WEB-ресурс научно-практических конференций

Слинько М.С.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ ЇХ РОЗВИТКУ

Процес глобалізації, що відбувається в сучасному світі, задає могутній імпульс розвитку інтеграційної господарської діяльності на рівні суб’єктів господарювання, а зростаючий рівень міжнародної конкуренції змушує суб’єктів господарювання шукати шляхи об’єднання потенціалів в боротьбі за виживання і ринкове співробітництво. Практика показує, що корпоративні інтегровані структури є основою сучасної економіки.

Під поняттям «корпоративне об’єднання» розуміють не тільки акціонерні товариства, що виступають як самостійні юридичні особи, але і групи юридичних або самостійних господарських підприємств, що ведуть спільну діяльність на основі консолідації активів або договірних (контрактних) відносин для досягнення загальних цілей [1, c .32].

Створення великих високотехнологічних корпоративних структур в умовах глобальної кризи має ряд досить важливих переваг у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу та відіграє значну роль у формуванні ефективної структури економіки України й у посиленні економічної і науково-технічної інтеграції.

Тенденція до об’єднання суб’єктів господарювання в умовах глобальної кризи відбиває об’єктивну необхідність їхнього розвитку. Великі корпорації сприяють стійкості економічного співробітництва як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, координації діяльності промислових структур за допомогою засобів внутрішньофірмового управління, що, у свою чергу, обумовлює необхідність дослідження механізму корпоративного управління.

У сучасній вітчизняній економічній літературі широко висвітлюються проблеми корпоративного управління, розглядаються його моделі і методи, узагальнюється вітчизняний і зарубіжний досвід становлення й розвитку корпоративних відносин, розроблено загальні теоретичні основи формування механізму управління корпораціями. Результати фундаментальних досліджень проблем розвитку корпоративних відносин відображено в працях вітчизняних учених-економістів, зокрема С. Румянцева, Г. Астапової, О. Амоші, М. Прокопенка, Є. Іванова та ін.

Разом з тим подальшого дослідження потребують сутність стратегії корпоративного управління, розвиток корпоративних стратегій в умовах глобальної кризи, а також методи оцінювання економічної ефективності. Зокрема важливим завданням є розробка науково-методичних положень, що визначають організацію корпоративного управління, а також рекомендацій щодо вибору системи корпоративного управління

Діяльність підприємств у ринкових умовах вимагає уважного підходу до вибору позиції в конкурентному середовищі. Особливо це стосується господарських структур, які з метою підвищення якості та результативності своєї роботи об'єднуються в корпорації. Останні відрізняються від інших підприємств різних організаційно-правових форм характерними особливостями.

Власне ці особливості істотно впливають на формування їхніх стратегії. Питання розробки стратегії корпорації є по своїй суті достатньо складним, оскільки пов'язане з врахуванням інтересів багатьох господарських структур, що входять в неї. Оскільки корпоративна стратегія – це стратегія для компанії в цілому, то вона повинна охоплювати всі сфери і напрямки діяльності і розроблятись для досягнення цілей на загально корпоративному рівні. Ця стратегія виступає загальним засобом управління на диверсифікованій основі і спрямована на утвердження позицій компанії у різних галузях. Відносно до інших видів стратегій з позицій рівня управління корпоративна стратегія знаходиться на найвищому щаблі управлінської ієрархії [3, c . 46-67] .

При формуванні корпоративної стратегії потрібно виходити з:

- вирішення проблеми диверсифікації, що полягає у встановленні тих сфер та галузей діяльності, які б посилили загальну позицію компанії у фінансово-економічному просторі;

- покращення основних фінансових показників роботи компанії в традиційних сферах та галузях діяльності, що робило б можливим посилення конкурентноздатності компанії в довгостроковій перспективі і підвищення прибутковості підприємств, які входять до її складу і в які інвестовано капітал [5, c . 12];

- пошуку шляхів отримання синергічного ефекту серед споріднених господарських структур і його перетворення в конкурентну перевагу компанії за рахунок встановлення взаємозв'язків і взаємодії між різними напрямками діяльності та структурними складовими компанії. Мова йде про синергічний принцип (2+2>4), що реалізується за рахунок пов'язаної диверсифікації;

- створення інвестиційних пріоритетів і переливання капіталу компанії в найбільш перспективні сфери бізнесу. Це здійснюється за рахунок ранжування інвестиційних проектів в різних сферах та напрямках діяльності компанії [ 2 , с.179].

Для того, щоби процес формування корпоративної стратегії був ефективним і привів до створення стратегії, яка б мала реальні шанси бути реалізованою, потрібно розглянути в сутність та особливості корпоративних утворень, а також врахувати динаміку та ситуаційність зовнішнього середовища компанії [4, c . 58] .

Таким чином, питання швидкості переходу вітчизняної економіки до розвинутих ринкових відносин пов'язане з пошуком організаційно-правових інституцій суб'єктів господарювання, видозміною усталених механізмів їх функціонування та активного впровадження нових, адекватних ситуації, підходів та методів планування і управління. Затяжний період реформування економіки значною мірою пов'язаний з складними проблемами формування ринкового середовища.

Список використаної літератури :

1. Антонов В.Г., Крылов В.В., Кузьмичев А.Ю. и др. Корпоративное управление: Учебное пособие. – М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРАМ, 2006. – 288 с.

2. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посіб. - Х.: Еспада, 2003. - 688 с.

3. Одинцова Г.С. Механизм управления предприятием: понятие и содержание // Економіка розвитку: Науковий журнал. Харків: ХНЕУ, 2005. №4(36). – С.48-50.

4. Румянцев С.А. Українська модель корпоративного управління: становлення та розвиток. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 149 с.

1. Шостак Л.В. Ефективність корпоративного управління на прикладі зарубіжних країн / Інтернет ресурс/ http://www.economy-confer.com.ua/full_article/600/