WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Барський Ю.М.

Луцький національний технічний університет, Україна

Ф ІНАНСОВІ ПЕРЕДУМОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Проблеми формування соціально орієнтованої європейської держави, яка поєднує ефективний розвиток економіки з її соціально орієнтованою спрямованістю, в Україні на двадцятому році економічних реформ стають лише більш актуальними. Інтегрування України в європейські структури потребує вироблення та реалізації такої фінансової моделі взаємовідносин у форматі "центр - регіони", яка б відповідала принципам регіональної політики Європейського Союзу та виступала б мотиватором економічного та соціального розвитку територій. Б удь-яка економіка є соціально орієнтованою, адже вона існує д ля задоволення потреб населення , а не заради самої себе . Тому важливо активізувати процеси оптимізації індивідуального та суспільного споживання в контексті розподільчих та перерозподільчих відносин, що створить ресурсні передумови для економічного розвитку регіонів та держави загалом, та надасть можливість поширити реальні результати економічного зростання на рівень забезпечення територіальних громад, та визначить їх як основоположних суб’єктів реалізації політики макроекономічного розвитку в контексті максимально ефективного використання соціально-економічного потенціалу територій.

Перспективні можливості економічного розвитку територіальних громад здебільшого залежать від їх ресурсного потенціалу, важливою складовою якого є забезпеченість фінансовими ресурсами. Світова фінансова наука і практика підтверджує, що фінансування соціальних гарантій населення у більшості країн світу здійснюється як за рахунок коштів бюджетної системи, соціального страхування, так і за рахунок власних коштів громадян і роботодавців. Проте в нашій країні, враховуючи її соціально-економічний розвиток та адмістративно-територіальний устрій територій, ряд інших факторів значна частка коштів передбачених на соціальну сферу зосереджена в місцевих бюджетах, тому, вирішивши проблему фінансової децентралізації та вирівнювання місцевих бюджетів, вдасця максимізувати доходи для розвязання невідкладних завдань втому числі і у соціальній сфері.

Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки містять пункт «вирішення спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку шляхом об'єднання фінансових ресурсів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування», що слугує умовою для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій [3] .

В законі про стимулювання розвитку регіонів визначено, що фінансування стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету в законах України про Державний бюджет України та рішеннях про місцеві бюджети (Автономної Республіки Крим, обласні, міські, міст обласного (республіканського - АРК значення та районні бюджети) на відповідні роки, та інших джерел відповідно до законодавства [2] .

Початковим поштовхом до закріплення фінансової децентралізації була ратифікація Україною тексту Європейської Хартії місцевого самоврядування. Згідно зі Статтею 9 Європейської Хартії, органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень [1] . В Україні джерелами формування фінансів місцевих органів влади є: доходи місцевих бюджетів, позабюджетні фонди, місцеві запозичення й фінансові ресурси комунальних підприємств. Вивчаючи рівень забезпеченості фінансовими ресурсами, виявлено, що в Україні існує суттєва диференціація, так за розрахунками фахівців Асоціації міст України, власні й делеговані компетенції органів місцевого самоврядування забезпечено фінансовими ресурсами лише на 20-30 %. Згідно пункту 3 Хартії, частина ф інансових ресурсів місцевої влади має формуватись за рахунок місцевих податків і зборів, розмір яких вони мають повноваження встановлювати в межах закону [1] . В Україні частка місцевих податків у дохідній частині місцевих бюджетів є незначною , що не може суттєво впливати на рівень фінансової автономії міст, селищ, сіл. Обмеженим залишал ишається й право доступу територіальних громад до ринків капіталу (пункт 8 Хартії) [1] . Відсутність реальної податкової і неподаткової бази наповнення місцевих бюджетів не дає можливості місцевій владі бути фінансово незалежною й значно впливати на соціально-економічні процеси в регіоні. Результати діяльності піприємств комунальної власності зазвичай не покривають витрати на їх утримання, та як наслідок залежні від трансфертів з державного бюджету. Операції на фінансовому ринку не завжди є ефективними в тому числі і через високі реальні відсоткові ставки. З боку потенційних інвесторів спостерігається недовіра, яка викликана низкою ризиків, як ендогенного, так і екзогенного характеру. Разом з тим є позитивні приклади залучення коштів через гранти, які надає Європейський союз і не тільки. Функціонування різноманітних місцевих позабюджетних фондів призводить до зменшення прозорості місцевої влади й відходу від принципів побудови європейської моделі місцевого самоврядування .

Отже, зважаючи на законодавчо закріплені (мається на увазі насамперед прийняття Бюджетного та Податкового кодексів) передумови фінансового забезпечення органів муніципальної влади ресурсами, власна фінансова база місцевого самоврядування все ще залишається недостатньою, а подекуди непрогнозованою. Відтак принципової ваги набуває пошук нової фінансової моделі діяльності місцевого самоврядування, яка створить максимальну фінансову стимуляцію та забезпечить соціально-економічну дієздатность територіальних громад в Україні.

Список використаних джерел:

1. Європейська Хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої і регіональної демократії в Україні : наук.-практ. посіб. / Упоряд. О. В. Бейко, А. К. Гук, В. М. Князєв ; за ред. М. О. Пухтинського. - К. : 2003. - 396 с.

2. Закон України із змінами від від 25.06.2009 N 1562- VI ( 1562-17) »Про стимулювання розвитку регіонів»//ВВР.-2009.-№51.-756 с.

3. Послання президента.Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки //Електронний ресурс.www./president.gov/.ua