для подальшого виготовлення недорогоцінних металів і експорту їх в інші країни.

Головними причинами того, що у багатьох груп товарів коефіцієнт К _і ^ГС від’ємний, є відсутність в Україні нового модернізованого, інноваційного обладнання, нових технологій, що дозволило б значно покращити якість продукції, її конкурентоспроможність на українському та міжнародних ринках, збільшити швидкість випуску продукції, зменшити витрати на брак і робочу силу, зменшити забруднення навколишнього середовища, продовжити життєвий цикл товару. Україна потребує інвестицій в сферу промисловості саме для заміни старого обладнання. Підтримка експортоорієнтованих галузей поступово приведе до економічного зростання України.

Список літератури :

1. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. 2–ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004.

2. Державний комітет статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.