WEB-ресурс научно-практических конференций

Малярчук О.Г.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗДАТНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА

Пошук стійких конкурентних переваг у сучасному динамічному середовищі став нагальною потребою. Науковці та практики намагаються застосувати адекватні та ефективні концепції стратегічного менеджменту, що забезпечать не лише стабільне функціонування, а й розвиток підприємства. Однією з сучасних концепцій менеджменту виступає концепція здатностей підприємства. Кількість публікацій з стратегічного управління присвячена констатації факту важливості ідентифікації та формування здатностей підприємства (Дж. Тіс , К. Ейзенхардт , С.Уінтер, Катькало В.С., Чайка В.А.) як фактора забезпечення стійкості конкурентних переваг підприємства збільшується в геометричній прогресії. Проте існують прогалини в визначенні чинників, що сприяють формуванні та реалізації здатностей підприємства. На нашу думку, до основних факторів відносяться наступні: знання, вміння, навички, мотивація та можливості, узгоджена дія яких забезпечить не лише формування, а й реалізацію здатностей підприємства (рис.1)

Рис.1 Схема формування і реалізації здатностей підприємства

Як бачимо на рис.1, важливим чинником формування адаптаційних здатностей виступають знання. Оскільки основними силами економічної динаміки в соціально – економічному контексті конкуренції в 21 столітті виступають знання і технології, а знання становлять основну продуктивну силу підприємства в постіндустріальному суспільстві. Варто зазначити, що основною проблемою менеджменту сучасного підприємства є ідентифікація «неявних знань» підприємства ( tacit knowledge ) та трансформація в організаційне знання (надбання підприємства). Уміння та навички формуються на основі знань. Уміння – важливий засіб успішної діяльності і спосіб реалізації здатностей і передбачає варіативну адекватність засобів досягнення цілей по відношенню до умов діяльності, що змінюються, навики ж забезпечують виконання діяльності в незмінних умовах [2, C .29].Тобто вміння і навички є способами дії. Вміння і здатності не є тотожними поняттями, але тісно переплітаються і взаємопов’язані. З однієї сторони, освоєння знань, вмінь в тд . передбачає наявність відомих (наявних) здатностей, а з іншої - безпосередньо формування здатностей до визначеної діяльності передбачає освоєння пов’язаних з ними вмінь, знань і т.д. Ці вміння і знання і тд . залишаються чимось «абсолютно зовнішнім» для здатностей, до того моменту, поки вони не освоєні. По мірі освоєння, тобто перетворюються в організаційне надбання, вони перестають бути лише знаннями, вміннями, що отримані ззовні, і призводять до розвитку здатностей. Ефективним способом освоєння виступає навчання, що відрізняється від простого тренування, тим, що в ньому через вміння і знання формуються здатності Тобто здатності доцільно розглядати як внутрішню властивість організації, що визначається результатами її діяльності[1]. А результати в свою чергу залежать від компетенцій, а саме знань, навичків та вмінь працівників організації. Важливе значення – мотиваційний компонент, оскільки сформований мотиваційний механізм має забезпечувати можливість самореалізації, активізації зусиль персоналу. Очевидним є застосування стимулів, що мотивують працівників до обміну знаннями та досвідом з колегами (як матеріальні так і нематеріальні).

По відношенню до навиків, вмінь і знань здатності, на думку Петровського А.В. [3] , виступають як деяка можливість. Можливість – умови, які будуть допомагати чи перешкоджати реалізації здатностей. Подібно до того, «як кинуте в грунт зерно є лише можливістю по відношенню до колос а , який може вирости з цього зерна, але лише за умови, що структура, склад і вологість грунту , погода і так далі виявляться сприятливими, здібності людини являються лише можливістю для надбання знань і умінь». А будуть або не будуть придбані ці знання і уміння, чи перетвориться можливість в дійсність, залежить від безлічі умов. Зокрема, так як підприємство є відкритою системою, то варто класифікувати та проаналізувати умови внутрішнього та зовнішнього середовища. Проте умови виступають не лише чинником формування здатностей , а й і їх розвитку, оскільки здатності продовжують свій розвиток під дією необхідних умов на кожному новому етапі розвитку, тобто розвиток здатностей потребує нових умов для нового розвитку.

Отже, до основних чинників формування та реалізації здатностей підприємства можна віднести знання підприємства, що водночас з одного боку формуються завдяки вмінням та навичкам, а з іншого – забезпечують їх набуття та розвиток; мотивація, що забезпечує активізацію процесів на підприємстві та стимулювання дій працівників підприємства щодо формування та розвитку здатностей підприємства та можливості, що містять умови, які впливають на реалізацію здатностей підприємства.

Набуває актуальності питання подальшої систематизації чинників впливу внутрішнього та зовнішнього середовища, що виступають передумовою формування та розвитку здатностей підприємства.

Список літератури:

1. Болотов С.П. Развитие менеджмента в условиях глобализации . Режим доступу: http :// koet . syktsu . ru / vestnik /2005/2005-4/5. htm

2. Развитие и диагностика способностей / О тв. ред. В.Н. Дружинин, В.Д.Шадриков . – М.:Наука,1991. – 181с.

3. Петровский А.В.Психология: Учеб. Для вузов/ А.В. Петровский , М.Г. Лугошевский . – М.:Академия , 1998. – 512с.